Постановление суда № 125135705, 13.02.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.02.2025

Єдиний унікальний № 497/338/25

Провадження № 1-кп/497/113/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту)

13.02.25 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024162150001374 від 12.10.2024 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Березине Тарутинського району, Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, перебуває цивільному шлюбі, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, до затримання працював водієм в ТОВ «УМ ТРАНС», не є особою з інвалідністю, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-13.06.2000 Тарутинським районним судом Одеської області за ст.40, ч.1 ст.140 КК України до карання 1 рік позбавлення волі. Із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік на підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію», від відбування покарання звільнений;

-25.10.2002 Тарутинським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-14.01.2003 Тарутинським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

24.09.2003 Тарутинським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання 5 років позбавлення волі. В силу ст.71 КК України приєднано 3 місяці позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Тарутинського районного суду Одеської області від 14.01.2003 року, остаточно визначено покарання 5 років 3 місяці позбавлення волі;

-26.03.2012 Ширяївським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

- 07.09.2017 Біляївським районним судом Одеської області за ч.1 ст.383 КК України до покарання 1 рік позбавлення волі, на підставі ст.ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-15.08.2019 Любашівським районним судом Одеської області за ч.1 ст.263 КК України до покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ст71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі невідбутого покарання за вироком Біляївського районного суду Одеської області від 07.09.2017 року, остаточно визначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

особу якого встановлено на підставі інформації про особу Державної міграційної служби України від 14.10.2024 року та копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданого органом 5101 від 20.03.2023 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України підсудний Болградському районному суду Одеської області та відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували проти призначення справи до судового розгляду, вивчивши обвинувальний акт, який дійсно відповідає вимогам передбаченим ст.291 КПК України, суд вважає, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні підлягає призначенню до судового розгляду.

При проведенні підготовчих дій підстав, для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ст.314 КПК України не встановлено, перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України - не має.

Згідно ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки санкція статті 332 ч.3 КК України, яка інкримінована обвинуваченому ОСОБА_4 передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, то відсутні підстави для залучення органу пробації та складання досудової доповіді.

Прокурором заявлено клопотання про виклик і допит свідків, перелік яких наведено в реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.с..

Сторони не заперечували щодо клопотання прокурора.

За вимогами статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

А відтак, клопотання прокурора слід задовольнити, та під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні допитати свідків сторони обвинувачення, дані про яких наведені в реєстрі матеріалів досудового розслідування, обов`язок забезпечити явку свідків покласти на прокурора.

Прокурором заявлено клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.29-33).

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років.

Прокурор посилається на п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, згідно якої метою та підставою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто усвідомлюючи, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, може спробувати переховуватися від органів досудового слідства та суду;

2.незаконно впливати на свідків, у вказаному кримінальному провадженні, оскільки суд відповідно до ст. 23 КПК України отримує показання безпосередньо у судовому засіданні під час допиту свідка, а тому підозрюваний шляхом погроз або вмовлянь може впливати на свідків, з метою зміни ними своїх показів та таким чином уникнення відповідальності за вчинене правопорушення;

3.вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, останній неодноразово вже був засуджений за вчинення майнових злочинів та продовжує вчиняти нові злочини проти власності.

При цьому прокурор просить врахувати суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, а саме:

1)вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років;

3)вік та стан здоров`я підозрюваного не перешкоджають застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання прокурора більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 22.11.2024, справа № 946/9448/24 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням останнього в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», на строк до 18.01.2025 та слідчий суддя визначив розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень.

Вказаний запобіжний захід ОСОБА_4 ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 15.01.2025 продовжено на строк проведення досудового розслідування, тобто до 21.02.2025.

А тому метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченими, покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 21.02.2025, а ризики, які встановлено під час обрання запобіжного заходу на теперішній час не зникли, прокурор просить продовжити строк застосування запобіжного заходу.

В підготовчому засіданні:

- прокурор, подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та ризики, наполягав на їх задоволенні. Надав пояснення з підстав зазначених в клопотанні. По твердженню прокурора кримінальне правопорушення, яке вчинене обвинуваченим відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років, та зважаючи на покарання яке загрожує обвинуваченому, останній може вчинити дії до приховування від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати судовому розгляду іншим чином. Наразі свідки судом не допитані, а тому на них може бути вчинений тиск. Докази судом не досліджені, що не надає можливість суду встановити істину в даному кримінальному провадженні.

Окрім цього прокурор просив залишити розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнає частково. Просив застосувати до нього домашній арешт за місцем постійного проживання, врахувати, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, один з яких є інвалідом, буде працювати та прибувати до суду. У разі задоволення клопотання прокурора, просив зменшити розмір застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав доводи свого підзахисного та просив клопотання прокурора задовольнити частково, застосувати до обвинуваченого домашній арешт за місцем проживання в м.Одеса.

Суд перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, ознайомившись із наявними матеріалами кримінального провадження, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що згідно обвинувального акту від 07.02.2025 року складеного старшим слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , затвердженим прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачується ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024162150001374 від 12.10.2024 року.

З тесту обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ст.332 ч.3 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 22.11.2024, справа № 946/9448/24 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням останнього в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», на строк до 18.01.2025 та слідчий суддя визначив розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242 240 гривень (а.с.34-38).

Вказаний запобіжний захід ОСОБА_4 ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 15.01.2025 продовжено на строк проведення досудового розслідування, тобто до 21.02.2025 (а.с.39-41).

Згідно із вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частина 1 ст.183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

- до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п.2);

- до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п.3);

- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4);

- до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5).

Відповідно до статті 189 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

За ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує дані про особу обвинуваченого, який хоча і має постійне місце проживання, про це м.Одеса, та відстань між м.Болград та м.Одесою є досить значною, яку важко долати у військовий стан оскільки є певні обмеження для чоловіків від 18 до 60 років.

Зі слів перебуває у цивільному стані, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, до затримання працював не офіційно водієм та отримував в місця 40 тисяч гривень заробітної плати, зареєстрованого нерухомого майна на праві власності не має.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На процесуальні ризики незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків вказує той факт, що кримінальне провадження наразі тільки надійшло на розгляд Болградського районного суду Одеської області, знаходиться на стадії підготовчого провадження та свідки не допитані, вину обвинувачений визнає частково.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 була наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цієї особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватими у його вчиненні, даних про особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, суд приходить до висновку, що ризики продовжують існувати, і не втратили своєї актуальності, а тому наразі є підстави для продовження застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

Суд зазначає, що на теперішній у справі не були допитані свідки, не досліджено докази. Тому, обираючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності запобігання ризикам, визначеним статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яке інкриміноване обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилитись від суду.

Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про обрання (продовження) відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довів про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.

Крім цього, суд також звертає увагу, що на території України до тепер триває воєнний стан.

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах?воєнного стану?визначаються відповідно?до Конституції?України та?цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо визначення застави:

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:?

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України?суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи дане клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п.2 ч.5 цієї ж статті щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно і без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового і сімейного стану, іншими словами, з огляду на особу підозрюваного впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_4 обвинувачення за ч.3 ст.322 КК України, що раніше обвинуваченому була визначена застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, яку останні не спромігся сплатити, а тому суд вважає за необхідне визначити заставу у дещо меншому розмірі, оскільки саме такий розмір буде стимулювати обвинуваченого дотримуватись покладених на нього обов`язків.

У цьому кримінальному провадженні Суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу обвинуваченого (при застосуванні тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначенні розміру застави як альтернативи триманню під вартою), з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що запобігання спробам вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК, можуть бути забезпечені виключно шляхом застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028.00 гривень х 50 = 151 400.00 гривень), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом усього часу дії запобіжного заходу, суд вважає за необхідне покласти наступні обов`язки: - прибувати за першою вимогою на виклики до прокурора та суду; - повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.??

Також судом враховується той факт, що захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 був залучений до участі в даній справі на підставі ухвали суду лише 13.02.2025 року та матеріали кримінального провадження йому не були відкриті стороною обвинувачення.

З урахуванням зазначеного, адвокат ОСОБА_5 - захисник обвинуваченого ОСОБА_4 позбавлений можливості якісно та належно надати правову допомогу останньому, адже в даному випадку позбавлений можливості будувати свою правову позицію захисту в судовому розгляді обвинувального акту у Болградському районному судді Одеської області по вищезазначеному кримінальному провадженню, а отже в результаті неможлива реалізація у повній мірі права на належний захист від висунутого обвинувачення.

Положеннями ст.317 КПК України визначено, що документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).

Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Належна реалізація права на захист у кримінальному провадженні вимагає застосування практики ЄСПЛ, згідно з правовою позицією якого, відображеною, зокрема, уп. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником..., є однією з основних ознак справедливого судового розгляд».

Таким чином, стороні захисту необхідно забезпечити належні умови для реалізації права на доступ до матеріалів, можливість скопіювати чи відобразити іншим чином будь-які докази і документи досудового розслідування. Будь яких об`єктивних підстав для неможливості ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які перебувають у володінні Ізмаїльської окружної прокуратури, під час даного питання судом не встановлено.

Варто зазначити, що право на ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження гарантує реалізацію конституційного права обвинуваченого на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред`явленого обвинувачення, а також забезпечує обвинуваченому чи його захиснику можливість підготувати захист від пред`явленого обвинувачення.

Згідно ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Відповідно до ст. 28 КПК України кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. При цьому критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, як складність кримінального провадження, так і поведінка учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справи у судах першої інстанції" від 30 травня 2008 року за N 6 слід визнати правильною практику тих суддів, які обмежують час на ознайомлення з матеріалами справи, а потім припиняють ознайомлення у випадку недобросовісного користування (зловживання) особи своїми процесуальними правами (зокрема при явному затягуванні ознайомлення чи висуванні не передбачених законом вимог щодо умов такого ознайомлення).

При визначенні тривалості днів, що необхідно надати захиснику для ознайомлення, суд виходить із складності кримінального провадження та кількості аркушів кримінального провадження (п`ять томів).

За таких обставин, задля уникнення умисного затягування ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, суд вважає за необхідне встановити адвокату ОСОБА_5 строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження терміном 10 (десять) днів, а саме до наступного судового засідання 24.02.2025 року, чого буде достатньо для реалізації права обвинуваченого та його захисника на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі.

Обов`язок ознайомити сторони з матеріалами кримінального провадження №12024162150001374 від 12.10.2024 покласти на прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури, який підтримує державне обвинувачення в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 .

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Судовий розгляд підлягає проведенню у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 28, 114, 131, 177, 178, 194, 182, 183, 314-315, 317 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 на 24.02.2025 року о 14:30годині у відкритому судовому засіданні в приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: вул.25 Серпня, № 192, м. Болград, Одеська область, за участю прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури.

Розгляд обвинувального акту в даному кримінальному провадженні здійснювати суддею ОСОБА_1 - одноособово.

В судове засідання викликати:

- прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 : вул. Дмирівська, 63, м. Ізмаїл, тел.: НОМЕР_4 ел. пошта: іzmail@od.gp.gov.ua;

- обвинуваченого ОСОБА_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 (утримується в Ізмаїльському СІ);

- захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , св-во КДКА НОМЕР_5 від 18.11.2015. АДРЕСА_3 , Email: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел: НОМЕР_2 , НОМЕР_3

Клопотання прокурора про виклик і допит свідків обвинувачення - задовольнити.

Викликати, на визначені судом у подальшому під час судового розгляду дату і час, свідків обвинувачення:

- ОСОБА_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

- ОСОБА_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

- ОСОБА_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

- ОСОБА_11 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

- ОСОБА_12 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 .

- ОСОБА_13 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 .

Обов`язок забезпечити явку свідків обвинувачення покласти на прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 -? задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому у кримінальному провадженні №12024162150001374 від 12.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 13.04.2025 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у межах в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028.00 гривень х 50 = 151 400.00 гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.??

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою на виклики до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13.04.2025 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення? застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого ?з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Надати дозвіл захиснику обвинуваченого - адвокату ОСОБА_5 на ознайомлення у повному обсязі з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162150001374 від 12.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні у кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України, які перебувають у володінні Ізмаїльської окружної прокуратури.

Визначити строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 лютого 2025 року включно.

Зобов`язати прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 вжити заходів та забезпечити можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12024162150001374 від 12.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні у кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України, захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 .

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які утримуються під вартою, з моменту вручення копії ухвали

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1