Решение № 125093413, 30.01.2025, Хозяйственный суд Киевской области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3408/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас»

про стягнення 1 054 560, 00 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Макіян Г.М.;

від відповідача: Василюк Є.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» про стягнення 1 054 560, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/3408/21 від 29.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» залишено без руху.

21.12.2021 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3408/21. Постановлено розгляд справи здійснювати за загального позовного провадження, у зв`язку із чим надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2022.

Частиною 5 статті 176 ГПК України (у редакції, чинній станом на дату відкриття провадження у справі) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України (у редакції, чинній станом на дату відкриття провадження у справі), у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.12.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Машинобудівників, б. 4-В, смт Чабани, Київська обл., 08162.

Зазначене поштове відправлення було вручено адресату 18.01.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103281166828.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення поштового конверту, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

26.01.2022 у підготовче засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.01.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3408/21 на 02.03.2022, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 26.01.2022 та направлено останню відповідачу.

03.02.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд застосувати строк спеціальної позовної давності та наслідки її спливу до спірних правовідносин та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

16.02.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечив проти викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву обставин. Крім того позивач зазначив, що відповідачем пропущено процесуальний строк для подачі відзиву на позов та не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, у зв`язку із чим позивач просив суд залишити без розгляду відзив відповідача.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом голови Господарського суду Київської області № 3 від 03.03.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану», зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у Господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

Наказом голови Господарського суду Київської області № 4 від 01.04.2022 «Про припинення здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно», керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, припинено здійснення суддями Господарського суду Київської області своїх повноважень дистанційно.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., починаючи з 03.03.2022 по 15.04.2022 перебувала у відпустці, то розгляд зазначеної позовної заяви здійснювався після виходу судді на роботу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.04.2022, зокрема, повідомив учасників справи про те, що судовий розгляд справи № 911/3408/21 у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження 02.03.2022 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2022 підготовче засідання у справі № 911/3408/21 призначено на 26.05.2022.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, ухвала суду від 25.04.2022 була направлена сторонам на їх адреси-місцезнаходження.

23.05.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

26.05.2022 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

26.05.2022 у підготовче засідання представники не з`явились, про причини неявки повідомили відповідними заявами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3408/21 на 22.06.2022, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 26.05.2022 та направлено останню на адреси-місцезнаходження сторін.

17.06.2022 до суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

22.06.2022 у підготовче засідання з`явились представники сторін. Суд протокольно прийняв заяви сторін по суті спору до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні представники сторін надали усні пояснення щодо заяви відповідача про зупинення провадження у справі. Представник позивача усно клопотав про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення із заявою про зупинення провадження у справі та надання своїх пояснень. Суд повідомив представників, що заява відповідача про зупинення провадження у справі буде розглянута в наступному підготовчому засіданні.

27.06.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі.

29.06.2022 у підготовче засідання з`явились представники сторін. Представник відповідача підтримав подану раніше заяву про зупинення провадження у справі. Представник позивача заперечував щодо задоволення вказаної заяви відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2022 клопотання ТОВ «Агрозахист Донбас» про зупинення провадження у справі № 911/3408/21 задоволено. Провадження у справі № 911/3408/21 зупинено до набрання рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/487/22 законної сили.

16.11.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому представник позивача просив поновити провадження у справі № 911/3408/21 з огляду на набрання рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/487/22 законної сили 27.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2023 клопотання ТОВ «СК-ЛТД» від 16.11.2023 про поновлення провадження у справі № 911/3408/21 задоволено. Поновлено провадження у справі № 911/3408/21. Підготовче засідання у справі № 911/3408/21 призначено на 14.12.2023.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, ухвала суду від 27.11.2023 була направлена сторонам в їх електронні кабінети 30.11.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

14.12.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також 14.12.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу, в якому відповідач просив суд зменшити розмір штрафу з 1 054 560, 00 грн на 99, 9 % до 1 054, 56 грн.

14.12.2023 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 911/3408/21 на 18.01.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час призначеного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 14.12.2023 та направлено останню сторонам.

16.01.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач заперечує проти зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу.

18.01.2024 у підготовче засідання з`явились представники сторін. Суд повідомив представників, що клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу та заперечення позивача проти такого зменшення будуть досліджені та враховані при розгляді справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/3408/21 до судового розгляду по суті на 22.02.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

22.02.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява (додаткові пояснення у справі).

22.02.2024 в судове засідання з`явились представники сторін. Суд оголосив про відкриття розгляду справи по суті та про його початок. Представники сторін виступили з вступними промовами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/3408/21 на 07.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

07.03.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до моменту розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Агрозахист Донбас» у справі № 911/414/23.

07.03.2024 в судове засідання з`явились представники сторін. Суд повідомив представників сторін, що заява відповідача про зупинення провадження у справі буде розглянута наступному судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.03.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/3408/21 на 27.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

27.03.2024 в судове засідання з`явились представники сторін. Представник відповідача підтримав заяву про зупинення провадження та просив суд її задовольнити, представник позивача не заперечував проти задоволення вказаної заяви відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2024 заяву ТОВ «Агрозахист Донбас» за вх. № суду 1919/24 від 07.03.2024 про зупинення провадження у справі № 911/3408/21 задоволено. Провадження у справі № 911/3408/21 зупинено до розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Агрозахист Донбас» у справі № 911/414/23 та вирішення питання про відкриття провадження у справі № 911/414/23 про банкрутство ТОВ «Агрозахист Донбас».

09.12.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому позивач повідомив суд про усунення обставин, які викликали зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2024 клопотання ТОВ «СК-ЛТД» за вх. № суду 14056/24 від 09.12.2024 про поновлення провадження у справі № 911/3408/21 задоволено. Поновлено провадження у справі № 911/3408/21 та призначено судове засідання на 23.01.2025.

З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання, ухвала суду від 18.12.2024 була направлена в електронні кабінети сторін 18.12.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

23.01.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач додатково на підтвердження складного фінансового становища ТОВ «Агрозахист Донбас» повідомив, що Верховний Суд у пункті 13 постанови від 14.11.2024 у справі № 911/414/23, зазначив, що наявності у боржника майна на території України, підконтрольній органам державної влади України, на якій не ведуться бойові дії, судами не встановлено. Відповідач просив врахувати дані додаткові пояснення під час прийняття рішення у справі № 911/3408/21.

23.01.2025 в судове засідання з`явились представники сторін. Суд оголосив про перехід до стадії дослідження доказів та перевіркою їх доказами. Представники сторін надали усні пояснення щодо обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2025 відкладено судове засідання у справі № 911/3408/21 на 30.01.2025, про що занесено до протоколу судового засідання.

30.01.2025 в судове засідання з`явились представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

У свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Разом з цим відповідач підтримав раніше подане клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу на 99, 9 % до 1 054, 56 грн.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 30.01.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (далі покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» (далі постачальник, позивач) укладено договір поставки № 1096 (далі договір), за змістом п. 1.1 якого на умовах та в порядку, визначеному договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, вказаний у додаткових угодах до договору (надалі «товар»), а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. п. 1.2 вказаного правочину, характеристика, якісні показники, базис поставки, попередні кількість та ціна товару, який підлягає поставці за договором визначаються сторонами у додаткових угодах до договору.

Фактична кількість поставленого товару визначається при прийнятті товару в місці поставки, на підставі даних зернового складу в місці поставки, якщо поставка здійснюється шляхом переоформлення відповідної кількості товару з власності постачальника у власність покупця на зерновому складі, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до договору (п. 1.3 договору).

Згідно з п. 1.7 договору, право власності та ризики випадкового пошкодження / знищення товару переходять від постачальника до покупця в момент прийняття товару в місці поставки, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до договору. Документом, що підтверджує перехід права власності на товар, є видаткова накладна. Датою переходу права власності на товар є дата оформлення видаткової накладної.

У пункті 3.2 договору визначено, що ціна, строк та умови оплати товару визначається сторонами в додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 8.1 договору, договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з договору та додаткових угод до нього.

Сторони можуть вносити зміни до договору стосовно кількості товару, що поставляється, його характеристик, базису поставки, місця поставки, якісних показників, ціни тощо шляхом підписання додаткових угод до нього договору, якщо іншого не передбачено договором (п. 8.2 договору).

19.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 1096, в якій сторони узгодили, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, визначений додатковою угодою, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість, а саме: товар соняшник врожаю 2019 р., код УКТ ЗЕД 120600, в кількості 87,88 т +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 878 804, 04 грн з ПДВ у строк до 15.10.2019 включно. Базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: EXW; 84403, м. Лиман, Донецька обл., Лиманський район, вул. Свободи, 15.

В подальшому, 20.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору поставки № 1096, пунктом 1 якої сторони узгодили викласти пункт 1 додатку № 2 від 19.03.2019 у наступній редакції: характеристика, якісні показники, базис поставки та ціна товару, який підлягає поставці за договором: товар пшениця 3 класу врожаю 2019 р, код УКТ ЗЕД 1001, в кількості 162 т +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 672 299, 35 грн з ПДВ у строк до 31.08.2019 включно. Базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: EXW; 84403, м. Лиман, Донецька обл., Лиманський район, вул. Свободи, 15.

Вказані додаткові угоди підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх відтисками печаток без зауважень та заперечень, а копії наявні в матеріалах справи.

Суд встановив, що 04.04.2019 між ТОВ «СК-ЛТД» (боржник за аграрною розпискою) та ТОВ «Агрозахист Донбас» (кредитор за аграрною розпискою) укладено товарну аграрну розписку, яка посвідчена приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Кравченком Є.М. 04.04.2019 та зареєстрована в реєстрі за № 910 (далі аграрна розписка), за умовами пункту 2.1 якої боржник за аграрною розпискою зобов`язується здійснити поставку сільськогосподарської продукції кредитору за аграрною розпискою в якості, кількості та у строки, передбачені умовами товарної аграрної розписки. У рамках цієї товарної аграрної розписки під сільськогосподарською продукцією розуміється соняшник врожаю 2019 року, код за УКТ ЗЕД 1206009900, або врожаю наступних років у разі настання випадків, передбачених у цій товарній аграрній розписці.

Згідно з п. 2.2 аграрної розписки, всі інші умови щодо якості/кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені у цій товарній аграрній розписці, визначаються у рамках договору поставки № 1097 від 19.11.2018, укладеного між сторонами. Недійсність договору поставки або будь-якого іншого договору, укладеного сторонами, з метою виконання зобов`язань за цією товарною аграрною розпискою, не тягне за собою її недійсність, не впливає на зміст її положень та не може бути підставою для виконання цієї товарної аграрної розписки. У разі розбіжностей між положеннями договору поставки та положеннями цієї товарної аграрної розписки, положення останньої мають переважну силу.

Як зазначив позивач, у пункті 2.2 аграрної розписки умови щодо якості, кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені в цій товарній аграрній розписці, визначалися саме в рамках спірного договору поставки № 1096, що був укладений між сторонами від 19.11.2018

Позивач зауважив, що у тексті п. 2.2 аграрної розписки нотаріус припустився технічної помилки, вказавши номер договору 1097, але сторонами фактично виконання зобов`язань здійснювалось за договором № 1096.

Відповідач в судовому засіданні 23.01.2025 визнав обставину того, що у тексті п. 2.2 аграрної розписки нотаріус припустився технічної помилки, вказавши номер договору 1097 та підтвердив обставину того, що сторонами фактично виконання зобов`язань здійснювалось за договором № 1096.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Оскільки обставина того, що у тексті п. 2.2 аграрної розписки нотаріус припустився технічної помилки, вказавши номер договору 1097, але сторонами фактично виконання зобов`язань здійснювалось за договором № 1096, визнається учасниками справи, а у суду не має обґрунтованих підстав вважати її недостовірною або визнаною у зв`язку з примусом, вказана обставина доказуванню не підлягає.

Відповідно до п. 3.1 аграрної розписки, якість сільськогосподарської продукції, що є предметом зобов`язання за цією товарною аграрною розпискою, визначена наступними характеристиками: соняшник: вологість не більше 8,0 %; сміттєва домішка не більше 3,0 %; олійна домішка не більше 15 %; кислотне число олії не більше 3,5 мг КОН.

Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в п. 3.1 та 3.2 товарної аграрної розписки є невиконанням товарної аграрної розписки за відсутності досягнення іншої домовленості сторін. Поставка сільськогосподарської продукції невідповідної якості може бути прийнятою як виконання зобов`язання за товарною аграрною розпискою лише за умови попередньої письмової згоди кредитора за аграрною розпискою. У такому разі сторони зобов`язуються провести перерахунок ціни сільськогосподарської продукції, уклавши додаткову угоду до цієї товарної аграрної розписки (пп. 3.3, 3.4 аграрної розписки).

Пунктом 4.1 аграрної розписки передбачено, що кількість сільськогосподарської продукції, яка є предметом зобов`язання за цією аграрною розпискою, є соняшник в кількості 87,88 +/- 3 % метричних тон на вибір боржника за аграрною розпискою.

Згідно з п. 5.1-5.2 агарної розписки, орієнтовна ціна соняшнику за одну метричну тону становить без ПДВ 8 333, 33 грн, ПДВ 20 % 1 666, 67 грн, разом з ПДВ 10 000 грн. Таким чином орієнтовна загальна вартість товарної аграрної розписки становить (з ПДВ) 878 800, 00 грн. Остаточна ціна, строки та детальний порядок здійснення оплати сільськогосподарської продукції, що підлягає поставці за цією товарною аграрною розпискою, визначені у договорі поставки згідно з п. 3.2.

Відповідно до розділу 6 аграрної розписки, сільськогосподарська продукція постачається на умовах EXW (франко склад), згідно з «Інкотермс-2010», місце поставки: Краснолиманське ХПП ТОВ «СК-ЛТД», що знаходиться за адресою: 84403, м. Лиман, Донецька область, вул. Свободи, 15.

Згідно з пп. 6.1-6.4 аграрної розписки, боржник за аграрною розпискою зобов`язаний в період з 01.07.2019 по 15.10.2019 здійснити за свій рахунок безперешкодне відвантаження сільськогосподарської продукції, найменування, кількість та якість якої відповідають умовам цієї товарної аграрної розписки.

Для цілей п. 6.1 товарної аграрної розписки, перехід права власності на сільськогосподарську продукцію від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою відбувається в момент прийняття сільськогосподарської продукції до перевезення залізницею, згідно дати штемпеля залізничної станції, у місці, де здійснюється поставка сільськогосподарської продукції, проставленої на залізничній накладній.

Перехід права власності на сільськогосподарську продукцію до кредитора за аграрною розпискою підтверджується видатковою (товарною) накладною боржника за аграрною розпискою, оформленою датою штемпеля залізничної станції, де відбувається поставка сільськогосподарської продукції, проставленому на залізничній накладній.

Сільськогосподарська продукція вважається поставленою по кількості згідно фізичної ваги, вказаної у видатковій (товарній) накладній боржника за аграрною розпискою, по якості згідно показників якості сільськогосподарської продукції, що відповідають параметрам, зазначеним в п. 3 товарної аграрної розписки, та вказані в посвідченні про якість сільськогосподарської продукції (типова форма № 42). Кількість сільськогосподарської продукції визначається згідно ваги нетто, вказаній в залізничній накладній.

Пунктами 7.1, 7.3 аграрної розписки визначено, що предметом застави за цією товарною аграрною розпискою є майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Розмір заставленого майна соняшнику складає 87,88 метричних тон, який визначається відповідно до загальної кількості сільськогосподарської продукції, що є предметом зобов`язання за цією товарною аграрною розпискою, із застосуванням додаткового коефіцієнта (1, 2) за наступною формулою: кількість сільськогосподарської продукції, як визначено у п. 4.1 цієї товарної аграрної розписки (МТ) х 1, 2 = розмір застави (МТ).

Згідно з п. 7.5 аграрної розписки, на момент видачі товарної аграрної розписки загальна вартість заставленого майна становить 1 054 560, 00 грн разом з ПДВ.

Відповідно до пп. 13.1-13.3 аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за цією товарною аграрною розпискою зробити на ній напис «виконано», скріпити його підписом та печаткою кредитора за аграрною розпискою (за наявності), і повернути її боржнику за аграрною розпискою. Повернення товарної аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника за аграрною розпискою, зазначену в п. 17 нижче, або іншим способом, погодженим сторонами. У разі неможливості направлення товарної аграрної розписки відповідно до порядку, передбаченого п. 13.2 вище, кредитор за аграрною розпискою має право повернути її шляхом особистої передачі боржнику за аграрною розпискою. При цьому сторони зобов`язуються скласти та підписати акт прийняття-передачі товарної аграрної розписки.

Згідно з п. 13.4 аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100 % від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника.

Відповідно до пп. 16.5, 16.6 аграрної розписки, кожна із сторін однаково розуміє значення, умови цієї товарної агарної розписки та її правові наслідки та є ознайомленою з її змістом, про що свідчать їх підписи, здійснені ними в присутності нотаріуса. При посвідченні цієї товарної аграрної розписки нотаріусом встановлено особи сторін, перевірено їх дієздатність, відповідність волі та волевиявлення сторін, установлені їх дійсні наміри, відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов цієї товарної аграрної розписки, перевірено відповідність цієї розписки вимогам закону і дійсним намірам сторін, роз`яснено наслідки і нотаріального посвідчення цієї розписки.

Як зазначив позивач, умови постачання сільськогосподарської продукції, вказаної в аграрній розписці, визначались додатком № 2 від 19.03.2019 до договору поставки № 1096 від 19.11.2018. В подальшому, згідно пояснень позивача, між сторонами були змінені умови постачання вказаної продукції шляхом укладення додатку № 4 від 20.08.2019, яким п. 1 додатку № 2 від 19.03.2019 був змінений та викладений в редакції п. 1 додатку № 4 від 20.08.2019. Тобто, за ствердженням позивача, сторонами було узгоджено зміну предмету поставки товару на пшеницю 3 класу врожаю 2019 р., код УКТ ЗЕД 1001 в кількості 162 т +/- 5 % за згодою покупця.

Позивач стверджував, що вказане зобов`язання ТОВ «СК-ЛТД» було виконано повністю шляхом постачання відповідачу сільськогосподарської продукції відповідної кількості та якості, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 23.08.2019 на загальну суму 672 423, 85 грн на продукцію пшеницю 3 класу в загальній кількості 162, 03 т, а також складською квитанцією на зерно в кількості 158 220 кг № 70 від 22.08.2019 (бланк серії АЧ № 864204) та складською квитанцією на зерно в кількості 3 810 кг № 74 від 23.08.2019 (бланк серії АЧ № 864208).

Суд встановив, що видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

З огляду на наведене вище, позивач стверджує, що зобов`язання як за договором поставки № 1096, так і за аграрною розпискою було повністю виконано постачальником 23.08.2019.

Позивач зазначив, що відповідно до п. 13.1 аграрної розписки, відповідач як кредитор за аграрною розпискою був зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за цією аграрною розпискою зробити на ній напис «виконано», скріпити його підписом (за наявності), і повернути її позивачу шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника за аграрною розпискою. Тобто, згідно пояснень позивача, вказаний обов`язок відповідач повинен був виконати у строк до 28.08.2019 з урахуванням того, що 24.08.2019 та 25.08.2019 були вихідними днями.

Проте, як зазначив позивач, фактично аграрна розписка була повернута позивачу лише 17.09.2019, що є порушенням кредитором за аграрною розпискою взятого на себе зобов`язання за аграрною розпискою, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи копію опису вкладення до цінного листа за № 0816200427084 від 17.09.2019.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання, передбаченого п. 13.1 аграрної розписки, 16.10.2020 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 96 від 16.10.2020 про сплату штрафу у розмірі 100 % від предмету застави на підставі п. 13.4 аграрної розписки у розмірі 1 054 560, 00 грн, яка була отримана відповідачем 20.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 8440100627727, описом вкладення у цінний лист за № 8440100627727, поштовою накладною та фіскальним чеком від 16.10.2020 до вказаного поштового відправлення, копії яких позивач долучив до матеріалів справи.

Проте, як зазначив позивач, станом на день звернення до суду відповідач відповіді на вимогу не направив, штраф на користь позивача не сплатив.

З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача на підставі п. 13.4 аграрної розписки 1 054 560, 00 грн штрафу в розмірі 100 % від предмету застави за порушення зобов`язання щодо своєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки у строки, погоджені сторонами.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки № 1096 від 19.11.2018, додаткові угоди до нього та товарну аграрну розписку № 910 від 04.04.2019 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, умовами договору поставки № 1096 від 19.11.2018, а також Законом України «Про аграрні розписки».

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України,за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Суд встановив, що 19.03.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 1096, пунктом 1 якої сторони узгодили, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, визначений додатковою угодою, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість, а саме: товар соняшник врожаю 2019 р., код УКТ ЗЕД 120600, в кількості 87,88 т +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 878 804, 04 грн з ПДВ у строк до 15.10.2019 включно. Базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: EXW; 84403, м. Лиман, Донецька обл., Лиманський район, вул. Свободи, 15.

В подальшому, 20.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору поставки № 1096, пунктом 1 якої сторони узгодили викласти пункт 1 додатку № 2 від 19.03.2019 у наступній редакції: характеристика, якісні показники, базис поставки та ціна товару, який підлягає поставці за договором: товар пшениця 3 класу врожаю 2019 р, код УКТ ЗЕД 1001, в кількості 162 т +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 672 299, 35 грн з ПДВ у строк до 31.08.2019 включно. Базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: EXW; 84403, м. Лиман, Донецька обл., Лиманський район, вул. Свободи, 15.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору та додаткової угоди № 4 поставив, а відповідач, у свою чергу, без зауважень та заперечень прийняв товар пшеницю 3 класу обсягом 162, 03 т на загальну суму 672 423, 85 грн, що підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною № 22 від 23.08.2019 на суму 672 423, 85 грн, а також складськими квитанціями на зерно в кількості 158 220 кг № 70 від 22.08.2019 (бланк серії АЧ № 864204) та на зерно в кількості 3 810 кг № 74 від 23.08.2019 (бланк серії АЧ № 864208).

З огляду на наведене вище, позивач стверджує, що зобов`язання як за договором поставки № 1096, так і за аграрною розпискою було повністю виконано постачальником 23.08.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу в розмірі 1 054 560, 00 грн відповідно до п. 13.4 аграрної розписки за несвоєчасне повернення аграрної розписки у строк, визначений п. 13.1 аграрної розписки, протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги позивача № 96 від 16.10.2020 про сплату штрафу.

Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів регулюються Законом України «Про аграрні розписки» № 5479-VI від 06.11.2012, який набрав чинності 18.03.2013 (далі Закон № 5479-VI).

Згідно з ст. 1 Закону № 5479-VI (тут і далі в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), аграрна розписка товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Боржник за аграрною розпискою особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах.

Кредитор за аграрною розпискою фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

За умовами ст. 2 Закону № 5479-VI, аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією. Аграрні розписки можуть видаватися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно. Особи, які спільно видали аграрну розписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов`язань.

Перехід права власності чи права користування земельною ділянкою не зупиняє дію вказаної в аграрній розписці застави майбутнього врожаю та не припиняє прав боржника і кредитора за аграрною розпискою на користування земельною ділянкою до збору відповідного врожаю, але не довше ніж до закінчення поточного маркетингового року. Боржник за аграрною розпискою зобов`язаний повідомити осіб, яким він передає право власності або право користування земельною ділянкою, сільськогосподарська продукція з якої є предметом застави за аграрною розпискою, про існуючі обмеження згідно з виданими аграрними розписками.

Аграрні розписки складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у справах особи, яка вчиняє нотаріальні дії з їх посвідчення та реєстрації, а другий примірник передається кредитору за аграрною розпискою. За бажанням боржника за аграрною розпискою йому може бути надана посвідчена копія виданої ним аграрної розписки.

Відповідно до виду зобов`язання аграрні розписки поділяються на товарні аграрні розписки та фінансові аграрні розписки.

У статті 3 Закону № 5479-VI, товарна аграрна розписка це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 5479-VI, аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов`язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками.

Суд встановив вище, що 04.04.2019 між сторонами було укладено аграрну розписку № 910, за умовами якої позивач зобов`язався здійснити поставку сільськогосподарської продукції відповідачу в якості, кількості та у строки, передбачені умовами товарної аграрної розписки. У рамках цієї товарної аграрної розписки під сільськогосподарською продукцією розуміється соняшник врожаю 2019 року, код за УКТ ЗЕД 1206009900, або врожаю наступних років у разі настання випадків, передбачених у цій товарній аграрній розписці.

Згідно з п. 2.2 аграрної розписки, всі інші умови щодо якості/кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені у цій товарній аграрній розписці, визначаються у рамках договору поставки № 1096 від 19.11.2018, укладеного між сторонами (вказана обставина визнана сторонами).

Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в п. 3.1 та 3.2 товарної аграрної розписки є невиконанням товарної аграрної розписки за відсутності досягнення іншої домовленості сторін. Поставка сільськогосподарської продукції невідповідної якості може бути прийнятою як виконання зобов`язання за товарною аграрною розпискою лише за умови попередньої письмової згоди кредитора за аграрною розпискою. У такому разі сторони зобов`язуються провести перерахунок ціни сільськогосподарської продукції, уклавши додаткову угоду до цієї товарної аграрної розписки (пп. 3.3, 3.4 аграрної розписки).

Пунктом 4.1 аграрної розписки передбачено, що кількість сільськогосподарської продукції, яка є предметом зобов`язання за цією аграрною розпискою, є соняшник в кількості 87,88 +/- 3 % метричних тон на вибір боржника за аграрною розпискою.

Згідно з п. 5.1-5.2 агарної розписки, орієнтовна ціна соняшнику за одну метричну тону становить без ПДВ 8 333, 33 грн, ПДВ 20 % 1 666, 67 грн, разом з ПДВ 10 000 грн. Таким чином орієнтовна загальна вартість товарної аграрної розписки становить (з ПДВ) 878 800, 00 грн. Остаточна ціна, строки та детальний порядок здійснення оплати сільськогосподарської продукції, що підлягає поставці за цією товарною аграрною розпискою, визначені у договорі поставки згідно з п. 3.2.

Відповідно до розділу 6 аграрної розписки, сільськогосподарська продукція постачається на умовах EXW (франко склад), згідно з «Інкотермс-2010», місце поставки: Краснолиманське ХПП ТОВ «СК-ЛТД», що знаходиться за адресою: 84403, м. Лиман, Донецька область, вул. Свободи, 15.

Згідно з пп. 6.1-6.4 аграрної розписки, боржник за аграрною розпискою зобов`язаний в період з 01.07.2019 по 15.10.2019 здійснити за свій рахунок безперешкодне відвантаження сільськогосподарської продукції, найменування, кількість та якість якої відповідають умовам цієї товарної аграрної розписки. Для цілей п. 6.1 товарної аграрної розписки, перехід права власності на сільськогосподарську продукцію до кредитора за аграрною розпискою підтверджується видатковою (товарною) накладною боржника за аграрною розпискою, оформленою датою штемпеля залізничної станції, де відбувається поставка сільськогосподарської продукції, проставленому на залізничній накладній. Сільськогосподарська продукція вважається поставленою по кількості згідно фізичної ваги, вказаної у видатковій (товарній) накладній боржника за аграрною розпискою, по якості згідно показників якості сільськогосподарської продукції, що відповідають параметрам, зазначеним в п. 3 товарної аграрної розписки, та вказані в посвідченні про якість сільськогосподарської продукції (типова форма № 42). Кількість сільськогосподарської продукції визначається згідно ваги нетто, вказаній в залізничній накладній.

Пунктами 7.1, 7.5 аграрної розписки визначено, що предметом застави за цією товарною аграрною розпискою є майбутній врожай сільськогосподарської продукції. На момент видачі товарної аграрної розписки загальна вартість заставленого майна становить 1 054 560, 00 грн разом з ПДВ.

Відповідно до пп. 13.1-13.3 аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за цією товарною аграрною розпискою зробити на ній напис «виконано», скріпити його підписом та печаткою кредитора за аграрною розпискою (за наявності), і повернути її боржнику за аграрною розпискою. Повернення товарної аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника за аграрною розпискою, зазначену в п. 17 нижче, або іншим способом, погодженим сторонами. У разі неможливості направлення товарної аграрної розписки відповідно до порядку, передбаченого п. 13.2 вище, кредитор за аграрною розпискою має право повернути її шляхом особистої передачі боржнику за аграрною розпискою. При цьому сторони зобов`язуються скласти та підписати акт прийняття-передачі товарної аграрної розписки.

Згідно з п. 13.4 аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100 % від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника.

Відповідно до ст. 9 Закону № 5479-VI, аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції. Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.

Відповідно до ст. 12 Закону № 5479-VI, аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов`язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік. Товарні аграрні розписки виконуються шляхом здійснення поставки вказаної в аграрній розписці сільськогосподарської продукції від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою на погоджених ними умовах поставки. Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в аграрній розписці або в погоджених формулах перерахунку, є невиконанням аграрної розписки, якщо інше не погоджено сторонами аграрної розписки.

Кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за аграрною розпискою зробити на аграрній розписці напис «Виконано», що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку аграрну розписку боржнику. Повернення здійснюється шляхом особистої передачі аграрної розписки від кредитора до боржника, а в разі неможливості - шляхом направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника, вказану в аграрній розписці. Після повернення боржнику за аграрною розпискою оригіналу аграрної розписки з відміткою про її виконання боржник за аграрною розпискою має право звернутися до особи, яка вчиняє нотаріальні дії, для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів. Аграрна розписка з відміткою про її виконання до повторного обігу не допускається. Інформація про видані аграрні розписки та їх виконання зберігається в Реєстрі аграрних розписок не менше 10 років.

За згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов`язань за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою.

У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі.

Судом встановлено, що умови постачання сільськогосподарської продукції, вказаної в аграрній розписці, визначались умовами укладеного між сторонами договору поставки № 1096 від 19.11.2018 та додатком № 2 від 19.03.2019 до договору поставки № 1096 від 19.11.2018, оскільки характеристики, якісні показники, базис поставки, кількість та ціна товару, який підлягає поставці за додатковою угодою № 2 повністю відповідає характеристикам, якісним показникам, базису поставки, кількості та ціні товару, який зазначений в пп. 2.1, 3.1, 3.2, 4.1, 5.1 аграрної розписки.

В подальшому, 20.08.2019 між сторонами змінено умови постачання визначеної договором поставки № 1096 від 19.11.2018 продукції, шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 20.08.2019, пунктом 1 якої сторони узгодили викласти п. 1 додатку № 2 від 19.03.2019 у наступній редакції: характеристика, якісні показники, базис поставки та ціна товару, який підлягає поставці за договором: товар пшениця 3 класу врожаю 2019 р., код УКТ ЗЕД 1001, в кількості 162 т +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 672 299, 35 грн з ПДВ у строк до 31.08.2019 включно. Базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: EXW; 84403, м. Лиман, Донецька обл., Лиманський район, вул. Свободи, 15.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято пшеницю 3 класу в кількості 162, 03 тон на загальну суму 672 423, 85 грн, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 23.08.2019 на суму 672 423, 85 грн, яка підписана представниками обох сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень.

Крім того суд враховує, що за змістом п. 6.1 аграрної розписки, боржник за аграрною розпискою (позивач) обов`язаний в період з 01.07.2019 по 15.10.2019 здійснити за свій рахунок безперешкодне відвантаження сільськогосподарської продукції, найменування, кількість та якість якої відповідають умовам цієї аграрної розписки.

Позивач здійснив поставку товару відповідачу 23.08.2019, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 23.08.2019, тобто в межах строку, визначеного у п. 6.1 аграрної розписки.

З урахуванням зазначеного вище, суд встановив, що зобов`язання позивача з поставки товару за договором № 1096 від 19.11.2018 та аграрною розпискою № 910 від 04.04.2019 виконано повністю шляхом постачання сільськогосподарської продукції відповідної кількості та якості.

Крім того суд враховує, що відповідач у своїх заявах по суті спору не заперечує факт отримання товару від позивача за видатковою накладною № 22 від 23.08.2019.

Як було зазначено судом вище та передбачено у пп. 13.1-13.2 аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за цією товарною аграрною розпискою зробити на ній напис «виконано», скріпити його підписом та печаткою кредитора за аграрною розпискою (за наявності), і повернути її боржнику за аграрною розпискою. Повернення товарної аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника за аграрною розпискою, зазначену в п. 17 нижче, або іншим способом, погодженим сторонами.

З урахуванням зазначеного вище, враховуючи пп. 13.1-13.2 аграрної розписки, а також дату поставки товару ( 23.08.2019), суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обов`язку згідно з п. 13.1 аграрної розписки в частині вчинення напису «виконано» на аграрній розписці № 910 від 04.04.2019 та повернення її позивачу є таким, що настав 28.08.2019 з урахуванням того, що 24.08.2019 та 25.08.2019 були вихідними днями.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язання за агарною розпискою виконав неналежним чином та з порушенням строку, встановленого п. 13.1 аграрної розписки, повернув на адресу позивача аграрну розписку з написом «виконано» лише 17.09.2019, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа за № 0816200427084 від 17.09.2019. Вказана обставина відповідачем не заперечується.

Згідно з п. 13.4 аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100 % від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2020 позивач, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання, передбаченого п. 13.1 аграрної розписки, надіслав на адресу відповідача вимогу № 96 від 16.10.2020 про сплату штрафу у розмірі 100 % від предмету застави на підставі п. 13.4 аграрної розписки у розмірі 1 054 560, 00 грн, яка була отримана відповідачем 20.10.2020, проте залишена без відповіді та задоволення.

Стосовно посилань відповідача, що позивачем не було дотримано умов поставки узгодженої сторонами в аграрній розписці продукції, а зміна узгодженої сільськогосподарської продукції, в тому числі кількості та якості по аграрній розписці від 04.04.2019 могла бути здійснена лише шляхом укладення між сторонами відповідної додаткової угоди до даної розписки, чого сторонами не було зроблено, суд зазначає наступне.

Судом було встановлено вище та не заперечується відповідачем, що умови постачання сільськогосподарської продукції, вказаної в аграрній розписці, визначались умовами укладеного між сторонами договору поставки № 1096 від 19.11.2018 та додатком № 2 від 19.03.2019 до договору поставки № 1096 від 19.11.2018.

В подальшому 20.08.2019 сторонами змінено умови постачання визначеної договором поставки № 1096 від 19.11.2018 продукції, шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 20.08.2019, пунктом 1 якої сторони узгодили викласти пункт 1 додатку № 2 від 19.03.2019 у наступній редакції: характеристика, якісні показники, базис поставки та ціна товару, який підлягає поставці за договором: товар пшениця 3 класу врожаю 2019 р., код УКТ ЗЕД 1001, в кількості 162 т +/- 5 % за згодою покупця, загальною вартістю 672 299, 35 грн з ПДВ у строк до 31.08.2019 включно. Базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: EXW; 84403, м. Лиман, Донецька обл., Лиманський район, вул. Свободи, 15.

Згідно з п. 3 додаткової угоди № 4 від 20.08.2019 дана додаткова угода становить невід`ємну частину договору. Дана Додаткова угода діє з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін.

Вказана додаткова угода підписана представниками обох сторін та скріплена їх відтисками печаток без зауважень та заперечень. Доказів визнання недійсною зазначеної додаткової угоди сторонами суду не надано

Водночас сторонами визнана обставина того, що пунктом 2.2 аграрної розписки визначено, що умови щодо якості/кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені у цій товарній аграрній розписці, визначаються у рамках договору поставки № 1096 від 19.11.2018, укладеного між сторонами.

Відповідно до розділу 6 аграрної розписки, сільськогосподарська продукція постачається на умовах EXW (франко склад), згідно з «Інкотермс-2010», місце поставки: Краснолиманське ХПП ТОВ «СК-ЛТД», що знаходиться за адресою: 84403, м. Лиман, Донецька область, вул. Свободи, 15.

Згідно з п. 6.1 аграрної розписки, боржник за аграрною розпискою зобов`язаний в період з 01.07.2019 по 15.10.2019 здійснити за свій рахунок безперешкодне відвантаження сільськогосподарської продукції, найменування, кількість та якість якої відповідають умовам цієї товарної аграрної розписки.

Як вбачається зі складських квитанцій на зерно № 70 від 22.08.2019 (бланк серії АЧ № 864204) та № 74 від 23.08.2019 (бланк серії АЧ № 864208), сільськогосподарську продукцію в узгодженому сторонами місці було передано відповідачу.

Крім того, судом встановлено вище, позивач здійснив поставку товару відповідачу 23.08.2019, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 23.08.2019, тобто у межах строку, визначеного у п. 6.1 аграрної розписки.

При цьому, суд зазначає, що приймання продукції за кількісними та якісними показниками підтверджується підписаною без зауважень зі сторони відповідача видатковою накладною, а також проставлянням відповідачем на аграрній розписці позначки «виконано» та складськими квитанціями на зерно № 70 від 22.08.2019 та № 74 від 23.08.2019, що є безспірним фактом виконання зобов`язання боржником за узгодженими сторонами показниками.

Суд наголошує на тому, що відповідач прийняв товар без заперечень. У свою чергу відповідач, приймаючи товар, поставка якого, за його ствердженнями, не передбачена умовами аграрної розписки, був обізнаний, що найменування такого товару було змінено за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 20.08.2019 до договору, про що свідчить підпис його представника на додатковій угоді. Разом з цим, як було зазначено вище, доказів визнання недійсною додаткової угоди № 4 до договору до суду не надано.

За змістом п. 3.3, 3.4 аграрної розписки, поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в п. 3.1 та 3.2 товарної аграрної розписки є невиконанням товарної аграрної розписки за відсутності досягнення іншої домовленості сторін. Поставка сільськогосподарської продукції невідповідної якості може бути прийнятою як виконання зобов`язання за товарною аграрною розпискою лише за умови попередньої письмової згоди кредитора за аграрною розпискою. У такому разі сторони зобов`язуються провести перерахунок ціни сільськогосподарської продукції, уклавши додаткову угоду до цієї товарної аграрної розписки.

Проте, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано суду належних та допустимих доказів надання письмової згоди кредитора за аграрною розпискою (тобто відповідача) на прийняття поставленого позивачем товару за видатковою накладною № 22 від 23.08.2019 як такого, що поставлений невідповідної якості, в якості виконання боржником (тобто позивачем) зобов`язання за аграрною розпискою. Натомість відповідач прийняв товар за видатковою накладною № 22 від 23.08.2019 без зауважень, заперечень та без будь-яких попередніх письмових згод кредитора за аграрною розпискою, що свідчить про належне виконання позивачем зобов`язання за договором та аграрною розпискою.

Крім того, пунктами 3.3 та 3.4 аграрної розписки передбачено можливість заміни іншої продукції ніж визначено пп. 3.1, 3.2 товарної аграрної розписки. При цьому, сторонами не обумовлено обов`язковість нотаріальної форми, якою будуть зафіксовані такі зміни.

Положення Закону № 5479-VI також не встановлює обов`язкового нотаріального посвідчення внесення змін до аграрної розписки у разі зміни предмета застави за аграрною розпискою.

Крім того, приписами ст. 13 Закону № 5479-VI унормовано, що наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.

Отже, сама по собі відсутність напису «виконано», при умові настання строку виконання торгової аграрної розписки, свідчить про наявність безспірних вимог кредитора до боржника.

Частиною 2 ст. 13 Закону № 5479-VI визначено, що у разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов`язань за аграрною розпискою у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.

Відповідальність за невиконання зобов`язання боржником за аграрною розпискою взятих на себе зобов`язань також передбачено умовами пп. 12.1-12.7 аграрної розписки № 910 від 04.04.2019.

Проте суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази реалізації відповідачем як кредитором за аграрною розпискою № 910 від 04.04.2019 механізмів, передбачених пп. 12.1-12.7 аграрної розписки № 910 від 04.04.2019, внаслідок невиконання позивачем як боржником за аграрною розпискою взятих на себе зобов`язань з поставки обумовленої продукції.

Натомість в матеріалах справи наявна аграрна розписка № 910 від 04.04.2019 із вчиненим відповідачем на аграрній розписці написом «виконано» та вказаний напис скріплений відтиском печатки відповідача без зауважень та заперечень.

Суд наголошує на тому, що проставляння відповідачем на аграрній розписці позначки «виконано» та скріплення її відтиском печатки відповідача без зауважень та заперечень є безспірним фактом виконання зобов`язання боржником за всіма узгодженими сторонами показниками. Доказів виставлення відповідачем претензій до позивача за вказаними показниками матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.06.2021 у справі № 922/3050/20 суд не приймає до уваги, оскільки правовідносини у справі № 922/3050/20 та № 911/3408/21 не є подібними за фактичними обставинами.

З урахуванням всього зазначеного вище, суд встановив, що відповідач зобов`язання за агарною розпискою виконав неналежним чином та з порушенням строку, встановленого п. 13.1 аграрної розписки, повернув на адресу позивача аграрну розписку з написом «виконано» лише 17.09.2019, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа за № 0816200427084 від 17.09.2019. Вказана обставина відповідачем не спростована. Доказів протилежного суду не надано.

Доказів неможливості своєчасного проставлення напису «виконано» та повернення аграрної розписки у строк, визначений п. 13.1 аграрної розписки, відповідач до суду не надав.

Згідно з п. 13.4 аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100 % від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника.

Пунктами 7.1, 7.5 аграрної розписки визначено, що предметом застави за цією товарною аграрною розпискою є майбутній врожай сільськогосподарської продукції. На момент видачі товарної аграрної розписки загальна вартість заставленого майна становить 1 054 560, 00 грн разом з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2020 позивач, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання, передбаченого п. 13.1 аграрної розписки, надіслав на адресу відповідача вимогу № 96 від 16.10.2020 про сплату штрафу у розмірі 100 % від предмету застави на підставі п. 13.4 аграрної розписки у розмірі 1 054 560, 00 грн, яка була отримана відповідачем 20.10.2020, проте залишена без відповіді та задоволення.

Отже, враховуючи пп. 7.1, 7.5, 13.4 аграрної розписки та дату отримання відповідачем вимоги позивача про сплату штрафу, суд дійшов висновку, що строк сплати відповідачем штраф у розмірі 100 % від предмету застави є таким, що настав.

При цьому суд враховує, що на розгляді Господарського суду Донецької області перебувала справа № 905/487/22 за позовом ТОВ «Агрозахист Донбас» до ТОВ «СК-ЛТД» про визнання недійсним пункту 13.4 товарної аграрної розписки, яка посвідчена приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Кравченком Є.М. 04.04.2019 та зареєстрована в реєстрі за № 910. В обґрунтування поданого позову ТОВ «Агрозахист Донбас» посилалось на те, що вказаний пункт 13.4 аграрної розписки суперечить приписам чинного законодавства та підлягає визнанню судом недійсним, оскільки розмір відповідальності, передбаченої в п. 13.4 аграрної розписки в рази більший, ніж та, що встановлена Законом України «Про аграрні розписки».

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.06.2023 у справі № 905/487/22 (яке набрало законної сили 27.06.2023 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень) у задоволенні позову ТОВ «Агрозахист Донбас» до ТОВ «СК-ЛТД» про визнання недійсним пункту 13.4 товарної аграрної розписки, що посвідчена приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Кравченком Є.М. 04.04.2019 та зареєстрованої в реєстрі за № 910, відмовлено повністю.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявна аграрна розписка № 910 від 04.04.2019 із вчиненим відповідачем на ній написом «виконано», який скріплений відтиском печатки відповідача без зауважень та заперечень, оскільки відповідач зобов`язання виконав неналежним чином та з порушенням строку, встановленого п. 13.1 аграрної розписки, повернув на адресу позивача аграрну розписку з написом «виконано» лише 17.09.2019 (що не заперечується відповідачем) та з урахуванням того, що пункт 13.4 аграрної розписки не визнаний в судовому порядку недійсним, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої п. 13.4 аграрної розписки, за несвоєчасне проставлення напису «виконано» та повернення аграрної розписки із порушенням такого строку у розмірі 100 % від предмету застави.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 100 % від предмету застави на підставі п. 13.4 аграрної розписки у розмірі 1 054 560, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу на 99,9 %, суд встановив та зазначає наступне.

В обґрунтування підстав для зменшення штрафу на 99, 9 % відповідач посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження завдання йому збитків внаслідок невиконання/виконання з порушенням пункту 13.4 аграрної розписки № 910 від 04.04.2019. Відповідач також просив суд врахувати вкрай важке фінансове становище ТОВ «Агрозахист Донбас», діяльність якого за результатами 2020, 2021 років є збитковою, розмір збитків за 2020 рік становить 103 391 000 грн та за 2021 рік 19 416 000 грн, на підтвердження чого відповідач долучив до матеріалів справи копії звітів про фінансові результати за 2020 та 2021 рік. Крім того, як зазначив відповідач, все майно ТОВ «Агрозахист Донбас» знаходиться на окупованих територіях або на територіях, де вилися/ведуться бойові дії, що стало підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Відповідач зауважив на наявності значної заборгованості перед іншими контрагентами; всі рахунки та майно ТОВ «Агрозахист Донбас» з 29.09.2022 арештовано в рамках виконавчого провадження № 69957298 від 29.09.2022. Але, навіть за таких умов ТОВ «Агрозахист Донбас» продовжує виплачувати заробітну плату своїм працівникам, в тому числі сплачує податок на доходи фізичних, військовий збір, єдиний соціальний внесок до бюджету, податок на землю та нерухоме майно. Також відповідач відмітив, що ТОВ «Агрозахист Донбас» допомагає Збройним Силам України, зокрема було надано в тимчасове (на час воєнного стану) безоплатне користування будівлі та споруди, на підтвердження чого відповідач долучив до матеріалів справи акти прийому-передачі нерухомого майна в тимчасове користування (на час воєнного стану). Крім того, за ствердженням відповідача, в складське приміщення в місті Покровськ, в якому знаходилось належне відповідачу майно, відбулось влучання снаряду, внаслідок чого пошкоджено майно ТОВ «Агрозахист Донбас», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також постановою про визнання юридичної особи потерпілою від 23.05.2022. На думку відповідача, закріплення неустойки у розмірі 100 % від предмету застави перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч. 4 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін, що і було здійснено судами в даній справі.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 по справі № 908/1453/14.

Зменшення суми неустойки є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 р. у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 р. у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 р. у справі №904/4083/18).

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При цьому, у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Оцінюючи доводи відповідача, наведені в обґрунтування підстав зменшення суми штрафу, суд не приймає до уваги посилання останнього на збитковість діяльності ТОВ «Агрозахист Донбас» у 2020, 2021 роках, оскільки долучені відповідачем фінансові звіти за 2020, 2021 рік не підтверджують скрутне матеріальне становище відповідача у вказаний період. Крім того, скрутне фінансове становище не є винятковим випадком в розумінні ст. 233 ГК України та не є підставою для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню, та не є доказом винятковості такого випадку.

Матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем будь-яких заходів щодо повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язання згідно з п. 13.1 аграрної розписки у погоджені сторонами строки.

Крім того суд зазначає, що починаючи від дати отримання від позивача претензії про сплату штрафу (20.10.2020) до дати розгляду даної справи відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на врегулювання спірних правовідносин між сторонами або спірної заборгованості перед позивачем за порушення зобов`язання.

Водночас суд зазначає, що строк виконання відповідачем обов`язку згідно з п. 13.1 аграрної розписки в та повернення її позивачу є таким, що настав 28.08.2019. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язання за агарною розпискою виконав лише 17.09.2019. Наведене свідчить про допущення відповідачем незначного терміну прострочення виконання зобов`язання згідно з п. 13.1 аграрної розписки.

У свою чергу позивачем не наведено жодними належними та допустими доказами понесення ним матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем п. 13.1 аграрної розписки в частині вчинення напису «виконано» на товарній аграрній розписці № 910 від 04.04.2019 та повернення її позивачу у погоджені сторонами строки, а стягнення з відповідача штрафу є мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що закріплення неустойки у розмірі 100 % від предмету застави перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача. Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що зменшення заявленого до стягнення штрафу з 1 054 560, 00 грн до 1 054, 56 грн не забезпечує баланс інтересів сторін у справі та фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд також враховує, що ТОВ «Агрозахист Донбас» допомагає Збройним Силам України, яким зокрема було надано в тимчасове (на час воєнного стану) безоплатне користування будівлі та споруди, що підтверджується актами прийому-передачі нерухомого майна в тимчасове користування (на час воєнного стану), а також обставину того, що в складське приміщення в місті Покровськ, в якому знаходилось належне відповідачу майно, відбулось влучання снаряду, внаслідок чого пошкоджено майно ТОВ «Агрозахист Донбас», що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також постановою про визнання юридичної особи потерпілою від 23.05.2022.

Суд вважає, що покладення на боржника заявленої у цій справі суми штрафу у розмірі 100 % від суми предмету застави може стати надмірним тягарем для відповідача, який виплачує заробітну плату своїм працівникам, виконує зобов`язання перед іншим кредиторам, сплачує податки і збори до державного бюджету.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану, що об`єктивно вплинуло на діяльність відповідача, заявлений позивачем штраф (у розмірі 100 % від предмету застави) є занадто великими, не співмірними з обсягом правопорушення відповідача, здійсненого ним у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань та є надмірно обтяжливою для нього у сучасних реаліях.

Водночас суд приймає до уваги, що відповідно до відомостей з ЄДР як місцезнаходженням ТОВ «Агрозахист Донбас» (м. Покровськ, Донецька обл.) так і місцезнаходженням ТОВ «СК-ЛТД» (м. Слов`янськ, Донецька обл.) є території, на яких вилися/ведуться бойові дії та існує великий ризик завдання підприємствам шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Суд наголошує також на тому, що військова агресія Російської Федерації проти України є об`єктивними обставинами, в яких доводиться існувати як відповідачу у справі, так і позивачу.

Наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням того, що позивачем не понесено жодних матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем строків з повернення аграрної розписки № 910 від 04.04.2019 із вчиненим написом «виконано», визначених у п. 13.1 аграрної розписки, а стягнення з відповідача штрафу повинно бути мірою покарання останнього за таке порушення, а не способом збагачення іншої сторони, враховуючи ступінь невиконання відповідачем зобов`язання (який є незначним), з урахуванням того, що штраф є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні їх розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі, а також з огляду на те, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, при цьому дотримуючись балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення заявленого до стягнення штрафу та застосувати до спірних правовідносин приписи ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що розумним, справедливим та оптимальним для забезпечення балансу інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, є зменшення розміру штрафу до 50 % від розміру заставленого майна, визначеного у п. 7.5 аграрної розписки, та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 527 280, 00 грн (1054560,00 грн*50%).

Стосовно заяви відповідача про застосування строків спеціальної позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації (ст. 258 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п. 13.4 аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100% від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника.

16.10.2020 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу № 96 від 16.10.2020 про сплату штрафу у розмірі 100 % від предмету застави на підставі п. 13.4 аграрної розписки у розмірі 1 054 560, 00 грн. Відповідач отримав вимогу позивача 20.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 8440100627727.

Відтак, початок перебігу строку позовної давності розпочався зі спливом 3-х денного строку після отримання відповідачем вимоги про сплату штрафу, тобто з 24.10.2020.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 01.02.2021 згідно відомостей на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява.

З урахуванням зазначеного вище, а також враховуючи п. 13.4 аграрної розписки, строк спеціальної позовної давності не пропущено.

Крім того суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено, в тому числі й станом на час звернення Позивача з позовом до суду.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) «розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Суд звертає увагу відповідача, що строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, які продовжені на строк дії карантину Законом України від 30.03.2020 № 540-IX, розповсюджуються на відповідні правовідносини незалежно від того, яким чином вплинули карантинні заходи на такі правовідносини.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено вимоги в межах строків позовної давності, у зв`язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу досліджені судом, однак залишені без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Водночас, у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Тобто, при розподілі судового збору в такому випадку враховується, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 233 ГК та частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю, оскільки, таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а є виключно застосування судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічний правовий висновок також викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, в ухвалі від 27.08.2024 у справі № 910/18480/23.

В частині сплати суми судового збору за подання позову суд враховує зазначені вище положення та практику Верховного Суду.

З огляду на наведене вище, оскільки суд вимоги позову визнав обґрунтованими повністю, а зменшуючи розмір штрафу суд використав власні дискреційні повноваження, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, витрати по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» про зменшення розміру штрафу задовольнити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (місцезнаходження: вул. Прокоф`єва, буд. 115, м. Покровськ, Покровський р-н, Донецька обл., 85302; код ЄДРПОУ 30048570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» (місцезнаходження: вул. Аграрна, буд. 11, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84118; код ЄДРПОУ 23124940) 527 280, 00 грн штрафу та 15 818, 40 грн судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ст. 256, 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2025.

Суддя Л.В. Сокуренко