Постановление суда № 125075503, 05.02.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

05 лютого 2025 рокусправа № 380/18971/24 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №380/18971/24

за позовомОСОБА_1 , представник Фостяк А.Я. до проГоловного управління Національної поліції у Львівській області, представник- Лиса Н.В. визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.11.2024 просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.06.2024 № 324 о/с «Про особовий склад», в частині переміщення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУ НП;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції у Львівській області від 28.08.2024 за № 3362 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремих працівників ГУНП у Львівській області» в частині застосування до старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Національної поліції у Львівській області від 05.09.2024 за № 563о/с «Про особовий склад»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП з 14.06.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2024 по момент винесення рішення судом.

Відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 № 324 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

Клопотання мотивоване тим, що згідно із частинами першою-третьою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідач зазначає, що переміщення поліцейських відноситься до питання проходження служби в поліції та стаття 65 Закону України «Про Національну поліцію» міститься у Розділі VII «Загальні засади проходження служби в поліції», відтак для оскарження наказу ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 № 324 о/с встановлюється місячний строк відповідно до ч. 5 ст.122 КАС України.

ГУНП у Львівській області вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 № 324 о/с в частині, що стосується ОСОБА_1 подана з пропуском процесуального строку, оскільки позивач ознайомлений з оскаржуваним наказом 17.06.2024 (докази ознайомлення містяться в матеріалах службового розслідування), а з позовом до суду звернувся тільки 10.09.2024, тобто з пропуском місячного терміну.

За загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборним, та які не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Відповідно, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Доводи позивача про те, що він не мав реальної можливості звернутися до суду у зв`язку з лікуванням в умовах денного стаціонару, амбулаторного лікування та реабілітації ГУНП у Львівській області вважає необґрунтованими, оскільки лікування на умовах денного стаціонару не позбавляє можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлений частиною третьою статті 99 КАС України строк.

Відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад.

Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню).

Виписка із медичної карти амбулаторного хворого носить інформаційний характер щодо діагнозу основного захворювання, супутніх захворювань, короткий анамнез, діагностичні дослідження, перебіг хвороби, проведене лікування, лікувальні і трудові рекомендації та не засвідчує тимчасову непрацездатність особи.

Таким чином вказані доводи не є об`єктивними перешкодами чи труднощами пропуску строку звернення до суду, оскільки амбулаторне лікування, або знаходження на лікарняному не перешкоджало позивачу звернутися до суду в установлений законом строк.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого та дій його представника позивача.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.10.2022 у справі № 460/9307/20.

Звернення позивача до адвоката за наданням правової допомоги, а також отримання чи не отримання матеріалів службового розслідування позивачем чи представником позивача не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Вказана позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові № 240/12017/19 від 31.03.2021.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.10.2022 у справі № 460/9307/20.

Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку. Позивачем не вказано і не підтверджено відповідними доказами про існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Представник позивача заперечив клопотання відповідача тим, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, позивач тривалий час перебував на лікуванні:

- з 14.06.2024 по 18.06.2024;

- з 20.06.2024 по 19.07.2024;

- з 22.07.2024 по 26.07.2024;

- з 09.08.2024 по 20.08.2024;

- з 21.08.2024 по 04.09.2024;

- з 05.09.2024 по 16.09.2024;

- з 17.09.2024 по 21.09.2024;

- з 10.10.2024 по 17.10.2024.

Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 13.06.2024 №324 о/с «Про особовий склад» відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби переміщено капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП, звільнивши його з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Червоноградського районного відділу поліції ГУНП, з 14 червня 2024 року, встановивши посадовий оклад у розмірі 2500 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків.

З 14.06.2024 по 18.06.2024 позивач перебував на лікарняному.

19.06.2024 позивач прибув за адресою Львівська область, Яворівський район, с. Верещиця, вул. І.Богуна, 4а Навчально-тренувальний відділ «Верещиця» та одразу на нього було покладено обов`язки, що передбачали важкі фізичні навантаження, у зв`язку з чим у позивача різко погіршився стан здоров`я та він вимушений був звернутись по медичну допомогу.

Оцінюючи свій стан здоров`я, позивачем 04.07.2024 вих. №10499/61/01/11-2024 було подано рапорт та повідомлено відповідача про неможливість виконувати обов`язки на посаді старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП за станом здоров`я.

Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №97/25/112/ВП підтверджується 25% втрати професійної працездатності.

Представник позивача в підготовчому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечив, з підстав викладених у додаткових поясненнях. Просив суд визнати причину пропуску строку поважною та поновити позивачу строк на звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Львівській області № 324 о/с від 13.06.2024 «Про особовий склад».

Представник відповідача в підготовчому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду підтримала з підстав викладених у ньому. Просила позов в частині позовних вимог залишити без розгляду.

При вирішенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керувався таким.

Статтею 122 КАС України, встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами третьою та п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у визначений законом строк від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 року у справі №340/1019/19.

З долучених відповідачем доказів судом встановлено, що позивача ознайомлено з наказом ГУНП у Львівській області № 324 о/с від 13.06.2024 за допомогою месенджера «WhatsApp», до якого прив`язаний номер мобільного телефону позивача. Вказане повідомлення переглянуте позивачем 17 червня 2024 року о 19:38 год.

Однак, позовна заява позивачем подана до суду 10.09.2024, тобто з пропуском місячного строку з дня його ознайомлення з наказом.

Вказані обставини, представники сторін у справі не заперечили і не спростували.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі, лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

З наявних у справі доказів суд встановив, що в особовій справі позивача наявна розписка від 07.05.2022, в якій позивач повідомив підрозділ кадрового забезпечення, що в його користуванні є мобільний телефон з відповідним номером, на якому встановлено месенджери «WhatsApp», «Massenger» «Telegram», а також наявна відповідна поштова адреса. У разі зміни вказаної інформації позивач зобов`язувався невідкладно повідомити безпосереднього начальника та підрозділ кадрового забезпечення.

На момент прийняття оскаржуваного наказу позивач був поліцейським та проходив службу в Національній поліції України.

Також з наявних у справі доказів позивач з 14.06.2024 по 17.10.2024 перебував на лікуванні, з яких лише з 22.07.2024 по 26.07.2024 (5 днів) та з 05.09.2024 по 16.09.2024 (6 днів до 10.09.2024, це дата звернення до суду) перебував на стаціонарному лікуванні, решта вказаного часу позивач перебував на амбулаторному лікуванні.

Тобто, з 17.06.2024 позивач достовірно знав про спірний наказ та його зміст, відтак мав реальну можливість своєчасно звернутись до суду.

Таким чином, з 18.06.2024 (наступний день після ознайомлення із спірним наказом від 13.06.2024) по 10.09.2024 (дата звернення до суду) пройшло 2 місяці 23 дні, з яких в сукупності позивач лише 11 днів перебував на стаціонарному лікуванні, що судом не враховується як поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 червня 2022 року справа № 640/4086/20 (адміністративне провадження № К/9901/35721/21).

Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивач жодними належними та допустимими доказами не підтвердив та не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 № 324 о/с «Про особовий склад» щодо переміщення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУ НП, суд дійшов висновку, що адміністративний позов в цій частині до ГУНП у Львівській області слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 240, 255, 293, 295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі задовольнити повністю.

Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу ГУНП у Львівській області від 13.06.2024 № 324 о/с в частині переміщення ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора відділення планування спеціальних операцій батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено в повному обсязі 10.02.2024 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович