Постановление суда № 125030818, 10.02.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2515/25

Провадження № 2-з/161/5/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним та приватним нотаріусам видавати свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів через систему електронного аукціону (торгів) «СЕТАМ» за номером лоту 567214 відносно нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі акредитованим суб`єктам), які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі С.С. складати та затверджувати акт про проведені електронні торги, які відбулись 3 лютого 2025 року відносно нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та видавати (надсилати) його переможцю торгів.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що він є власником нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2012 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, на виконання даного рішення було видано виконавчий лист №2-8006/2011 від 11.09.2012 року щодо: 1) стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №М-1 від 18.01.2007 року в розмірі 38040,98 дол. США, пені в розмірі 93515,20 грн., штрафу в сумі 82744,68 грн.; 2) стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Єльбе» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №3-32 від 07.05.2007 року в розмірі 269194,77 дол. США, пені в розмірі 344192,47 грн., штрафу в сумі 356436,49 грн.; 3) стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1508,87 грн. судових витрат.

15.01.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С., було відкрито виконавче провадження № 76543565 з виконання вказаного виконавчого листа.

27.11.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С., було складено Постанову про опис та арешт майна боржника, а саме нежитлової будівлі бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.01.2025 року ОСОБА_1 було отримано лист № 1 від 02.01.2025 року , виписаний Приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С., у якому повідомлено, що відповідно до звіту про оцінку від 26.12.2024 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання ТОВ КЕФ «Експертиза-Тоутал», вартість описаної та арештованої нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 2909757,00 грн. без ПДВ.

Зазначає, що між сторонами існує спір щодо неправомірності дій приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. щодо визначення вартості (оцінки) нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим подана відповідна скарга у справі № 2-8006/11.

У межах виконавчого провадження приватним виконавцем Пирогою С.С. були здійснені заходи, спрямовані на реалізацію майна боржника, зокрема проведені дії, спрямовані на реалізацію належної нежитлової будівлі.

Так, 03.02.2025 року відбулися торги з продажу предмету іпотеки, а саме: нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено переможця ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 628979.

Заявник посилається на те, що електронні торги організовані та проведені з грубим порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для визнання торгів недійсними, про що заявником готується позовна заява до суду про визнання торгів недійсними.

Окрім цього, заявник зазначає про те, що наразі електронні торги знаходяться на стадії підписання акту, отже, існує ймовірність закінчення процедури електронних торгів щодо об`єкта нерухомості організатором торгів ДП «СЕТАМ» шляхом оформлення результатів торгів та видачі акту про проведені електронні торги, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів позивача як власнику об`єкту продажу, та може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі разі задоволення позовних вимог позивача.

Більше того, заявник зазначає, що переможець конкурсу ОСОБА_3 має можливість відчужити спірну нежитлову будівлю, тим самим ускладнивши виконання майбутнього рішення суду.

Заявник вважає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви з огляду на співмірність заходів забезпечення заявленим вимогам, оскільки відчуження даного об`єкту майна зробить неможливим або утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову до ДП «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С., АТ КБ «ПриватБанк» про визнання торгів недійсними.

На підставі вищевикладеного, просить суд заяву задовольнити та вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст. 156, 158 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Так, згідно вказаних вище положень цивільного процесуального законодавства, заходи забезпечення позову вживаються судом виключно у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, крім того, такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання ним позовної заяви, вбачається та підтверджується доданими до заяви доказами, що 03.02.2025 року відбулися торги з продажу предмету іпотеки, а саме: нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визначено переможця ОСОБА_3 , якому необхідно сплатити на рахунок продавця суму у розмірі 2764269,15 грн. в строк до 13.02.2025 року, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону (торгів) № 628979 (а.с. 11).

Станом на день подання даної заяви, електронні торги знаходяться на стадії підписання акту, тобто процедура електронних торгів щодо об`єкта нерухомості організатором торгів ДП «СЕТАМ» наразі не закінчена.

Отже, відповідно до вимог заяви ОСОБА_1 , останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним та приватним нотаріусам видавати свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів через систему електронного аукціону (торгів) «СЕТАМ» за номером лоту 567214 відносно нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації прав (в тому числі акредитованим суб`єктам), які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі С.С. складати та затверджувати акт про проведені електронні торги, які відбулись 3 лютого 2025 року відносно нежитлової будівлі - бондарного цеху З-1, загальною площею 553,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та видавати (надсилати) його переможцю торгів.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна (далі за текстом Порядок), після закінчення електронного аукціону (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронного аукціону. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронного аукціону за лотом. До протоколу вноситься така інформація:

дата і час початку та завершення електронного аукціону;

реєстраційний номер лота;

назва лота;

стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце;

сума сплаченого гарантійного внеску;

розмір винагороди за організацію та проведення електронного аукціону, яку повинен сплатити переможець електронного аукціону, та реквізити рахунку для її сплати;

сума податку на додану вартість за ставками, визначеними Податковим кодексом України, ураховуючи фактичну ціну реалізації лота на аукціоні (у разі якщо боржник, майно якого реалізується, є платником податку на додану вартість), яку повинен сплатити переможець електронного аукціону, та реквізити рахунку боржника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг для його сплати;

відомості про переможця електронного аукціону (унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця аукціону, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа);

дата, до якої переможець електронного аукціону повинен повністю сплатити ціну лота;

реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронного аукціону за лотом з повною інформацією про переможця електронного аукціону в особистому кабінеті переможця.

У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронного аукціону є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності).

У разі визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, у протокол електронного аукціону вноситься відповідна підстава.

До протоколу електронного аукціону можуть бути внесені й інші відомості.

Протокол електронного аукціону підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

У разі якщо належна до сплати сума (у тому числі винагорода за організацію та проведення електронного аукціону) від переможця електронного аукціону не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк або в інший строк, визначений абзацом одинадцятим пункту 1 розділу X цього Порядку, з дня проведення електронного аукціону, гарантійний внесок йому не повертається, а переможцем електронного аукціону визнається учасник, який запропонував ціну, що була перед ціною, запропонованою переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно.

Пунктом 1 розділу Х Порядку визначено, що на підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно в такому порядку:

зазначена в протоколі електронного аукціону сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця);

зазначена в протоколі електронного аукціону сума податку на додану вартість за ставками, визначеними Податковим кодексом України, ураховуючи фактичну ціну реалізації лота на аукціоні, перераховується переможцем на рахунок боржника у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронному аукціоні майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку;

різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової;

різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронного аукціону повертається Організатором на рахунок переможця у разі, якщо майно реалізовано за ціною, нижчою від стартової;

у разі проведення електронного аукціону у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII цього Порядку, сума винагороди за організацію та проведення електронного аукціону перераховується переможцем на рахунок Організатора.

При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов`язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

У разі якщо кошти за придбане на електронному аукціоні майно надійшли з порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, або переможцем здійснено неповний розрахунок за придбане майно, кошти підлягають поверненню протягом семи робочих днів з дня їх зарахування на рахунок.

Відповідно до пункту 4 розділу X Порядку, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Пунктом 6 розділу Х Порядку передбачено, що підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Відповідно до п. 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги.

Отже, проаналізувавши положення даного Порядку, суд зазначає, що складання Протоколу про проведені електронні торги (аукціон) не завершує процедуру проведення електронних торгів, а є лише певним етапом в даному процесі.

Як визначено положеннями ч. 11 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Отже, спосіб забезпечення позову, про який просить заявник ОСОБА_1 , має наслідком втручання в процедуру проведення аукціону (торгів), що прямо заборонено приписами чинного ЦПК України.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2023 року (справа № 910/5361/22.

Таким чином, проаналізувавши зміст заяви, поданої ОСОБА_1 , норми діючого законодавства, зокрема: ЦПК України, Порядок реалізації арештованого майна, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки її вимоги не відповідають приписам ст. 150 ЦПК України щодо можливого способу забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала у повному обсязі складена 10 лютого 2025 року.

Суддя: Т.А. Антіпова