Решение № 124997796, 31.01.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/517/24

2/154/66/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Представник позивача ТОВ «Глобал Спліт» Балашов Віталій Володимирович у лютому 2024 року звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обгрунтовує тим, що 21.01.2022 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3/4037590. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 135000,00 грн строком на 60 місяців, з 21.01.2022 до 20.01.2027. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати платежі для погашення заборгованості за договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту, в тому числі процентну винагороду (фіксовану процентну ставку) 34% річних, починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором, та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 1,25% від суми кредиту.

У разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, відповідно до договору на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі порушення позичальником без поважних причин вимог п.п.2.2.3-2.2.9 Правил, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі у розмірі 1% від суми кредиту, за кожний випадок порушення.

Вказує, що 29.08.2023 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТзОВ «Глобал Спліт», укладено договір №4-2023 про відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 3/4037590 від 21.01.2022.

15.09.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» ОСОБА_1 було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором до ТОВ «Глобал Спліт», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору №3/4037590.

Станом на 26.01.2024 загальний залишок заборгованості за кредитним договором №3/4037590 від 21.01.2022 року становить 204 357,08 грн, яка складається: рахунок строкової заборгованості: 112 033,32 грн; рахунок простроченої заборгованості: 11 297,51 грн; рахунок нарахованих відсотків: 2911,98 грн, рахунок прострочених відсотків: 51 114,27 грн; рахунок комісії: 1687,50 грн; рахунок простроченої комісії: 25 312,50 грн.

Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Глобал спліт» заборгованість за кредитним договором №3/4037590 від 21.01.2022 в розмірі 204357,08 грн та судові витрати у розмірі 3065,36 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2024 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14 серпня 2024 року від представника відповідача адвоката Жука Ю.Б. до суду надійшов відзив на позовну заяву, просив позовні вимоги ТОВ «Глобал спліт» задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3/4037590 у розмірі 177 356,89 грн, яка складається з: строкової заборгованості в розмірі 112033,32 грн; простроченої заборгованості - 11297,51 грн; нарахованих відсотків - 2911,98 грн; прострочених відсотків - 51114,27 грн. У задоволенні позовних вимог в частині нарахування комісії в сумі 27 000,00 грн, що складається з: комісії 1687,50 грн; простроченої комісії - 25312,50 грн, просив відмовити, оскільки нарахування та стягнення комісії є безпідставним і не ґрунтується на законі.

29 серпня 2024 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення на відзив представника відповідача, в яких він просить позовні вимоги ТОВ «Глобал спліт» задовольнити повністю. Вважає законним право кредитора встановлювати, зокрема комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом. Зазначив, що Законом України «Про споживче кредитування», безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Прострочена комісія це нарахування за користування кредитними коштами, але ці нарахування своєчасно не сплачені боржником, тому вони підлягають оплаті. І саме не оплата боржником своїх зобов`язань за кредитом є підставою для судового позову. Укладаючи кредитний договір позичальник погодився з умовами зазначеного договору та зобов`язався їх виконувати належним чином. Вказаний кредитний договір не був визнаний недійсним у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити повністю, розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач та його представник в судове засідання також не з`явилися, проте, представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задоволити частково, з врахуванням позиції викладеної у відзиві, розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Відповідно дост.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до вимог часини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 21 січня 2022 року між АТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3/4037590.

Відповідно до п.1.1 Договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 135 000,00 грн строком на 60 місяців з 21.01.2022 до 20.01.2027. Позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту.

Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.п.1.4.1-1.4.2 позичальник зобов`язаний сплачувати банку процентну винагороду: щомісячно, в розмірі 34% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 1.25% від суми кредиту. Підписанням договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за договором та надання інформаційно-консультативних послуг, під чкими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежівпо кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Довідковий центр банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.

Згідно п.п. 3.1., 3.2 Договору у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, відповідно до договору на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі порушення позичальником без поважних причин правил відповідно до договору позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 1% від суми кредиту.

Відповідно до п. п. 5.5 Кредитного договору, шляхом підписання договору позичальник підтверджує, що він в день укладення договору особисто отримав свій примірник договору; умови договору йому зрозумілі; з Правилами і Тарифами Банку, що є чинним на дату укладення договору і розміщені на Офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується; йому до укладання договору банком надано інформацію, яка визначена ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Суд також звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

ОСОБА_1 особистим підписом засвідчила, що вона погодилася на отримання у кредит коштів на умовах, що визначені договором, зобов`язалася погашати кредит, нараховані відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості.

Факт укладення кредитного договору та отримання за ним кредитних коштів відповідачем та його представником не заперечувався. В установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, та у встановлений законом або договором строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов`язанням.

Відповідно дост. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається із ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

АТ «Креді Агріколь Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується випискою з рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Креді Агріколь Банк».

В той же час, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої згідно розрахунку, наданого АТ «Креді Агріколь Банк», станом на 15.09.2023, становить 204357,08грн,яка складається:рахунок строковоїзаборгованості:112033,32грн;рахунок простроченоїзаборгованості:11297,51грн;рахунок нарахованихвідсотків:2911,98грн,рахунок простроченихвідсотків:51114,27грн;рахунок комісії:1687,50грн;рахунок простроченоїкомісії:25312,50грн.

29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір про відступлення права вимоги №4-2023 відповідно до умов якого ТОВ «Глобал Спліт» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3/4037590 від 21.01.2022.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки на підставі вказаного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Глобал спліт», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Відповідач у справі не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним в розумінні вимог ст. 516 ЦК України.

Натомість, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, остання не здійснила погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «Глобал спліт», ані на рахунки попереднього кредитора АТ «Креді Агріколь Банк».

Щодо доводів представника відповідача про безпідставність нарахування та стягнення з відповідача комісії в розмірі 1687,50 грн та простроченої комісії в розмірі 25312,50 грн суд вважає необхідним зазначити таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідач не оспорювала кредитний договір ні в цілому, ні окремі його умови, хоча умова щодо комісії відноситься до оспорюваних і не є нікчемною.

На підставівикладеного вище,виходячи зтого,що відповідачемне наданосуду доказівна підтвердженнятих обставин,що неюналежним чиномвиконувалися умовивказаного вищекредитного договору,з оглядуна встановленіфактичні обставинисправи,які свідчатьпро наявністьпорушення відповідачемправ позивачаза вказанимвище кредитнимдоговором,суд доходитьвисновку пронаявність підставдля задоволенняпозовних вимогпозивача простягнення звідповідача накористь ТОВ«Глобал спліт»заборгованості в розмірі 204357,08 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 3065,36 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 3/4037590 від 21.01.2022 в розмірі 204 357 (двісті чотири тисячі триста п`ятдесят сім) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3065,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 06.02.2025.

Інформація про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», місцезнаходження: 01033, вул. Жилянська, буд.5-Б, оф.5, м. Київ, ЄДРПОУ 41904846;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М. Лутай