Решение № 124924686, 05.02.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/1425/25

провадження 2/201/1802/2025

УХВАЛА

05 лютого 2025 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03 лютого 2025 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та АТ КБ «ПриватБанк» про зняття арешту з майна, яка не уточнювалась та не доповнювалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами до Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з 1/2 частини земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , територіально відноситься до Індустріального району міста Дніпра та автомобіля Citroen C2, д.н. НОМЕР_1 . .

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Слід також зазначити, що згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

У зв`язку з вище наведеним, враховуючи що майно на яке накладено арешт по справі знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться до території Індустріального району м. Дніпро, вважаю за необхідне зазначений вище позов для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина та для розгляду належним судом встановленим законом передати за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» про зняття арешту з майна передати за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська (49074, міста Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 84).

Ухвала набрала законної сили 05 лютого 2025 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк