Решение № 124914952, 22.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2025 року м. Рівне№460/15347/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Шевчук В.С.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Рівненської митниці (далі по тексту відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204040/2024/000084 та рішення про коригування митної вартості №UA204000/2024/000101/1 від 23.10.2024.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу вантажно-митну декларацію з метою оформлення транспортного засобу CITROEN C5 AIRCROSS, 2019, vin: НОМЕР_1 , разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовані Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товару. Просив задовольнити позов повністю.

Ухвалою від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначив, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі цінової інформації про рівень вартості товару за даними відкритого Інтернет-ресурсу. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

З`ясувавши доводи та аргументи учасників справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі фактичні обставини справи.

05.10.2024 на підставі рахунку-фактури AL№5782 від 05.10.2024 позивачем було придбано транспортний засіб CITROEN C5 AIRCROSS, 2019, vin: НОМЕР_1 y компанії ALEBRIKA, UAB (ТОВ «Алебріка», код: 179901135, Республіка Литва) за ціною 8000 Євро.

Рахунок-фактура AL№5782 від 05.10.2024 містить відомості про те, що автомобіль має дефект автоматичної коробки передач

Позивач сплатив продавцю вартість автомобіля в сумі 8000 євро, про що ТОВ "Алебріка" видано квитанцію про отримання коштів серія AL №1305 від 05.10.2024.

Перевезення транспортного засобу в Україну здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору-заявки від 07.10.2024 на надання послуг з перевезення автомобільним транспортом, водій ОСОБА_3 , тягач з напівпричіпом НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (а.с. 28).

Витрати на транспортування товару на загальну суму 15000 грн, з яких 12000 грн - витрати по перевезенню до кордону України, 3000 грн - витрати по перевезенню від кордону до м. Рівного, позивачем оплачені перевізнику, що підтверджується рахунком на оплату №10 від 17.10.2024, актом надання послуг №10 від 17.10.2024, квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0175110077 від 18.10.2024.

17.10.2024 декларант позивача подав до митного оформлення митну декларацію № 24UA204040004749U9.00, відповідно до якої транспортний засіб CITROEN C5 AIRCROSS, 2019, vin: НОМЕР_1 заявлено до митного оформлення за першим методом за ціною 8000 євро і з наданням митниці наявних підтверджуючих документів.

Також під час консультацій декларантом було надано звіт про оцінку КТ3 від 18.10.2024 № 3-1024 щодо даного транспортного засобу, в якому зафіксовано відповідні пошкодження транспортного засобу, витяг із сайту (autoplius.lt) із оголошенням про продаж автомобіля, експортну декларацію, яка подавалася ALEBRIKA, UAB у Республіці Литва в електронній формі №24LTG300001F2F1B7 від 05.10.2024, міжнародну товарно-транспортну накладу на перевезення від 10.10.2024, яка сформована ALEBRIKA, UAB в електронній формі (E-CMR), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.07.2019 №2019D343867 із відміткою про використання його в якості таксі, а також листування брокерської компанії ТОВ «Марема» із продавцем ALEBRIKA,UAB, в ході якого отримано від ALEBRIKA, UAB рахунок-фактуру від 29.02.2024 Nє12023582, на підставі якого ALEBRIKA,UAB набуто право власності на спірний транспортний засіб від попереднього власника.

Рівненською митницею за результатами опрацювання поданої МД та документів було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204040/2024/000084 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA204000/2024/000101/1 від 23.10.2024, за яким заявлену позивачем митну вартість в розмірі 8267,18 EUR легкового автомобіля марки CITROEN, модель C5AIRCROSS (календарний рік виготовлення 2019 р., номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 1997 см. куб.) у декларації №24UA204040004752U0 від 17.10.2024 скориговано в сторону збільшення та визначено нову митну вартість за (6) - резервним методом в розмірі 16167,18 EUR.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA204000/2024/000101/1 від 23.10.2024 та карткою відмови №UA204040/2024/000084 подані до митного оформлення документи містять неточності:

1) У графі 31 МД зазначено, що КТ3 має складові частини, які потребують ремонту (дефект коробки передач), проте без зазначення конкретної поломки коробки передач. У акті митного огляду від 17.10.2024 №24UA204040004752U0 зазначено, що візуально неможливо визначити необхідність ремонту складових автомобіля. Таким чином, поломка коробки документально не підтверджена.

2) Звіт про оцінку КТ3 від 18.10.2024 № 3-1024 (далі - Звіт) не може бути взятий до уваги, так як у табл. 2 на стор. 8 Звіту зазначено фактори, що впливають на процент зниження вартості КТ3, серед яких пункт 7 «КТЗ має складові частини, які потребують ремонту (окрім заміни чи капітального ремонту)», прийнятий % коригування КТЗ - 10, підтверджувальними документами є фото № 1, № 2, але фото № 1, 2 не піддаються належному візуальному контролю.

3) Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01.07.2019 №2019D343867 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом.

4) Копія митної декларації країни відправлення від 05.10.2024 №24LTG300001F2F1B7 не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій.

5) У додатково наданому рахунку-фактурі від 29.02.2024 №12023582 відсутня інформація щодо вартісних характеристик оцінюваного транспортного засобу.

6) Додатково надана автотранспортна накладна від 10.10.2024 б/н не містить відміток митниці, якою здійснювався пропуск на митну територію України.

Вищевказане, на переконання митного органу, свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Водночас, Рівненська митниця повідомила, що володіє ціновою інформацією про рівень вартості транспортного засобу згідно з відомостями відкритого Інтернет ресурсу(www.mobile.de) 15900 євро за одиницю, що із урахуванням фактично понесених та задекларованих позивачем транспортних витрат до кордону, згідно з рахунком на оплату від 17.10.2024 №10 у розмірі 12000 грн, слугувало підставою для визначення Митницею оцінюваної митної вартості задекларованого позивачем транспортного засобу у розмірі 16167,18 Євро.

В подальшому відповідно до митної декларації №24UA204040004847U8 від 24.10.2024 вищевказаний транспортний засіб було випущено у вільний обіг на умовах додаткової сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій. Розмір додатково сплачених гарантійних платежів із ввізного мита та податку на додану вартість складає 112292,07 грн.

Вважаючи протиправними картку відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин 8 - 11 статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В ході судового розгляду справи встановлено, що під час митного оформлення Рівненською митницею направлено повідомлення декларанту (а.с. 11) про необхідність надання додаткових документів з тих підстав, що: до митного оформлення не надано платіжні документи, що підтверджують вартість товару, що ставить під сумнів достовірність митної вартості товару, заявленої до митного оформлення; до митного оформлення не надано автотранспорт у накладну; подане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу містить відомості, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом; не надано договір на перевезення; поломка коробки передач документально не підтверджена; копія митної декларації країни відправлення не містить жодних відміток митниці відправлення та встановлено її відсутність в базі даних митних декларації (www.ес.europa.eu).

У зв`язку з отриманим від митниці повідомленням про надання додаткових документів декларант позивача надіслав на ім`я начальника мп "Рівне" Рівненської митниці повідомлення № 026 від 23.10.2024, за змістом якого митниці було надано: платіжний документ, що підтверджує вартість товару (квитанція) серія AL № 1305 від 05.10.2024 з перекладом (а.с. 18,19); товарно-транспортна накладна CMR від 05.10.2024 (а.с. 28); надану продавцем фактуру № 12023582 від 29.02.2024 (а.с.29); договір-заявку про надання послуг із перевезення автомобільним транспортом № 1 від 07.10.2024 (а.с. 21); платіжне доручення № 0175110077 від 18.10.2024 про оплату послуг перевезення автомобіля (а.с. 24); висновок експерта № 3-1024 від 18.10.2024, яким підтверджується дефект коробки передач; зауважено, що експортна декларація країни відправлення оформлялась в електронному вигляді, у зв`язку з чим не містить відміток митниці відправлення (а.с. 12).

Судом досліджено надані декларантом митниці документи, які в повній мірі підтверджують правильність визначення декларантом митної вартості транспортного засобу за ціною договору. Такі документи не містять розбіжностей та повністю узгоджуються між собою. Всі надані декларантом документи відображені в спірній картці відмови у прийнятті митної декларації, а також в оскарженому рішенні про коригування митної вартості UA20444/2024/000101/1.

Разом з тим, Рівненська митниця надані декларантом документи не врахувала, зазначивши, що заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці відправлення; 3) автотранспортну накладну від 10.10.2024 б/н з відмітками митниці, якою здійснювався пропуск на митну територію України.

Такі аргументи митниці суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки, як встановлено судом, надана митниці експортна декларація країни відправлення фактично містить електронний реєстраційний номер 24LTLG300001F2F1B7 від 05.10.2024 (а.с. 25, 27), що об`єктивно підтверджує її внесення до реєстраційної бази митниці відправлення. Водночас, відповідач не надав суду жодного доказу про те, що імпортований позивачем транспортний засіб був вивезений з території Євросоюзу за іншою експортною декларацією, аніж досліджена в цій справі. Представник відповідача ствердив про відсутність таких відомостей.

Щодо наданої декларантом міжнародної товарно-транспортної накладної (а.с. 28) суд вважає, що відсутність на такому документі відміток митниці на території України не може слугувати підставою для висновку про неправильно визначену митну вартість транспортного засобу. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив відсутність в розпорядженні митниці іншої товарно-транспортної накладної, за якою імпортований позивачем транспортний засіб перетнув митний кордон України, водночас стороною відповідача не заперечується, що такий транспортний засіб не рухався самостійно, а транспортувався за допомогою іншого транспортного засобу.

Також суд критично оцінює вимогу митниці підтвердити конкретну поломку коробки передач, адже відомості щодо несправності транспортного засобу були відображені в документах, наданих продавцем транспортного засобу, а саме в рахунку-фактурі серія AL № 5782 від 05.10.2024 (а.с. 17, 18), а також були зазначені в оголошенні про продаж такого транспортного засобу (а.с. 41-46).

За встановлених обставин суд вважає, що у Рівненської митниці були відсутніми підстави для неврахування поданих декларантом документів, які в необхідному обсязі підтверджували задекларовану митну вартість товару за ціною договору.

Як встановлено судом, за результатами митного контролю митна вартість увезеного позивачем транспортного засобу визначена за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з інформаційного порталу (https://mobile.de), згідно з якою вартість такого ж транспортного засобу, що й оцінюваний, становить 15900 Євро.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним вказати, що саме по собі прирівняння митним органом ціни схожого товару, без врахування особливостей товару та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

На переконання суду, інформація з відкритих джерел, яка була застосовна відповідачем при визначенні митної вартості за резервним методом, не дає підстав вважати ідентичними порівнювані транспортні засоби.

Так, за умовами продажу, транспортний засіб, придбаний позивачем, був оцінений продавцем за ціною 10890 Євро (9000 Євро без ПДВ), пробіг на час продажу 363 000 км, наявність дефекту коробки передач (а.с. 41-45); такий транспортний засіб використовувався як таксі, про що наявна відмітка в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 15). Відповідно до платіжного документу від 05.10.2024 транспортний засіб був проданий за ціною 8000 Євро.

Натомість, згідно з наданим відповідачем витягом із комерційного інтернет-ресурсу "Mobile.de" (а.с. 83-86) інший транспортний засіб Citroen C5 Aircross Shine продавався станом на 17.10.2024 за ціною 15900 Євро, мав пробіг 242 125 км, облаштований датчиками парковки 360`, повністю шкіряний салон, - така комплектація є відмінною від комплектації спірного транспортного засобу. Відомості, чи було продано такий транспортний засіб та за якою ціною, - відсутні.

Встановлені судом обставини дають суду підстави для висновку про необґрунтованість визначення відповідачем митної вартості імпортованого транспортного засобу з використанням інформації, не передбаченої Митним кодексом України, та з урахуванням ціни стосовно транспортного засобу, який не є ідентичним (аналогічним) із заявленим транспортним засобом до митного оформлення.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Всупереч приписам частини другої статті 55 МК України в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обов`язкових відомостей на обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі поданих позивачем документів, а також не зазначив вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів.

Окрім цього, оскаржуване рішення не містить інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд підкреслює, що у справі, яка розглядається, відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом лише з урахуванням комерційної пропозиції продавця іншого транспортного засобу, при цьому жодним чином не була врахована наявність чи відсутність у митного органу інформації щодо іншого рівня ціни товару, заявленого до митного оформлення.

Водночас, слід зазначити, що навіть наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня ціни товару, заявленого до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованого товару, випущеного у вільний обіг, не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Оцінка встановлених судом обставин в розрізі норм наведеного вище митного законодавства дає суду підстави дійти висновку, що надані декларантом документи належно підтверджували митну вартість імпортованого позивачем транспортного засобу за першим методом (за ціною договору). Застосована Рівненською митницею процедура коригування митної вартості товару за резервним методом не ґрунтується на вимогах закону, оскільки були безпідставно не враховані надані декларантом документи та застосовано джерело цінової інформації - комерційну пропозицію щодо іншого товару, що не передбачено Митним кодексом України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскаржених рішення про коригування митної вартості та картки відмови. Натомість доводи позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства та відповідають обставинам справи. Отже позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до частини першої статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000101/1 від 23.10.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204040/2024/000084.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 04 лютого 2025 року

Суддя Н.О. Дорошенко