Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
Іменем України
"04" лютого 2025 р. Справа153/72/25
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ПОП «Рідний край», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , працюючи головним бухгалтером ПОП «Рідний край», вела податковий облік з порушенням встановленого порядку, а саме: п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період з 01.01.2018 по 30.09.2024 на загальну суму 570493 грн, не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 394079,18 грн, в тому числі ПДВ 65680,86 грн.
ОСОБА_1 на виклик суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме: судовою повісткою із рекомендованим повідомленням №0610224347556, яка надсилалася судом на адресу місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення №1508 від 13.12.2024. На адресу суду повернулася судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував. ОСОБА_1 була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, повідомлялася належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з її боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи відносно неї, не вчинялось, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у її відсутності.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст.163-1 КУпАП встановлена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення №1508 від 23.12.2024; копію акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи №40940/02-32-07-11/03729612 від 23.12.2024, вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а її дії кваліфікую, як порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення та особу винної.
Обставин, які обтяжують або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.
З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , вважаю за необхідне застосувати відносно неї захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст.163-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 163-1, 221, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя Р.В. Швець
Судебное решение № 124900527, Ямпільський районний суд Вінницької області было принято 04.02.2025. Форма судопроизводства - Про адмінправопорушення, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 153/72/25. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: