Постановление суда № 124898550, 27.01.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1072/20

2/214/415/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває справа за зазначеним позовом.

16.03.2021 року від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Так, у зазначеному клопотанні зазначено, що 23.04.2016 року у зв`язку із реєстрацією шлюбу між заявником та ОСОБА_3 , останнім було змінено прізвище на « ОСОБА_4 », а також зазначено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач у справі помер, на підтвердження чого до клопотання було долучено копії свідоцтва про укладення шлюбу та свідоцтва про смерть.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника, але не менше, ніж до 26.08.2021 року.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року провадження у справі поновлено.

25.12.2024 року на запит суду від приватного нотаріуса Русавської Т.В. надійшли матеріали спадкової справи №35/2021 від 30.03.2021 року, заведеної після смерті ОСОБА_5 .

Так, згідно матеріалів спадкової справи, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулась матір померлого ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_2 . Також, із претензією кредитора звернулись ОСОБА_7 та АТ «Перший український міжнародний банк». 16.09.2021 року постановою нотаріуса було відмовлено ОСОБА_2 у вчинені нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину. Інших відомостей щодо видачі свідоцтва (свідоцтв) про право на спадщину матеріали спадкової справи не містять.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Зважаючи на вищевикладене, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги те, що будь-яких належних та допустимих доказів про прийняття спадщини матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів, які б підтверджували обсяг наявної спадщини, адже спадкоємцями відшкодовується завдана спадкодавцем майнова шкода у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину, враховуючи те, що з часу відкриття спадщини минуло вже більше трьох років, свідоцтво про право на спадщину не видавалось та більш того, у видачі такого свідоцтва постановою нотаріуса було відмовлено, відтак суд уважає за можливе закрити провадження в справі з вищезазначених правових підстав.

Разом з тим, суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, закриття провадження в справі з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Окрім того, суд також роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості у майбутньому, після прийняття спадщини спадкоємцями відповідача, скористатись своїм правом на самостійне звернення до суду з окремим позовом із дотриманням нормЦПК України, правил підсудності, інших вимог і правил.

На підставі викладеного та керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Попов.