Решение № 124898474, 04.02.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/2261/24

2/0187/117/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява представника ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» Ланового Є.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором № 102271821 від 29.04.2021 у розмірі 22450 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.04.2021 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 102271821, який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачу фінансовий кредит шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок в сумі 5000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, однак Відповідач свої обов`язки не виконав, через що у нього виникла заборгованість, яка становить 22450,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн. заборгованість за відсотками; 950,00 грн. заборгованість за комісією.

29.07.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали Договір факторингу № 05Т, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №102271821 від 29.04.2024 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

24.01.2022 ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» уклали Договір факторингу № 1/15, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №102271821 від 29.04.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Пінг-Понг».

Враховуючи вищезазначене представник позивача просить задовольнити позов та стягнути вказану заборгованість, а також понесені витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом вживалисьзаходи дляналежного повідомленнявідповідача пророзгляд справиу порядкуспрощеного провадження,зокрема судомза адресоюзареєстрованого місцяпроживання відповідачаскеровувалась ухвалапро відкриттяпровадження усправі разомз копієюпозовної заявита додаткамидо неї.Поштове відправленняповернулось наадресу судуіз відміткою«адресат відсутнійза вказаноюадресою»,що відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відноситься до належного вручення судової кореспонденції.

Відповідач відзив на позов не подав.

Згідно ч. 2ст. 191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Крім того, відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 29.04.2021 ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 102271821, який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. (а.с. 31-34)

Згідно з умовами кредитного договору та паспорту споживчого кредиту № 102271821 від 29.04.2021, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника, шляхом перерахування цих коштів на картковий рахунок строком на 15 днів, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.п.1.5.2, 1.6 цього договору, проценти за користування кредитом становлять 1500,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. (а.с. 31)

Відповідно до п. 1.4. договору, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 14.05.2021. ( а.с. 31)

З платіжного доручення № 27183579 від 29.04.2021 вбачається, що ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 кошти в сумі 5000,00 грн. згідно договору № 102271821. (а.с. 12)

Таким чином, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами.

Згідно графіку платежів платежів, якій містить розрахунок заборгованості, відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн., комісія за надання кредиту 950,00 грн., проценти 1500,00 грн., разом 7450,00 грн. (а.с. 35)

Згідно наданих позивачем відомостей про щоденні нарахування та погашення, у відповідача наявна заборгованість за договором № 102271821 у розмірі 22450,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн. заборгованість за відсотками; 950,00 грн. заборгованість за комісією. (а.с. 14-15)

29.07.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали Договір факторингу № 05Т, відповідно до умов якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №102271821 від 29.04.2024 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс». (а.с. 19-23)

24.01.2022 ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» уклали Договір факторингу № 1/15, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №102271821 від 29.04.2024 перейшло до ТОВ «ФК «Пінг-Понг». (а.с. 27-29)

Позивач направляв Відповідачу вимогу від 02.09.2024 за вих. № 102271821-АВ про усунення порушення кредитних зобов`язань, однак останній належним чином не відреагував та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав. (а.с. 39)

З відомостей про щоденні нарахування та погашення судом встановлено, що позивачем нараховувалися проценти згідно п.1.6. договору після 14.05.2021, тобто після закінчення строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ст. 1050 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд вважає неправомірним нарахування позивачем відсотків за користування кредитом поза строком дії кредитного договору, а саме після 14.05.2021 та в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з положень ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.78ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 102271821 від 29.04.2021 в сумі 7450,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1500,00 грн. заборгованість за відсотками; 950,00 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, відповідно дост. 141 ЦПК Українина користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 803,87 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1, пункту 1 ч. 3 ст.133 та ч. 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: Договір про надання правової допомоги № 43657029 від 07.08.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» та Адвокат Білецький Богдан Михайлович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_2 ; додаткову угоду № 102271821 від 11.11.2024; детальний опис робіт, виконаних адвокатом, згідно із яким вартість юридичних послуг становить 6000,00 грн. та становить суму за надані послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» - 2250 грн./1,5 год., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи 3000 грн./3 год., формування додатків до позовної заяви 750 грн./1 год.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем заявлена сума стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 6000,00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Звертаючи увагу на те, що розгляд проводився в спрощеному провадженні, представник позивача не з`являвся до суду, розмір правової допомоги в сумі 6000,00 грн. є неспівмірним від стягненої суми в розмірі 7450,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020р. по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., вона буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності, а тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню, а вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 102271821 від 29.04.2021 у розмірі 7 450,00 грн. (сім тисяч чотириста п`ятдесят грн. 00 коп.), з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1500,00 грн. заборгованість за відсотками; 950,00 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симони Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 43657029, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346) судові витрати на загальну суму 5803,87 грн. (п`ять тисяч вісімсот три грн. 87 коп.), що складаються із судового збору у розмірі 803, 87 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Суддя: В. О. Говоруха