Постановление суда № 124884987, 31.01.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/131/25

п/с № 2-а/174/4/2025

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

31 січня 2024 року м. Вільногірськ

Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Ілюшик І.А., ознайомившись з матеріалами адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції № 4 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції Мільтіх Дмитра Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ЕНА № 3904481 від 21.01.2025 року.

Відповідно до п.п. 3 та 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, приходжу до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України - до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року за № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 3 цього Закону № 3674-VI- судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 року у справі за № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В адміністративному позові відповідачем зазначено старшого лейтенанта поліції Мільтіх Д.С.

Відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - субєкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі № 742/2298/17, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно з положеннями ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є субєкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст. 222 КУпАП).

При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - субєкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а.

З огляду на викладене, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

В позовній заяві також мають бути зазначені відомості передбачені п. 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАСУ.

Також з врахуванням місця проживання позивача ОСОБА_1 , а саме, АДРЕСА_1 , суд звертає увагу на підсудність даного спору і для вирішення цього питання позивачем має бути подано витяг з реєстру територіальної громади.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу необхідно виправити недоліки поданого позову, а саме сплатити судовий в розмірі передбаченому чинним законодавством та надати до суду докази його сплати, визначитись з колом учасників справи, вказати в тексті позовної заяви відомості передбачені п. 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАСУ.

Повідомити позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду доказів сплати судового збору (надання відповідного платіжного документу) та виправленої позовної заяви з додатками із зазначенням номеру справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160, 169 КАС України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції №4 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, старшого лейтенанта поліції Мільтіх Дмитра Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви визначених в ухвалі з дня отимання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Ілюшик