Решение № 124866322, 03.02.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12943/23

Провадження № 2-а/161/1/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

з участі:

позивача ОСОБА_1

представників відповідача Іщик Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В:

02.08.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, на обґрунтування якої зазначила, що постановою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради № 528 від 04.07.2023 року, її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено штраф у розмірі 6800 грн. Згідно оскаржуваної постанови, 20.06.2023 року вона здійснила продаж однієї пляшки алкогольного напою «Гараж», проте таких дій вона не вчиняла, а будь-які докази зворотного відсутні. Просить суд визнати незаконною та скасувати вищевказану постанову.

05.03.2024 року відповідачем Виконавчим комітетомЛуцької міськоїрадиподано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 20.06.2023 року о 07:49, ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Міні-Маркет» здійснила продаж алкогольного напою «Гараж», чим порушила рішення Луцької міської ради № 9/23 від 20.04.2011 року щодо заборони продажу алкоголю в період з 08:00 по 22:00. З даного приводу складено протокол за ч. 2 ст. 156 КУпАП, який передано на розгляд Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради. 04.07.2024 року комісією було розглянуто справу про адміністративне правопорушення стосовно позивачки, досліджено зібрані у ній докази, враховано пояснення ОСОБА_1 , згідно яких вона не заперечувала факт реалізації алкогольного напою, посилаючись на свою необізнаність, та винесено оскаржувану постанову. Вважає оскаржуване рішення відповідача в повній мірі є обґрунтованим та законним, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2025 року явку позивачки ОСОБА_1 в судове засідання визнано обов`язковою для дачі нею особистих пояснень.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона працювала продавцем в магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому по АДРЕСА_1 . 20.06.2023 року вона прийшла на роботу до початку робочого дня. Приблизно о 07.45 до магазину зайшов чоловік і попросив продати йому алкогольний напій «Гараж». Вона сказала, що оскільки робочий день ще не почався, то продати напій вона не може і відставила напій на торговельний прилавок. Чоловік вийшов з магазину, а через декілька хвилин повернувся разом з інспектором Муніципальної варти і на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення. В протоколі вона зазначила, що вину у вчиненні вказаного у протоколі правопорушення вона визнає. Такі пояснення були нею надані під тиском з боку інспектора Муніципальної варти. Надалі, в ході судового засідання, після дослідження електронного доказу, позивач ОСОБА_1 пояснила, що фактично продаж алкогольного напою вона не здійснювала, покупець самовільно взяв з прилавку напій «Гараж» і залишив у якості оплати 50 гривень. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.06.2023 року інспектором Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Жищуком В.В. було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 369 за ознаками вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Зі змісту протоколу слідує наступне: «20.06.2023 року о 07:49 год., ОСОБА_1 , будучи продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований по АДРЕСА_1 , здійснила продаж однієї пляшки алкогольного напою «Гараж», ємністю 0,5 л., чим порушила вимоги рішення Луцької міської ради № 9/23 від 20.04.2011 року «Про заборону продажу пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів», з урахуванням змін, внесених рішенням Луцької міської ради № 59/3 від 30.04.2014 року. До протоколу додається: фото, рапорт, відео» (а.с. 65).

При складенні адміністративних матеріалів за ч. 2 ст. 156 КУпАП позивачці ОСОБА_1 під особистий підпис було доведено до відомо, що розгляд справи стосовно неї відбудеться на адміністративній комісії 04.07.2023 року о 09:30 (а.с. 64). В судовому засіданні позивачка визнала, що підпис у вказаній розписці-повідомленні належить їй.

04.07.2023 року відбулося засідання Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Луцької міської ради на якому було розглянуто вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення № 369 від 20.06.2023 року та долучені до нього документи. Вказане засідання оформлене відповідним протоколом № 528 від 04.07.2023 року (а.с. 62).

04.07.2023 року Адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Луцької міської ради було винесено постанову № 528, якою ОСОБА_1 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено штраф у розмірі 6800 грн.

Підставою притягнення позивачки до адміністративної відповідальності став факт продажу нею, 20.06.2023 року о 07:49 год., як продавцем магазину «Міні-Маркет», однієї пляшки алкогольного напою «Гараж», ємністю 0,5 л.

Частиною 2 ст. 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Диспозиція вищевказаної норми є банкетною та містить відсилку на різноманітні нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини у сфері правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Так, рішення Луцької міської ради № 9/23 від 20.04.2011 року «Про заборону продажу пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів», з урахуванням змін, внесених рішенням Луцької міської ради № 59/3 від 30.04.2014 року, встановлено заборону на продаж алкоголю в період з 08:00 по 22:00 на території, у тому числі, м. Луцька. Дана заборона діяла станом на 20.06.2023 року.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, окрім дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення № 369 від 20.06.2023 року, були рапорт інспектора ГШР Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Жищука В.В. від 20.06.2023 року, фото таблиця, письмові пояснення роботодавця позивачки, а також матеріали відео фіксації (а.с. 66-68).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом та не заперечується позивачкою, остання станом на 20.06.2023 року була працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований по АДРЕСА_1 .

Факт здійснення продажу позивачкою 20.06.2023 року о 07:49, алкогольного напою «Гараж», ємністю 0,5 л., в скляній тарі, підтверджується рапортом інспектора ГШР Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Жищука В.В. від 20.06.2023 року, фототаблицею та матеріалами відео фіксації, на якому зазначено час та координати місцезнаходження особи, яка здійснювала таку фіксацію.

Варто зауважити, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 369 від 20.06.2023 року, складеному стосовно ОСОБА_1 за ознаками вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, остання зазначила, що вона, будучи продавцем не знала про заборону продажу алкоголю до 08:00.

У свою чергу, оскаржувана постанова містить: найменування органу, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, дату народження, місце проживання/перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; тобто оскаржувана постанова у повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Відтак, факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджений доказами, які були передані на розгляд адміністративної комісії. Дані докази, на переконання суду, в розумінні ст. 251 КУпАП є належними та допустимими, а також логічними, послідовними і достатніми; сумніви в їх достовірності у суду відсутні.

Суд також враховує, що у судовому засіданні позивачка надавала суперечливі пояснення згідно яких вона спочатку взагалі заперечувала факт продажу нею алкогольного напою, а згодом повідомила, що особа, котра зафіксована на дослідженому в ході розгляду справи відеозаписі, передала грошові кошти та самовільно взяла алкогольний напій не отримавши від неї згоду на такий продаж товару.

Відтак, будь-які заперечення позивачки ОСОБА_1 з приводу відсутності в її діях події та складу інкримінованого їй за ч. 2 ст. 156 КУпАП правопорушення, суд оцінює як обраний нею спосіб захисту, який має на меті уникнути відповідальності за вчинене.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що факт вчинення позивачкою адміністративного правопорушення підтверджений доказами, які були досліджені судом, посилання останньої на відсутність доказів вчинення нею адміністративного правопорушення є безпідставними та спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, винуватість в якому повністю доведена, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на наведене та у відповідності до положень ст. 139 КАС України судові витрати по справі слід залишити за позивачкою.

На підставі ст.ст. 7, 156, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст.,ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 03 лютого 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська