Решение № 124842895, 31.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2025 року м. Рівне№460/11822/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.07.2024 №19015/03-16 про відмову в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перевести й виплачувати з 17.07.2024 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позов обґрунтовано протиправною відмовою Пенсійного органу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до вимог ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з не підтвердженням строку проживання (роботи) на радіоактивно забрудненій території станом 01.01.1993 необхідного для призначення такої пенсії.

Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21.10.2024 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до участі в даній справі №460/11822/24 як другого відповідача та розпочато розгляд справи спочатку. Даною ухвалою встановлено цьому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подало відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення становить 5 років 10 місяців 19 днів, з них на 01.01.1993 становить 4 роки 9 місяців 6 днів. Відповідно до вищезазначеного, право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заявник набуває при досягненні 55 років, тобто з 13.03.2025.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є особою потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 06.10.1994.

Довідкою від 21.02.2024 №119 підтверджується, що позивач дійсно проживав та був зареєстрований в с.Собищиці Вараського (Володимирецького) району Рівненської області з 12.03.1970 по 08.06.1988, з 15.05.1990 по 28.02.1993, з 01.11.1993 по 01.12.1993, з 01.01.2024 по теперішній час.

Рішенням Володимирецького районного суду від 10.06.2024 у справі №556/799/24, яке набрало законної сили 11.07.2024, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в період з 26.04.1986 по 08.06.1988, з 09.05.1990 по 14.02.1994 включно в с.Собищиці Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

17.07.2024 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

24.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві прийнято рішення №956180123391 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.

У цьому рішенні вказано, що загальний страховий стаж складає 33 роки 7 місяців 18 днів. Згідно наданих документів період проживання заявника в зоні гарантованого добровільного відселення (з 26.04.1986 по 08.06.1988, з 09.05.1990 по 14.02.1994) становить 5 років 10 місяців 19 днів, з них станом на 01.01.1993 4 роки 9 місяців 6 днів. Відповідно до вищезазначеного, право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заявник набуває при досягненні 55 років, тобто з 13.03.2025.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-IV.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 55 Закону №796-XII, визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Суд зазначає, що питання щодо необхідного страхового стажу спірних відносин у сторін, які беруть участь у розгляді цієї справи, не виникало.

За змістом спірного рішення розрахований страховий стаж позивача 33 роки 7 місяців 18 днів.

Між тим, як зазначено у рішенні про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, період роботи (проживання) становить 5 років 10 місяців 19 днів, з них станом на 01.01.1993 4 роки 9 місяців 6 днів, що дає позивачу право на призначення пенсії у 55 років, тобто з 13.03.2025.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення із заявою до відповідача (17.07.2024), йому виповнилось повних 54 роки.

Довідкою від 21.02.2024 №119 підтверджується, що позивач дійсно проживав та був зареєстрований в с.Собищиці Вараського (Володимирецького) району Рівненської області з 12.03.1970 по 08.06.1988, з 15.05.1990 по 28.02.1993, з 01.11.1993 по 01.12.1993, з 01.01.2024 по теперішній час.

Рішенням Володимирецького районного суду від 10.06.2024 у справі №556/799/24, яке набрало законної сили 11.07.2024, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 в період з 26.04.1986 по 08.06.1988, з 09.05.1990 по 14.02.1994 включно в с.Собищиці Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

В силу вимог ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сиди, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З цього приводу суд вважає за необхідне наголосити, що за сталою практикою Верховного Суду, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, судовим рішенням від 10.06.2024 у справі №556/799/24 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: постійного проживання позивача в селі Собищиці Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області в період з 26.04.1986 по 08.06.1988, з 09.05.1990 по 14.02.1994, що має преюдиційне значення при розгляді цієї справи.

При цьому, с.Собищиці Володимирецького району в силу положень Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, належить до зони гарантованого добровільного відселення.

Окрім цього суд встановив, що позивач в подальшому також проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, а зокрема у період з 10.01.2024 по дату видачі довідки від 21.02.2024 №119.

Щодо можливості зарахування періоду проживання особи в зоні поселеного радіоекологічного контролю ( у цій справі гарантованого добровільного відселення ) з 01.01.1993, висловився Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 у справі № 380/7535/21, де зазначив:

«Отже для правильного вирішення спору судам слід було встановити кількість років проживання позивачем в зоні поселеного радіоекологічного контролю в цілому» (в даному випадку в зоні гарантованого добровільного відселення).

Відтак, сумарний період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення у період з 26.04.1986 по 08.06.1988, з 09.05.1990 по 14.02.1994, з 10.01.2024 по 21.02.2024 (дату видачі довідки) складає 6 років 2 дні, що дає позивачу право на користування пільгами у вигляді призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку (3 роки початкова величина, а також додатково на 1 рік за 2 повні роки проживання в такій зоні).

З огляду на викладене, позивач має право на зниження пенсійного віку на 6 років.

Встановлені в ході судового розгляду обставини справи свідчать про наявність у позивача сукупності умов, а саме: досягнення відповідного віку (54 років), необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та страхового стражу, що, дає право на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Отже, спірне рішення про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином, з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 17.07.2024.

При цьому, суд зазначає, що вимога про зобов`язання виплачувати таку пенсію, задоволенню не підлягає, оскільки підстави вважати, що прийнятті рішення про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідний територіальний орган не буде здійснювати таку виплату позивачу.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.07.2024 №956180123391.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 17.07.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві судові витрати у виді судового збору у сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 січня 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя С.А. Борискін