Решение № 124835467, 30.01.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/343/24

Провадження № 2/549/35/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2025 року Чорнухинський районний судПолтавської області

у складі головуючої - судді Глущенко Н.М.

за участюсекретаря судового засідання Зуб Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Представник ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" Горшкодер В.О. через систему «Електронний суд» надіслав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1137-4153 від 07.01.2023 в розмірі 35000,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 28000,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також покласти на нього судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Рух справи в суді.

Заочнимрішенням Чорнухинськогорайонного судуПолтавської областівід 15жовтня 2024року позовтовариства зобмеженою відповідальністю«УКР КРЕДИТФІНАНС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором-задоволено вповному обсязі.Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«УКР КРЕДИТФІНАНС» (кодЄДРПОУ 38548598)заборгованість задоговором провідкриття кредитноїлінії №1137-4153від 07.01.2023 станом на 12.06.2024 в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп та судові витрати.

04 листопада 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 15.10.2024.

Ухвалою судувід 12грудня 2024року,заяву відповідача ОСОБА_1 проперегляд заочногорішенняЧорнухинськогорайонного судуПолтавськоїобластівід 15жовтня2024рокуусправі №549/343/24,провадження№2/549/184/24,запозовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Скасовано заочнерішенняЧорнухинськогорайонного судуПолтавськоїобластівід 15жовтня2024рокууцивільній справізапозовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Викладення позиції учасників справи.

Представник позивача Горшкодер В.О. свої позовні вимоги мотивував тим, що 07.01.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1137-4153. Зазначений кредитний договір разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначають всі його істотні умови, та з якими позичальник був попередньо ознайомлений. На виконання вимогЗакону України "Про споживче кредитування",Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостейЗакону України "Про електронну комерцію"зі споживачем було укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор А5155. Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінета, без отримання одноразового ідентифікатора для підписання угоди кредитний договір не був би укладений.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 7000,00 гривень, строк кредитування - 300 днів, базовий період14 днів, знижена % ставка - 2,50 %, стандартна % ставка - 3,00 %.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак відповідач, отримавши кредитні кошти, не повернула у повному обсязі кредит та не виконала свої інші грошові зобов`язання, у зв`язку з чим у неї перед кредитодавцем станом на 12.06.2024 виникла заборгованість у розмірі 69510,00 гривень, з яких: 7000,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 62510,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 34510,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 35000,00 грн

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме:

- прострочену заборгованість за кредитом 7000,00 гривень;

-прострочену заборгованість за нарахованими процентами 28000,00 гривень, а всього 35000,00 гривень.

Позиція відповідача.

24.12.2024року відвідповідача ОСОБА_1 до судунадійшов відзивна позовнузаяву,згідно зяким відповідачпросив судвідмовити повністюу задоволенніпозовних вимог,зазначаючи про відсутністьдоказів зарахуваннякредитних коштівна картувідповідача.Так іздолученої допозовної заявикопії відповідіАТ КБ«Приватбанк» проперерахування коштівнеможливо встановитині власникарахунку/картки,ні данихпо платіжнійоперації,за якимиздійснювались перекази,тому такавідповідь АТКБ «Приватбанк»не єналежним тадопустимим доказомна підтвердженняфакту виникненняміж сторонамиправовідносин зкредитування таотримання відповідачемкредитних коштів,а лишепідтверджує проведенняплатежу всистемі.Також зазначає,щодо несправедливогорозміру відсотків,стверджуючи пронеобхідність керуватисяЗаконом України«Про захистправ споживачів»та звернутиувагу,що розмірпроцентів закредитним договоромє значнозавищеним успіввідношенні дорозміру тілакредиту,у кредитномудоговорі зазначенінечіткі положеннястосовно строкуповернення кредиту,так якв договоріміститься двідати погашеннякредиту 14днів та300днів.Наголошує,що частиноювосьмою статті18Закону України«Про захистправ споживачів»установлено,що нечіткіабо двозначніположення договорівіз споживачамитлумачаться накористь споживача. Додає,що вимогапро нарахуваннята сплатупроцентів,які єявно завищені,не відповідаєпередбаченим уч.3ст.509та ч.ч.1,2ст.627ЦК Українизасадам справедливості,добросовісності,розумності,як складовимелементам загальногоконституційного принципуверховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Також вважала незаконним стягнення плати за обслуговування кредиту.

Також представникомпозивача ненадано доказівукладення договоруу виглядіелектронного документу,а саме:не доданодоказу проідентифікацію відповідача,оскільки договірпідписаний електроннимпідписом,відтвореним шляхомвикористання відповідачемодноразового ідентифікатора. Позивачем не доведено, що при підписанні договору про відкриття кредитної лінії сторони погодили умови надання всіх послуг. Зокрема, предмет договору, порядок та умови надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідальність.

За такихобставин,позивачем ненедоведенийфакт укладеннявідповідачем кредитногодоговору наумовах,зазначених позивачем,оскільки нимне наданоналежних,допустимих тадостатніх доказівщодо виникненняз відповідачемзобов`язальнихправовідносин,зокрема щодовідсоткової ставкиза користуваннякредитними коштами,строків їхповернення.

Викладення позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві і розглянути справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 09.01.2025, 20.01.2025 та 30.01.2025 не з`явився. Рекомендовані листи з судовими повістками, направлені за адресою реєстрації відповідача повернуті до суду в зв`язку з тим, що адресат відсутній.

Крім того, у відповідності до ч.11 ст 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщене оголошення про виклик відповідача до Чорнухинського районного суду Полтавської області.

Відповідно до п.4,ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 згідно вимог п.4, ч.8 ст. 128 ЦПК Українивважається такою, що була повідомлена належним чином про час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07.01.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1137-4153 у виді електронного документа, за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), створеного згідно із вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.3.1 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

У п.4.2 договору зазначено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно з п.4.3 договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована.

Пунктом 4.6 передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою).

Строк кредитування 300 календарних днів, дата повернення кредиту 03.11.2023 року (п.4.8 договору).

Згідно з п. 4.9, 4.10, 4.11, 4.12 договору, реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 1139 965,00 %, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 70000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.5.1 договору, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 Базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за Договором за зниженою ставкою, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному в Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

У п.11.1 зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Пунктом 11.3.1 договору передбачено, що позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.ст.9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті creditkasa.com.ua , що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

У пункті 12 «Реквізити сторін» наданого суду примірнику договору про відкриття кредитної лінії №1137-4153 зазначено, що договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля А5155).

В Паспорті споживчого кредиту, затвердженого наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №69-П від 23.11.2022 року, зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані, виходячи із обраних умов кредитування, а саме, що у випадку кредитування на суму 7000 грн. протягом усього строку кредитування із застосуванням стандартної ставки 3% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача не буде перевищувати 70000,00 грн. (а.с.24 зв.).

Позивачем наданоТаблицю обчисленнязагальної вартостікредиту дляспоживачів тареальної процентноїставки задоговором №1137-4153(Графікплатежів задоговором)відповідно дометодики Національногобанку України,де зазначено,що чистасума кредиту/сумаплатежу зарозрахунковий період,грн.:з 02.11.2023року,строком на300днів,складає 70000грн.,проценти закористування кредитомза періодскладають 63000,00грн. Вказана Таблиця підписана відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5155.

07.01.2023 року на платіжну картку відповідача за допомогою системи LiqPay позивачем було перераховано 7000 грн., що підтверджується відповідною довідкою банку та листом-повідомленням АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.28-34).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 12.06.2024 року, загальна сума заборгованості становить 69510,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом7000,00 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами62510,00 грн.

Разом з тим кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 34510,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 35000,00 грн

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме:

- прострочену заборгованість за кредитом 7000,00 гривень;

-прострочену заборгованість за нарахованими процентами 28000,00 гривень, а всього 35000,00 гривень.

Норми права, які застосував суд

Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03.09.2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Ураховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий кредитором на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Без здійснення вказаних дій відповідачем, кредитний договір не був би укладений між сторонами.

Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти, у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

Оцінка суду.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов`язання за укладеним сторонами кредитним договором, тому з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості позичальника, котрий узгоджується з умовами кредитного договору.

Доводи відповідача про те, що встановлений позивачем розмір процентів є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін у договорі, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року (справа №623/2936/19).

Відповідачем не заперечується факт звернення до фінансової установи, яка спеціалізується наданням короткострокових кредитів, з метою отримання кредитних коштів.

Зі змісту договору про відкриття кредитної лінії слідує, що позичальника повідомлено про те, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором споживчого кредитування зобов`язаний буде сплачувати проценти, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким вона ознайомилася та без будь-яких заперечень підписала. Крім того, позичальника повідомлено про орієнтовну загальну вартість кредиту за весь строк користування кредитними коштами.

При цьому, договором про відкриття кредитної лінії встановлено, що строк кредитування становить 300 календарних днів; базовий період сплати процентів 14 календарних днів з дня отримання кредиту; базовий період сплати процентів це проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування кредитом. Тобто, саме в період першого базового періоду для позичальника діє знижена процентна ставка в розмірі 2,50%, стандартна процентна ставка (3,00%) застосовується протягом всього строку дії цього договору.

Таким чином, позичальника повідомлено про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема, повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір процентів, які зобов`язані будуть повернуті позичальником разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою позичальнику у кредит.

Суд зауважує, що паспорт споживчого кредиту надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою якого є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлена та погодилася із умовами надання кредиту, на підставі чого 07.01.2023 року між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії №1137-4153, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач погодився, про що свідчить електронний підпис останнього.

На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до позивача із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася зі всіма умовами такого договору.

Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право (п.6.9) на відмову від договору протягом чотирнадцяти днів з дня його укладення, відповідач користувався кредитними коштами.

Крім того, відповідач помилково ототожнює базовий період для сплати процентів із строком кредитування.

За змістом статей 6, 626, 627, 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір процентів за користування коштами несправедливими, натомість, відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

Покликання відповідача на врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12 та у постанові від 04 липня 2018 року в справі №14-154цс18, в яких суд виснував, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, судом відхиляються, оскільки в даній справі нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування, тобто в межах 300 днів.

Доводи про те, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження факту перерахування коштів відповідачу, є безпідставними, оскільки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема, надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, та, відповідно, не може надати первинні банківські документи стосовно рахунку відповідача.

Як вбачається зі змісту договору про відкриття кредитної лінії, в такому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою НОМЕР_1 .

Відповідач не надав доказів, що ним не використовується та не оформлялася на його ім`я картка за номером НОМЕР_1 .

На підтвердження перерахунку відповідачу коштів, позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту №1137-4153 від 07.01.2023 року, яка містять номер особистого електронного платіжного засобу відповідача із маскою НОМЕР_1 . Перерахування коштів здійснено на картковий рахунок, вказаний відповідачем під час заповнення заявки.

Перерахування відповідачу суми кредиту за кредитним договором АТ КБ «Приватбанк», а не безпосередньо ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», обумовлено наявністю укладеного між останніми 02.12.2019 року договору №4010 про надання послуг в системі LigPay.

Зазначені докази є належними, допустимими і такими, що підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим та задовольняє його у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Питання судових витрат суд вирішує за правиламист. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №38784 від 15.07.2024 (а.с.10).

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то, згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, ст.1,3,207,509,526,527,530,549,610,626,628,633,634,638,1048,1049,1050,1054,1055 ЦК України, ст.12,141,178,211,247 ЦПК Українита керуючись ст.258,259,264,265,268,280-282,289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«УКР КРЕДИТФІНАНС» (кодЄДРПОУ 38548598)заборгованість задоговором провідкриття кредитноїлінії №1137-4153від 07.01.2023 станом на 12.06.2024 в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 коп, з яких: 7000,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 28000,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко