Решение № 124804476, 30.01.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/31/25

2/583/341/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря Доценко Т.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження м. Охтирка справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Мохир Ярослав Вікторович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчийцентр» вособі представникаМохир Я.В.звернулося досуду із вказанимцивільним позовом,мотивуючи своївимоги тим,що міжТОВ «Споживчийцентр» та ОСОБА_1 14.07.2024укладено кредитнийдоговір (оферти)№ 14.07.2024-1000000298.Відповідно доумов договору позичальнику наданокредит урозмірі 3000грн.строком на 98 днів, який зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на дату подачі позовної заяви становить, 8100 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту - 3000,00 грн.; заборгованість по процентам 6160,00 грн.; неустойки у розмірі 1500,00 грн., чим порушуються права та інтереси «Споживчий центр». У зв`язку з наведеним представник позивача просить позов задовольнити.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді від 08.01.2025 відкрито спрощене позовне провадженняпо справі без виклику учасників справи, в якій відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст.128, ст.130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи, у зв`язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд,дослідивши матеріалисправи,дійшов такоговисновку:

Судом встановлено, що між сторонами 14.07.2024 укладено Кредитний договір (оферти) № 14.07.2024 100000298. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 3000 гривень, що підтверджується квітанцією про видачу коштів від 14.07.2024.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору ( оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти в розмірі 3000 гривень.

Відповідач ( позичальник ) ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 14.07.2024 100000298 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Під час ідентифікації ОСОБА_1 з документів створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Відповідно до Договору ві 14.07.2024 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 3000, де ОСОБА_1 14.07.2024 отримала кредитні кошти в розмірі 3000 гривень.

Згідно з вимогами ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст. 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України « ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

В ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19.

Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Віповідно до п.6.1 Договору Позичальник зобов`язався використовувати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни :а) повернення кредиту, сплата процентів у терміни та строки вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги ( усної чи письмової ) про нарахування таких санкцій.

Отже ТОВ « Споживчий центр « свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі.

Відповідач порушив визначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 8100 грн.; яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000 грн., процентам у розмірі 3150 грн.; додаткової комісії у розмірі 450 грн.; неустойки у розмірі 1500 грн..

Отже, між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті.

Відповідачем суду не надано жодних заперечень щодо наявності заборгованості.

Однак з приводу стягнення з відповіда на користь позивача неустойки в розмірі 1500 гривень та додаткової комісії в розмірі 450 гривень , суд вважаєза необхіднезазначити що відповідно до п.18 Прикінцевих перехідних положень ЦК України які на день укладення кредитного договору між ТОВ « Споживчий центр» та ОСОБА_1 , тобто станом на 14.07.2024 , так і на час ухвалення рішення 30.01.2025 в період дії в Україні воєнного надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі просрочення позичальником грошового зобов`язання за договором, відповідно якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем ), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця ( позикодавця ) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що таке прострочення неустойка ( штраф, пеня) та інші платежі сплата за яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за (просрочення виконання невиконання, часткове виконання ) за такими договорами підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем ).

Враховуючи вищевикладене, даний позов слід задовольнити частково в розмірі 6150 гривень , відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 1500 гривень неустойки, додаткової комісії 450 гривень.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.526-527,530, 610,625, 1054,1055ЦК України, ст.ст. 12, 13, 42, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Споживчийцентр», представникпозивача МохирЯрослав Вікторовичдо ОСОБА_1 простягнення заборгованості закредитним договором задовольнитичастково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 14.07.2024-100000298 від 14.07.2024 року в сумі 6150 /шість тисяч сто п`ятдесят/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр « ( 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ : 37356833) судовий збір в розмірі 2422 / дві тисячі чотириста двадцять дві / гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.І.Савєльєва