Решение № 124734834, 28.01.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року Справа № 480/9722/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9722/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №845/03-16 №959230172246 від 25.10.2024 щодо відмови в поновленні виплати пенсії державного службовця, яку позивач отримував з 01.03.2003 по 01.10.2017 за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії державного службовця відповідно до приписів ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідці №171/Д/18-28-10-02-06 від 23.10.2024 та довідці №172/Д/18-28-10-12 від 23.10.2024 та ви платити заборгованість, яка утворилася з дати подання заяви 23.10.2024 на час ухвалення судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.10.2024 року №959230172246 позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно заяви від 23.10.2024 року №15353, у зв`язку з недоцільністю. Позивач не погоджується з даним рішенням пенсійного органу, вважає його протиправним та таким, що порушує її права. Позивач вважає, що має право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". При цьому обчислення пенсії має здійснюватись, виходячи із 60% від усіх сум складових заробітної плати, зазначених у довідці від №171/Д/18-28-10-02-06 від 23.10.2024 та довідці №172/Д/18-28-10-12 від 23.10.2024.

Ухвалою суду від 11.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/9722/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що право на призначення пенсії державного службовця в рамках дії Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року мають особи, які не отримували пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року. Проте, встановлено, що ОСОБА_1 в березні 2003 року вже призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Відтак, оскільки позивачу до набрання чинності Законом № 889-VIII призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ, права на повторне призначення пенсії відповідно до вказаного Закону позивач не має.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 01.03.2003 року було призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

З 01.10.2017 року позивач отримує пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 23.10.2024 року про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, до якої було додано довідку №171/Д/18-28-10-02-06 від 23.10.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідку №172/Д/18-28-10-12 від 23.10.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видані Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Рішенням від 25.10.2024 № 959230172246 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було відмовлено позивачу у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» згідно заяви від 23.10.2024 року №15353, у зв`язку з недоцільністю (а.с.24).

При цьому в даному рішенні зазначено, що з 01.03.2003 по 01.10.2017 ОСОБА_1 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно стажу державного службовця. Після поновлення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 №168 та від 23.02.2024 №185 розмір пенсії становить 2 600,73 (основний розмір пенсії від середнього заробітку - 2012,51*1,197*1,0796). Таким чином, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є недоцільним.

Не погодившись з даним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято (новий) Закон України Про державну службу № 889, який набрав чинності 01.05.2016 року (далі по тексту - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону країни "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.

З матеріалів справи судом встановлено, що 23.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, до якої було додано довідки №171/Д/18-28-10-02-06 від 23.10.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та №172/Д/18-28-10-12 від 23.10.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), видані Головним управлінням ДПС у Сумській області.

При цьому позивачу з 01.03.2003 вже призначалася пенсія за віком відповідно до Закону «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та з 01.10.2017 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що відповідно до пункту 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже те, що особа раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує за Законом №1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону №889-VIII. Проте виплата такої пенсії поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

З оскаржуваного рішення судом встановлено, що відповідачем не заперечувалося право позивача на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII. При цьому позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII, у зв`язку з недоцільністю такого переведення, оскільки розмір її пенсії після проведення перерахунку зменшиться.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17 зазначив, що маючи право на отримання пенсії згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним у цій справі є саме розмір пенсії, на який матиме право позивачка в разі її переведення на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

А відтак, оскільки після переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір пенсії позивача зменшиться, суд погоджується з твердженням відповідача в оскаржуваному рішенні про недоцільність такого переведення.

Суд також звертає увагу на те, що позивач просить здійснити нарахування (перерахунок) та виплату пенсії по Закону України «Про державну службу» починаючи з 23.10.2024 року у розмірі 60 % від усіх сум складових заробітної плати, з урахуванням довідок №171/Д/18-28-10-02-06 від 23.10.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та №172/Д/18-28-10-12 від 23.10.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), виданих Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Тобто фактично позивач просить здійснити перерахунок пенсії державного службовця, надаючи нові довідки щодо заробітної плати.

Однак позивач помилково не враховує, що проведення перерахунку пенсії державного службовця не передбачено законодавством. Підстави для перерахунку пенсій державних службовців у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців відсутні, оскільки законодавство не регламентує ні права особи на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 712/10182/17, від 03.11.2021 у справі № 373/2149/16-а.

Щодо посилання позивача у позовній заяві на рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3-р/2022, суд зазначає наступне.

Так, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) від 23.12.2022 № 3-р/2022 у справі № 3-132/2018 (5462/17) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ зі змінами.

Підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов`язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.

Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України 23.12.2022 № 3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії держслужбовців у майбутньому зазнає змін.

Однак, до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 520/6418/21.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, яка викладена у постанові Другого апеляційного адміністративно суду від 24.01.2025 по справі №480/3980/24.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик