Постановление суда № 124709199, 27.01.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20356/24

У Х В А Л А

27 січня 2025 р.Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Венгрин О.О.,

розглянувши заяву Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради про забезпечення позову у цивільній справі №127/20356/24 за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки із одночасним припиненням права власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки,

в с т а н о в и л а:

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі №127/20356/24 за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки із одночасним припиненням права власності на земельні ділянки, зобов`язання повернути земельні ділянки, шляхом:

- накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0159, площею 0,0392 га, 0510100000:02:103:0160, площею 0,0608га, 0510100000:02:103:0152, площею 0,0396 га, та 0510100000:02:103:0153, площею 0,0604 га, що розташовані по АДРЕСА_1 ;

- накладення заборони відповідачу ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на відчуження, поділ чи об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0159, площею 0,0392 га, 0510100000:02:103:0160, площею 0,0608га, 0510100000:02:103:0152, площею 0,0396 га, та 0510100000:02:103:0153, площею 0,0604 га, що розташовані по АДРЕСА_1 ;

- накладення заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0159, площею 0,0392 га, 0510100000:02:103:0160, площею 0,0608 га, 0510100000:02:103:0152, площею 0,0396га, та 0510100000:02:103:0153, площею 0,0604 га, що розташовані по АДРЕСА_1 ;

- накладення заборони державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0159, площею 0,0392 га, 0510100000:02:103:0160, площею 0,0608 га, 0510100000:02:103:0152, площею 0,0396 га, та 0510100000:02:103:0153, площею 0,0604 га, що розташовані по АДРЕСА_1 ,

оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості повернення земельних ділянок у власність держави за рішенням суду, ускладнить і навіть унеможливить ефективний захист інтересів держави.

Згідно ст. 149 ч. 2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 (справа №643/12369/19) закріплено правову позицію, відповідно до якої арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном. Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Статтею 2 ч. 1 п. п. 5, 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, зокрема, заборона відчуження та/або користування, арешт (ст. 4 ч. 1 п. 4 абз. 1-3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Згідно ст. 24 ч. 1 п. 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Тож, арешт земельної ділянки включає в себе заборону відчужувати, здійснювати поділ чи об`єднання земельної ділянки, які є способами розпорядження майном і полягають у правомочності визначати долю майна. Крім того, наявність зареєстрованого обтяження нерухомого майна у виді його арешту є підставою для відмови у вчиненні реєстраційних дій щодо нерухомого майна. Тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку є достатнім заходом забезпечення позову.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення у справі, необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:02:103:0159, площею 0,0392 га, 0510100000:02:103:0160, площею 0,0608га, 0510100000:02:103:0152, площею 0,0396 га, та 0510100000:02:103:0153, площею 0,0604 га, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Керуючись Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,

ст.ст. 149-153 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Заяву задоволити частково.

З метою забезпечення позову накласти арешт:

- на земельну ділянку, кадастровий номер 0510100000:02:103:0159, площею 0,0392 га, що розташована по АДРЕСА_1 ,

- на земельну ділянку, кадастровий номер 0510100000:02:103:0160, площею 0,0608 га, що розташована по АДРЕСА_1 і,

- на земельну ділянку, кадастровий номер 0510100000:02:103:0152, площею 0,0396 га, що розташована по АДРЕСА_1 ,

- на земельну ділянку, кадастровий номер 0510100000:02:103:0153, площею 0,0604 га, що розташована по АДРЕСА_1 ,

які зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Виконання ухвали доручити Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А).

В решті заяви відмовити.

Ухвалу звернути до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Повна ухвала виготовлена 27.01.2025.

Суддя О.О. Венгрин