Решение № 124697007, 27.01.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

760/5998/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність УПП м. Києва щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо водія тз BMW, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 ; зобов`язати УПП в м. Києві скласти та передати до суду протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо водія тз BMW, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 15 листопада 2023 року о 16.15 год у м. Києві на перехресті вул. Градинської-Радунської відбулась ДТП за участі тз Hyundai, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та тз BMW, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, у рамках судової справи проведено експертизу, за результатами якої зазначено про порушення ОСОБА_2 п.12.3, 12.4, 12.9б ПДР, що спричинило ДТП. 29.02.2024 позивачем отримано відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого працівники УПП не вбачають підстав для складання протоколу. Вказану відмову позивач вважає протиправною та такою, що направлена на небажання з`ясувати всі обставини справи.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

08.04.2024 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що висновок експерта не прийнятий як належний та допустимий доказ наявності порушень ПДР в діях ОСОБА_2 . Крім того, позивач просить складення протоколу про адміністративне правопорушення на іншу особу. Однак, не складення протоколу про адміністративне правопорушення не порушує права позивача, оскільки не породжує, не змінює та не припиняє його права і обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

22.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що складання протоколу на ОСОБА_2 є забезпечення права ОСОБА_1 на страхове відшкодування.

Відповідно до вимог ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Відповідно до змісту постанови, 15.11.2023 о 16 год. 15 хв. у м. Києві, на перехресті вул. Радунська - вул. Градинська, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_3 перед початком руху та при зміні його напрямку по вул.. Градинська, не впевнився в безпеці на регульованому перехресті із вул. Градинська при повороті та розвороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю BMW д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, та скоїв з ним зіткнення. Відповідно до відеозапису з камери відеоспостереження, наданий учасниками ДТП, водій ОСОБА_1 виїхав на перехрестя вул. Радунська - вул. Градинська, на заборонений (жовтий) сигнал світлофора та почав здійснювати розворот, під час якого водій ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку здійснив зіткнення. Відтак суд приходить до висновку, що пояснення водія ОСОБА_1 про те, що він рухався саме на дозволений зелений сигнал світлофора не відповідає дійсності. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали пошкодження, характер та локалізація яких свідчить про те, що водій ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху. Вказане підтверджується, як схемою місця ДТП, до якої у ОСОБА_1 зауважень не було, характером та локалізацією пошкоджень, яких зазнали транспортні засоби внаслідок зіткнення, відеозаписом на якому відображено сама подія зіткнення, письмовими поясненнями, які долучені до протоколу.

УПП у м. Києві ДПП листом від 29 лютого 2024 року №340аз/41/11/5/02-2024 надало відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно водія тз БМВ н/з НОМЕР_4 ОСОБА_2 не складався у зв`язку із відсутністю достатніх підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Стаття 286 КАС України встановлює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Частиною 1 ст.254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) за ст.124 КУпАП.

Статтею 221 КУпАП визначено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ст.ст.221 та 280 КУпАП суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, належить виключне повноваження щодо встановлення правильності і обґрунтованості складання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи. Суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, при розгляді даної справи, також належить виключне повноваження щодо оцінки доказів, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності на відміну від суду, який розглядає спір в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції по оформленню ДТП.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постанові від 17 липня 2018 року у справі №554/1334/17.

Водночас, оцінка висновку експерта щодо наявності порушення правил дорожнього руху в діях водія, що і було причиною ДТП з технічної точки зори, може бути надана судами в межах розгляду цивільних спорів щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, в межах розгляду яких суди не обмежені виключно постановами у справах про адміністративні правопорушення.

Суд також зауважує, що відповідно до приписів ч.1 ст.55 Конституції України, п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №9-зп від 25 грудня 1997 року, будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Тобто, оспорювані позивачем дії або бездіяльність відповідача повинні мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

З огляду на завдання адміністративного провадження, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд КАС у постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/3585/18.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Аналогічного висновку ВС КАС дійшов у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №513/943/16-а.

Відтак, наділення суб`єкта правом на складення протоколу про адміністративне правопорушення є надання йому таким чином права адміністративного розсуду, що виключає можливість зобов`язання судом такого суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 241-247, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вікторія КИЦЮК