Решение № 124687897, 27.01.2025, Березовский районный суд Одесской области

Березівський районний суд Одеської області

27.01.2025

Справа № 494/2173/24

Провадження № 2/494/45/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Рябчун А. В.,

за участю секретаря Авдєєвої С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

21 листопада 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» (далі - ТОВ «Іннова-Фінанс») звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Іннова-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 4080380524, відповідно до якого відповідач отримала в борг 6 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника; метою отримання кредиту було споживчі потреби; строк кредиту - 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1,5% в день в межах строку кредиту. Договір укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Позивач зазначає, що позикодавець свої зобов`язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 6 000,00 гривень, позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики належним чином не виконав, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідачки перед позивачем складає 24 370,20 грн: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 660,00 грн - заборгованість за процентами, 2 710,20 грн- пеня за кожен день прострочення.

Ураховуючи наведене, ТОВ «Іннова-Фінанс» просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 4080380524 від 25 травня 2024 року у розмірі 24 370,20 грн, що складається з: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 660,00 грн - заборгованість за процентами, 2 710,20 грн- пеня за кожен день прострочення, та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2024 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Згідно відповіді № 924898 від 26 листопада 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 26 листопада 2024 року позовну заяву ТОВ «Іннова Фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Відповідно до довідкового листа від 17 грудня 2024 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися, слухання справи відкладено на 02 січня 2025 року.

Відповідно до довідкового листа від 02 січня 2025 року сторони по справі в судове засідання не з`явилися, слухання справи відкладено на 14 січня 2025 року.

Відповідно до довідкового листа від 14 січня 2025 року у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному слухання справи відкладено на 27 січня 2025 року.

Представник позивача ТОВ «Іннова Фінанс» в судові засідання 17 грудня 2024 року, 02 січня 2025 року, 27 січня 2025 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 17 грудня 2024 року, 02 січня 2025 року, 27 січня 2025 року не з`явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подала.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовитня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подала.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 4080380524, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у позику грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. на поточний рахунок позичальника - платіжна карта НОМЕР_1 , строком на 360 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% в день.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 19868-1354-110440145 від 25.05.2024 року ТОВ «Іннова Фінанс» перерахувало 6 000,00 грн на поточний рахунок позичальника - платіжну карту НОМЕР_1 .

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Встановлено, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 4080380524, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала в кредит грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн.

У пункті 6.1 договору надання грошових коштів у позику № 4080380524 від 25 травня 2024 року сторонами визначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, визначеного в п. 6.3. Договору.

Пунктом 6.2. договору сторони визначили, що часткове дострокове повернення кредиту за цим Договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів. У разі, якщо часткове дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни залишку фактичної заборгованості за кредитом та загальних сум нарахованих процентів (проценти за користуванням кредиту нараховуються на залишок фактичної заборгованості), які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення кредиту, з урахуванням встановленої Договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту.

При цьому у пункті 6. 4 договору надання грошових коштів у позику № 4080380524 від 25 травня 2024 року визначено, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Судом враховано та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором надання грошових коштів у позику № 4080380524 від 25.05.2024 року виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконувала, у результаті чого, не зважаючи на те, що строк дії договору не завершився, на підставі пункту 6. 4 договору надання грошових коштів у позику № 4080380524 від 25 травня 2024 року, у позивача виникли право вимоги дострокового повернення кредиту, відсотків та інших платежів.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 11 листопада 2024 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, пені становить 24 370,20 грн., з яких: - 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15 660,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 2 710,20 - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України.

Судом враховано, що у матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, поданий позивачем, при цьому відповідач не надав заперечень з приводу вказаного розрахунку, свого розрахунку не подав. З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом, оскільки такий не спростовано відповідачем.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконує, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ураховуючи зазначене, з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 25 від 19 листопада 2024 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 261, 263-265, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» суму заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 4080380524 від 25 травня 2024 року в розмірі 24 370 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят) гривень 20 копійок, що складається з: 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 15 660 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами, 2 710 (дві тисячі сімсот десять) гривень 20 копійок - пеня за кожен день прострочення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Фінанс», адреса: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А. В. Рябчун