Решение № 124682447, 14.10.2024, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/11820/23

Провадження № 2/361/2387/24

14.10.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14 жовтня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Товарниства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2023 року представник ТОВ "Діджи Фінанс" звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 200156146 від 28.11.2014 року у загальному розмірі 78 450,62 грн., яка складається з: суми заборгованості - 50824,95 грн., суми інфляційних втрат - 23 047,30 грн., суми 3% річних - 4 578,37 грн. та судовий збір.

В обґрунтуваннях позовних вимог зазначалось, що 28 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством ?Банк Михайлівський? та гр. ОСОБА_1 укладено угоду № 200156146 щодо кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 17550 грн., з встановленим строком користування з 28.11.2014 р. по 28.11.2017 р., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року Товарнистом з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ ?Банк Михайлівський?, на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ ?Банк Михайлівський?, в тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.

Станом на 27.12.2023 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 50824,95 грн., з яких: 16851,57 грн. - заборгованість за кредитом; 33973,38 грн. - заборгованість за відсотками.

Заборгованість розрахована станом на дату укладання договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ ?Банк Михайлівський? та ТОВ ?Діджи Фінанс? та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.

Господарські операції на підставі договору № 200156146 від 28.11.2014 року в тому числі розрахунок заборгованості проводились ПАТ ?Банк Михайлівський?, відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сумм та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України (ст. 534 ЦК України).

Нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200156146 від 28.11.2014 року - 50 824,95 грн.

Сума збитків з урахуванням 3% річних - 4 578,37 грн.

Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 23 047,30 грн.

Разом заборгованість становить - 78 450,62 грн.

Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ ?Банк Михайлівський?, та ТОВ "Діджи Фінанс" було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ ?Банк Михайлівський? (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 замінено на правонаступника - ТОВ ?Діджи Фінанс?) до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Плеяда?, Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Фагор?, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; Національного банку України, про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 укладеного між ПАТ ?Банк Михайлівський? та ТОВ ?ФК ?Плеяда?, визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2016 № 1, укладеного між ТОВ ?ФК ?Плеяда? та ТОВ ?ФК ?Фагор?.

Постановою від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Плеяда? передати Товариству з обмеженою відповідальністю ?Діджи Фінанс? документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства ?Банк Михайлівський? згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. - зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Фагор? передати Товариству з обмеженою відповідальністю ?Діджи Фінанс? документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства ?Банк Михайлівський? згідно договору факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року № 1 і № 2.

Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020р. не були передані ТОВ ?Діджи Фінанс? Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ ?Діджи Фінанс? від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП НОМЕР_1 щодо ТОВ ?ФК ?Плеяда? та від 12.08.2021 - приватним виконавцем відкрито ВП НОМЕР_2 щодо ТОВ ?ФК ?Фагор?. Лише на початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ ?Діджи Фінанс?.

08 січня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. дану позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

12 січня 2024 року недоліки позовної заяви було усунуто.

07 лютого 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судовий розгляд на 13 травня 2024 року.

Представник позивача будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась, подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством ?Банк Михайлівський? та гр. ОСОБА_1 укладено угоду № 200156146 щодо кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 17550 грн., з встановленим строком користування з 28.11.2014 р. по 28.11.2017 р., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду.

20 липня 2020 року Товарнистом з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ ?Банк Михайлівський?, на підставі договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ ?Банк Михайлівський?, в тому числі і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.

19 грудня 2022 року ТОВ "Діджи Фінанс" було направлено претензію №200156146 відповідачу, в якій було запропоновано сплатити заборгованість за кредитним договором.

Станом на 27.12.2023 р. загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 200156146 від 28.11.2014 року становить 78 450,62 грн., з яких:

16851,57 грн. - заборгованість за кредитом;

33973,38 грн. - заборгованість за відсотками.

4 578,37 грн.- сума збитків з урахуванням 3% річних

23 047,30 грн.- сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України , боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Будучи пов`язаними саме взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), які є чітко прописаними в Кредитному договорі, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання або змінювати його умови.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, порушував умови, що спричинило виникнення заборгованості, суд вважає, що є підстави для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми кредитної заборгованості у розмірі 50824 грн. 95 коп.

Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 76- 83, 141, 264, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" заборгованість за договором № 200156146 від 28 листопада 2014 року у розмірі 50824 грн. 95 коп., що складається із заборгованості за кредитом -16851 грн. 57 коп.; заборгованості за відсотками - 33973 грн. 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір в розмірі 2147 грн. 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.