Постановление суда № 124677769, 22.01.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20125/20

н/п 2/766/4738/25

У Х В А Л А

22 січня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю секретаря Бівалькевич А.Р.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 20.01.2021 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.10.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Явку представника позивача визнано обовязковою.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2024 року у зв`язку з тим, що суддя Прохоренко В.В. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 року №732/0/15-23 звільнена з посади судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 766/20125/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 року справу № 766/20125/20 передано судді Скрипнік Л.А. 01.05.2024 року.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26.08.2024 року. Витребувано від:

- Третьої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-з Центру надання адміністративних послуг в м.Херсоні відомості про всіх зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.07.2019 року.

14.06.2024 року на виконання ухвали суду від 02.05.2024 року надано копію спадкової справи №171/2020, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на підставі заяви АТ КБ «Приватбанк», відомостей про інших спадкоємців вона не містить.

Згідно відповіді ВРМПФО ДАП Херсонської міської ради № 14-04-10/3777 від 27.06.2024 року відомості щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.07.2019 року відсутні.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року визнано явку представника позивача АТ КБ «Приватбанк» обов`язковою.

Крім того, позивачу було роз`яснено, що у разі повторної неявки позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі ст. 257 ЦПК України.

Представник позивача в підготовчі судові засідання, які призначені на 26.08.2024 року на 11.10 год., 21.10.2024 року на 10.40 год., та 22.01.2025 року на 13.00 год. повторно не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток, які були отримані представником позивача та відомості про вручення яких містять матеріали справи. Заяв про розгляд справи у відсутність представника позивача починаючи з квітня 2024 року (передання справи в провадження судді Скрипніка Л.А.) до суду не надано, поважності причин неявки до суду не зазначено, що свідчить про зловживання представником позивача своїми процесуальними правами на присутність у судовому засіданні.

Інші учасники в підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, оскільки представники позивач повторно не з`явилися в підготовче судове засідання без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658 /1141/18).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання заклопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Аналіз положень ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що наслідком повторної неявки позивача в підготовче судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишення вказаної позовної заяви без розгляду, оскільки процесуальних підстав для продовження розгляду справи - не вбачається. При цьому суд враховує тривалість перебування справи у провадженні суду (з 11.12.2020 року), зацікавленість позивача у розгляді його позовних вимог, який тривалий час рухом справи не цікавиться, при тому, що ухвалами суду явка предстаника позивача неодноразово визнавалась обов`язковою, з огляду на наявність в матеріалах справи відомостей про смерть відповідача тва відсутність у суду зокрема внаслідок дослідження витребуваних за клопотанням позивачів документів, даних щодо правонаступників сторони, яка померла.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.131,200,223,257,258,259-261,353-355 ЦПК України, суд-

постановив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу її право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду. У разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: Л.А. Скрипнік