Постановление суда № 124671065, 24.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 січня 2025 року Справа 160/1383/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

20 січня 2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, в якій позивач просить:

визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України через Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення стосовно ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує»»;

відстрочити сплату судового збору до дати першого судового засідання по справі через незадовільний фінансовий стан.

Відповідно до пунктів 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За змістом ч.4, 5, 9 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Із матеріалів адміністративного позову вбачається, що в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 12 грудня 2024 року звернувся до відповідача з проханням усунути помилку та внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, однак відповідач своєю відповіддю залишив вимогу без задоволення, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

В порушення вищенаведеної норми до матеріалів адміністративного позову не було надано копію заяви позивача від 12 грудня 2024 року до відповідача, оскільки із наданої відповіді Міністерства освіти і науки України від 24.12.2024 року не вбачається, що вона надана за результатом розгляду саме заяви позивача, у якій він просив усунути помилку та внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Із наданого листа Міністерства освіти і науки України вбачається, що питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО належить до компетенції суб`єктів освітньої діяльності, проте позивач правового статусу такого суб`єкта у своєму позові не зазначив.

Отже, позивачу необхідно надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема заяву від 12 грудня 2024 року та докази її отримання відповідачем, а також визначити суб`єкта освітньої діяльності.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко врегульовано законом.

Клопотання позивачем не обґрунтовано, не наведено обставин, які свідчать про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», і не додано доказів на підтвердження таких обставин.

З огляду на вищенаведене, обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору не встановлено.

Питання ж звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з визначених статтею 8 цього Закону умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2021 року у справі №9901/124/21.

Статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Отже, за подання до суду позовної заяви має бути сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн (3028,00 х 0,4 = 1211,20).

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Так, частинами першою, другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних недоліків шляхом: подання уточненої позовної заяви, із врахуванням вимог викладених в ухвалі суду, разом із копіями такої позовної заяви для направлення відповідачу; копією заяви від 12 грудня 2024 року, оригінал квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Коренев

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді

24.01.2025