№ 124665527, 24.01.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 707/3554/24

Провадження № 3/712/244/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І., розглянувши адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.01.2025 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження .

ОСОБА_1 06.12.2024 о 14:51 год. керуючи автомобілем Renault Cangoo д.н.з. НОМЕР_1 ( власник ОСОБА_2 ) в м. Черкаси по вул. Смілянська, 41-55, не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою спеціальних світлових (сигналів) проблискових маячків синього та червоного кольору, чим порушив п.2.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Він же, 06.12.2024 о 14:51 год. керував автомобілем Renault Cangoo д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ) в м. Черкаси по вул. Смілянська, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, агресивна поведінка. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причина неявки суду невідома, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчить поштове повідомлення, однак судова повістка не вручена адресату, у зв`язку з його відсутністю за місцем проживання.

Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань, заяв чи письмових пояснення по суті адміністративного правопорушення чи заперечення проти протоколів про адміністративне правопорушення на адресу суду не надав.

Суд зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.

Відповідно позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно зі статтею 268 КУпАП адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачені ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами в їх сукупності, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №№ 190078 від 06.12.2024, ЕПР1 №190069 від 06.12.2024; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на медичний огляд; рапортами інспекторів поліції; копією протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 041215 від 06.12.2024р.; довідкою облікових даних; відеозаписом з бодікамери працівників поліції.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 ARCE 0200, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та сукупністю досліджених письмових доказів, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України,не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Враховуючи викладене, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу;

- ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

В частині накладення на порушника адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя виходить з таких обставин.

Довідкою ДОП СП ВПД № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» не отримував посвідчення водія.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Суд враховує, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.

Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Київського апеляційного суду від 30.10.2023 у справі № 379/789/23 (провадження № 33/824/4544/23); у постанові Київського апеляційного суду від 14.11.2023 у справі № 754/8022/23 (провадження № 33/824/4374/23); у постанові Хмельницького апеляційного суду від 08.12.2023 у справі № 671/2464/23 (провадження № 33/4820/697/23); у постанові Полтавського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 536/1174/23 (провадження № 33/814/1736/23); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі № 161/16203/23 (провадження № 33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2023 у справі № 735/658/23 (провадження № 33/4823/963/23); у постанові Вінницького апеляційного суду від 26.12.2023 у справі № 127/34794/23 (провадження № 33/801/1185/23; у постанові Вінницького апеляційного суду від 10.01.2024 у справі № 131/1030/23 (провадження № 33/801/33/24).

Таким чином, суд накладає на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на порушника ОСОБА_1 необхідно накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що складає 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У разі несплати штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., який зарахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001,отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя Соснівського

Районного суду м. Черкаси О.І.Кончина