Постановление суда № 124641649, 22.01.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 січня 2025 року м. Київ № 320/57173/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №11889624023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- індивідуального акту, який може засвідчувати протиправні дії відповідача або обґрунтоване клопотання про їх витребування та інші докази, які можуть підтвердити обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- відомості про ціну позову.

На виконання ухвали суду від 06 грудня 2024 року представник позивача зазначив, що просив у позовній заяві витребувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №11889624023, а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому ціна позову не так важлива.

Тобто, жодний з недоліків, визначених ухвалою суду від 06 грудня 2024 року, на даний час не усунений.

Оцінюючи відповідні твердження представника позивача суд зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначав, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає грошовій оцінці і відповідно така вимога є майновою вимогою, що визнається сталою практикою Верховного Суду, наприклад, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 160/7966/22.

Пункт 3 частини 5 статті 160 КАС України містить чітку вимогу зазначати ціну позову у позовній заяві.

Будь яких виключень для осіб, які звільнені від сплати судового збору чинне законодавство України не містить.

Тому, твердження представника позивача про те, що ціна позову не має значення оскільки позивач звільнений від сплати судового збору є недоречними.

Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, виконувати процесуальні дії у встановлені судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені судом.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер (п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України).

Тому, на етапі до того, як відбулося відкриття провадження у справі, для оцінки судом наявності спору у справі, саме позивач має надати відповідні докази, пояснення і забезпечити їх переконливість.

В позовній заяві представник позивача просив суд витребувати докази, а саме податкове повідомлення-рішення від 21.10.2024 №11889624023.

Проте, відповідне клопотання жодним чином не обґрунтоване.

Позивач не долучив доказів того, що він звертався зі спірним питанням до відповідача і відповідач відмовив у його вирішенні чи задоволенні.

В той же час, КАС України містить чіткі вимоги до підстав та порядку витребування доказів.

Згідно з ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі неподання доказів позивачем суд може залишити позовну заяву без розгляду.

Отже, на даний час встановити, що у даній справі є спір про щось неможливо.

Жодних доказів того, що позивач має фінансові зобов`язання щодо сплати податків, зборів та їх сум матеріали справи не містять.

Наведені обставини вказували та вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Отже, доказів на підтвердження обставин справи позивач не надав, обґрунтованого клопотання про витребування їх судом не заявив.

Тому судом вбачається, що стороною позивача вимоги суду щодо усунення відповідних недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 06 грудня 2024 року не усунені.

Також суд звертає увагу на інший аспект даних правовідносин.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Також, вищезазначеною ухвалою суду позивачу відповідно до частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України пропонувалось усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Крім того, суд звертає увагу, що з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів на офіційному сайті Ради суддів України опубліковано рішення від 5 серпня 2022 р. №26, в якому рекомендувала судам, серед іншого, виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання); закликала усіх учасників судових проваджень при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами; при наявності на офіційних сайтах судів інформації про мобільні телефони, альтернативні поштові адреси, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) використовувати їх для комунікації з судом.

У рішенні Рада суддів України вказала на те, що розуміючи потребу пріоритетності направлення коштів державного бюджету на потреби національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану для забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії російської держави, зважаючи на критичний стан фінансування судової влади, Рада суддів України вважає за необхідне вжити організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також та на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства. Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України викладену у рішенні від 3 квітня 2008 року, згідно якої сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують заявника до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справа № 200/14688/19-а від 13 вересня 2021 року.

У довідці Київського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа від 09 грудня 2024 року зазначено: «Документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169)" від 06.12.24 по справі № 320/57173/24 (суддя Панченко Н.Д.) було надіслано адвокат Шуляк Надія Олександрівна в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 09.12.24 20:25».

Беручи до уваги, що документ до електронного кабінету був доставлений після закінчення робочого час, суд вважає за необхідне рахувати днем вручення наступний робочий день, а саме 10 грудня 2024 року.

Отже, позивач мав усунути недоліки у визначений строк з дня отримання ухвали суду, а саме до 16.12.2024, оскільки 15.12.2024 був вихідним днем.

Проте, позивач направив до суду заяву на виконання вимог ухвали засобами поштового зв`язку лише 18.12.2024, що підтверджується власноручним підписом представника позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Тому, оскільки у встановлений судом спосіб та строк недоліки позовної заяви не усунені позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 94, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.