Постановление суда № 124635557, 23.01.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1553/24

Номер провадження 2-сз/573/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,

розглянув заяву представникапозивача ТОВ«САНФОРД КАПІТАЛ»Маслюженка М.П.про повернення судового збору,

ВСТАНОВИВ:

15січня 2025року представник позивача ТОВ «САНФОРДКАПІТАЛ» МаслюженкоМ.П.звернувся до суду із заявою про повернення судового збору у справі №573/1553/24 за позовом ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

У судове засідання представник позивача ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» Маслюженко М.П. не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився без повідомлення причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Білопільського районного суду від 05 вересня 2024 року, яке набрало законної сили 08 жовтня 2024 року, задоволено позов ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 95044,82 грн, судових витрат у сумі 3211,20 грн. Також позивачу повернуто з державного бюджету 1211,20 грн судового збору, оскільки відповідач позов визнав повністю (а. с. 70-72).

На виконання вказаного рішення 24 жовтня 2024 року Білопільським районним судом за заявою стягувача, тобто представника ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», видано виконавчий лист про повернення з державного бюджету 1211 грн 20 коп судового збору.

Ухвалою суду від 13 грудня 2024 року виправлено описку у вказаному виконавчому листі в частині строку пред`явлення його до виконання (а. с. 86).

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

07 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року №606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», яким внесені зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених ст. Закону України «Про судовий збір» та повернення судового збору здійснюється органами казначейства виключно на підставі електронного подання, сформованого територіальним управлінням Державної судової адміністрації України або відповідним судом.

Вказаний Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7Закону України«Про судовийзбір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.

Суд зазначає, що вказаним Порядком регулюються питання щодо повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Але ним не змінено порядок повернення судового збору, який повертається рішенням суду на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, тобто у випадку визнання позову відповідачем.

У справі за позовом до ОСОБА_1 виконавчий лист про повернення на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» з державного бюджету 1211,20 грн судового збору видано ще 24 жовтня 2024 року, строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа на даний час не сплив.

Звертаючись до суду із заявою про повернення судового збору, представник позивача ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» Маслюженко М.П. ніяким чином не обґрунтував свою заяву та не надав доказів того, що вказаний вище виконавчий лист не звернено до виконання та на даний час не виконано, зважаючи на тривалий час, який сплив з моменту його видачі до моменту набрання законної сили наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року №606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів». Також ним не надано доказів, що свідчать про наявність перешкод у виконанні рішення суду (тобто казначейство відмовило у поверненні коштів).

Суд зазначає, що судовий збір позивачу повернутий рішенням від 05 вересня 2024 року, яке набрало законної сили 08 жовтня 2024 року, позивач на виконання рішення суду 24 жовтня 2024 року отримав виконавчий лист, тому законні підстави для постановлення ухвали про повернення судового збору відсутні і заява позивача з цього питання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 258-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ТОВ «САНФОРДКАПІТАЛ» МаслюженкаМ.П.про повернення судового збору відмовити.

Ухвала оскарженнюне підлягає та набирає законної сили негайно після її постановлення.

Суддя