Решение № 12459175, 22.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2010 р.Справа № 3/1748-10 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" м. Хмельницький

про стягнення 108452,30 грн.

Суддя                     Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

позивач Панасюк В.В. за довіреністю від 27.09.10р.

відповідач Степчук В.М. - за довіреністю від 15.03.2004р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 108452,30 грн. заборгованості, яка виникла в процесі господарської діяльності з взаємної купівлі-продажу товарів.

У судовому засіданні 03.11.2010 р. представник позивача, згідно ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення позовних вимог. Повідомив що відповідач сплатив заборгованість яка була предметом розгляду справи, а тому просить стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дана заява прийнята судом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. У письмовому відзиві на позов вказує, що станом на 01.10.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 94108,41 грн., яку відповідач погасив та просить припинити провадження по справі з покладенням судових витрат на позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

ТОВ „Сітіомі-Холдінг” надавало для ЗАТ „Хмельницька маслосирбаза” хлібобулочні вироби та борошно, а останній в рахунок оплати надавав продукцію власного виробництва або проводив розрахунки, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

Згідно акту звірки від 15.09.2010 р. заборгованість відповідача становить 198452,30 грн. Після підписання даного акту відповідача погасив борг на суму 90000 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні, станом на 01.10.2010 р. заборгованість відповідача становить 108452,30 грн.

22.09.2010 р. позивач надіслав відповідачеві вимогу про виконання зобов’язання протягом семи днів з дня пред’явлення вимоги. Проте, дана вимога залишена без відповіді та повного задоволення.

В зв'язку із наявною заборгованістю позивач звернувся до суду.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст. 173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, продукція постачалась за накладними в яких сторони погодили асортимент, кількість та вартість товару.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач частину боргу сплатив до порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями №205 від 04.10.2010 р. на суму 10000 грн., №765 від 06.10.2010 р. на суму 10000 грн. Крім того, представник відповідача повідомив, що в рахунок погашення заборгованості відповідачем постачався товар, що підтверджується накладними на відвантаження №0000055158 від 05.10.2010 р. на суму 159,50 грн., №0000055418 від 06.10.2010 р. на суму 200,80 грн.

Таким чином, в частині стягнення 20360,30 грн. боргу необхідно відмовити за безпідставністю заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 03.11.2010р. представники сторін повідомили, що відповідач сплатив спірну заборгованість.

Оскільки відповідач погасив заборгованість в розмірі 88092,00 грн. після порушення провадження у справі, провадження у справі в цій частині необхідно припинити відповідно до п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 44 судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Так як спір виник з неправомірних дій відповідача, а також враховуючи, що повне погашення заборгованості відбулось після порушення справи господарським судом, судові витрати в силу ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно правомірно заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 88092,00 грн. боргу припинити.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Хмельницька маслосирбаза" (м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 3, код 00447729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг" (м. Київ, вул. Введенська, 29/58, код 32827667) 880,92 грн. (вісімсот вісімдесят гривень 92 копійок) державного мита, 186,82 грн. (сто вісімдесят шість гривень 82 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      О.Д. Вибодовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.11.2010 р.

Віддрук. 3 прим. :

1. до справи;

2. позивачу;

3. відповідачу