Постановление суда № 124570974, 20.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20 січня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/15374/24Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, а саме просить:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37959255, ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, р/р UA988999980313000106000016719, код 21081100, отримувач платежу ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава, призначення платежу оплата штрафу) штраф у розмірі 6783,00 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу залишено без руху. В ухвалі зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду, зокрема, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску позивачем строку або інших доказів на підтвердження факту дотримання останнім такого строку.

03.01.2025 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

У заяві про поновлення строку представник позивача просить поновити строк звернення до суду з позовом, посилаючись на те, що порушення строку зобумовлено помилкою позивача, яка не була виправлена та через своє допущення вимагала дотримання процедури повернення позовної заяви, що вимагає часу, власне від 11.12.2024 18.12.2024. Оскільки дії в часі невідворотні, а чинним законодавством прямо заборонено подання позову з тих самих підстав до тієї ж особи, Позивач мав реальну можливість у даній ситуації подати належним чином оформлену позовну заяву 20.12.2024.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої цієї статті для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Водночас, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, накладеного постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 06.09.2024 №165,166, 20.12.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом , зокрема, у постанові від 11.11.2021 у справі № 420/2764/21.

Крім того, законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.

Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Таким чином, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що порушення строку обумовлено помилкою позивача, яка не була виправлена та через своє допущення вимагала дотримання процедури повернення позовної заяви, що вимагає часу, власне від 11.12.2024 18.12.2024, чинним законодавством прямо заборонено подання позову з тих самих підстав до тієї ж особи, Позивач мав реальну можливість у даній ситуації подати належним чином оформлену позовну заяву 20.12.2024, оскільки достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для усунення усіх недоліків позовної заяви (у тому числі зазначенням коректного визначення відповідача) у строк встановленим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 у справі № 440/14674/24 до суду не надано.

Повернення позовної заяви внаслідок невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не зупиняє перебігу строку звернення до адміністративного суду та не свідчить про поважність причин пропущення позивачем такого строку.

Отже, твердження позивача судом оцінюються критично, оскільки останні не містять достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем у позовній заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статями 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про поновлення строку відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу повернути позивачеві.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Клочко