Решение № 124570362, 17.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15554/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та скасування наказів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Лука Тарас Миколайович, звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач-1, ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач-3, в/ч НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати дії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведення 18.06.2024 медичного огляду ОСОБА_1 неправомірними та визнати протиправною та скасувати довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 143/2321 від 18.06.2024 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття на військовий облік та призову ОСОБА_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України під час проведення загальної мобілізації неправомірними та визнати протиправним та скасувати наказ № 164 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.06.2024 в частині мобілізації ОСОБА_1 ;

- визнати дії в/ч НОМЕР_1 щодо призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 неправомірними та визнати протиправним та скасувати наказ № 175 від 20.06.2024 командира в/ч НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 18.06.2024 його зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 та під примусом доставили до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою уточнення даних. Незважаючи на те, що позівач є особою, виключеною з військового обліку у 2000 році, про що він надавав докази відповідачу, він під примусом пройшов медичний огляд у ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 Для встановлення ступеня придатності до військової служби. Зазначає, що огляд проводився поверхнево, тривав усього 15 хвилин та відбувся без врахування первинної документації, яку позивач надавав, та у дослідженні якої наголошував. Окрім того, у той день протягом декількох годин йому викликали двічі швидку допомогу, якою констатовано незадовільний стан здоров`я. За результатами медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до довідки № 143/2321 від 18.06.2024 громадянину ОСОБА_1 діагностовано С-подібний сколіоз грудного відділу хребта ІІІ ступеня і на підставі ст.64б гр. ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ- визнано його придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від № 164 від 20.06.2024 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації», рядовий ОСОБА_1 призваний на військову службу 20.06.2024, виключений з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлений у команду НОМЕР_1 згідно з поіменним списком № 1159/9/5081 (пп. 1.1.1. п.1.1.). Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 175 від 20.06.2024 солдата ОСОБА_1 , який призваний за мобілізацією, вважати таким, що прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 20 червня 2024 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду «курсант», ВОС-100 (п.50). Підстава: поіменний список начальника Львівського збірного пункту № 1159/9/6081 від 19.06.2024. Зазначає, що чинним законодавством України не передбачено можливості повторної перевірки стану здоров`я та постановки на облік осіб, визнаних непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, бо після визнання непридатним та виключення з обліку, вказана особа перестає бути військовозобов`язаною назавжди. Ввважає поведінку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведення 18.06.2024 медичного огляду ОСОБА_1 , поведінку ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття на військовий облік та призову ОСОБА_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України під час проведення загальної мобілізації, поведінку в/ч НОМЕР_1 щодо призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 протиправною, тому просить скасувати довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 143/2321 від 18.06.2024 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби, наказ № 164 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.06.2024 в частині мобілізації ОСОБА_1 , наказ командира в/ч НОМЕР_1 № 175 від 20.06.2024 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та приступлення до виконання службових обов`язків за посадою з підстав їх протиправності.

Відповідач-3 позову в частині позовних вимог, заявлених до в/ч НОМЕР_1 не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України. Пунктом 14 Розділу II Інструкції встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Зазначає, що зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до поіменного списку № 1159/9/6081 військовозобов`язаних, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_7 , солдат ОСОБА_1 , який призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_4 , прибув у розпорядження в/ч НОМЕР_1 . Як видно зі змісту наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.06.2024 № 175, солдат ОСОБА_1 , призваний по мобілізації з ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарахований з 20.06.2024 до списків особового складу, на всі види забезпечення. Зважаючи на вищенаведене, вважає, що командир в/ч НОМЕР_1 при прийнятті наказу від 20.06.2024 № 175, яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини, діяв відповідно до п.14 Розділу II Інструкції № 280, внаслідок чого відсутні підстави для визнання протиправним та скасування вказаного наказу.

Ухвалою від 26.07.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 05.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Позивач 27.08.2024 (вх. № 64672) подав заяву в порядку статті 47 КАС України.

Відповідач-3 30.08.2024 (вх. № 65517) подав відзив на позовну заяву.

Представник позивача 24.09.2024 (вх. № 71340) подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони в/ч НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо переміщення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішення суду у справі, у задоволенні якої ухвалою суду від 26.09.2024 відмовлено повністю.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із номером для відстеження 0600282832990, ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 05.08.2024 та позовну заяву з копіями доданих до неї документів вручено представнику ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 19.08.2024.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_5 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 07.08.2024 позовну заяву з копіями доданих до неї документів та ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі без виклику сторін від 05.08.2024.

Відповідачу-1 та відповідачу-2 роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач-1 та відповідач-2 не скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного суду України (далі КАС України) неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_8 була видана довідка № 1062 (у зв`язку з тимчасовою відсутністю бланків військових квитків), згідно з якою ОСОБА_1 , 1982 р.н., військове звання: рядовий; категорія обліку: І; група обліку: НПО; солдат; № ВОС та код посади: 849669 -А-; найменування посади та ВОС: слюсар по ремонту автомобілів; ступінь придатності до військової служби: не сторойовий, з виключенням з військового обліку; 05.04.2000 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний «непридатним до військової служби в мирний час з виключенням з військового обліку» за статтею 71 «а» Наказу МО України від 04.01.1994 року № 2; № 207-99.

Ідентичні відомості містяться в обліково-послужній картці до довідки № 1062, пункт 24 якої містить запис «визнаний непридатним до служби у мирний час, придатний до нестройової служби у воєнний час».

Медичним оглядом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 18.06.2024, результати якого відображено у довідці № 143/2321, рядового запасу ОСОБА_1 на підставі статті 64б графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від № 164 від 20.06.2024 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації», у зв`язку з оголошенням загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), Законів України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», рядовий ОСОБА_1 призваний на військову службу 20.06.2024, виключений з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та направлений у команду НОМЕР_1 згідно з поіменним списком № 1159/9/5081 (пп. 1.1.1. п.1.1.).

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 175 від 20.06.2024 солдат ОСОБА_2 вважається таким, що прибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 20.06.2024 зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначений на посаду «курсант», ВОС-100 (п.50). Підстава: поіменний список начальника Львівського збірного пункту № 1159/9/6081 від 19.06.2024.

Позивач 04.07.2024 та 08.07.2024 звертався із скаргами щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо нього, у відповідь на які ІНФОРМАЦІЯ_10 надіслав лист № 1159/9/7636 від 13.07.2024, де зазначив:

«… З доповіді керівництва ІНФОРМАЦІЯ_5 відомо, що 18.06.2024 під час проведення оповіщення громадян представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з представниками Національної поліції, запрошено громадянина ОСОБА_3 , 1982 р.н., до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 для уточнення персональних даних та запропоновано проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_5 на що Ви, громадянин ОСОБА_4 погодилися.

За результатами звірки персональних даних встановлено, що громадянин ОСОБА_5 , тобто Ви, проживаєте за адресою АДРЕСА_2 , права на відстрочку від призову на військову службу згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не маєте та відповідно скеровані на медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході цього, Вам видано скерування для проходження ВЛК, яку Ви пройшли 18.06.2024, скарг на погіршення стану здоров`я під час проходження ВЛК, Ви не в`являли (Довідка ВЛК № 143/2321 від 18.06.2024 р. На підставі ст. 64б гр. II Розкладу хвороб, графи -ТДВ- придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони). Під час Вашого перебування в ІНФОРМАЦІЯ_3 заходи фізичного чи психологічного впливу під час здійснення мобілізаційних заходів працівниками РТЦК стосовно Вас не застосовувались, будь-які особисті документи, що посвідчують особу (паспорт громадянина України, водійське посвідчення, тощо), а також мобільний телефон чи інші пристрої під час знаходження на території РТЦК не вилучались.

Таким чином, 18.06.2024, Ви отримали повістку на відправку в команду НОМЕР_2 , про що свідчить Ваш підпис на повістці.

Враховуючи вище наведене, Ви, військовозобов`язаний ОСОБА_6 , 1982 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 призвані на військову службу по мобілізації на особливий період та направлені для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 …»

Не погоджуючись з такою поведінкою відповідачів, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.

Відповідно до пунктів 1, 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487).

Згідно з пунктом 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

2) призовники - особи, які взяті на військовий облік;

3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

4) військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Статтею 37 Закону № 2232-ХІІ врегульовані підстави для:

- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (частини перша-п`ята);

- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).

Так, зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;

Водночас виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

Норма пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ корелюється з положеннями частини 9 статті 14 цього ж закону, відповідно до яких на районні (міські) комісії з питань взяття на військовий облік покладаються такі обов`язки:

- організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби;

- направлення для медичного огляду до комісії з питань направлення для проходження базової військової служби Автономної Республіки Крим, обласних, Київської або Севастопольської міської комісій громадян України, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров`я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду.

Аналіз норм статей 1, 2, 14, 15, 33, 37, 39 Закону № 2232-ХІІ в контексті спірних правовідносин дозволяє зробити такі висновки:

- виконання громадянином України військового обов`язку включає підготовку до військової служби та взяття на військовий облік, проходження військової служби (за призовом, за контрактом або в резерві), виконання військового обов`язку в запасі, а також дотримання правил військового обліку;

- військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- на військову службу під час мобілізації можуть призиватися лише дві категорії громадян України (1) резервісти та (2) військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації;

- зняття громадянина України з військового обліку та виключення з військового обліку мають різні підстави та є різними юридичними фактами, що мають відмінні правові наслідки.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до частини 6 статті 22 Закону № 3543-XII у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вимоги, зазначені у частині 6 статті 22 Закону № 3543-XII, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.

Суд з листа ІНФОРМАЦІЯ_11 № 1159/9/7636 від 13.07.2024 встановив, що 18.06.2024 під час проведення оповіщення громадян представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно з представниками Національної поліції, ОСОБА_3 , 1982 р.н., запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 для уточнення персональних даних, на що ОСОБА_4 погодився.

За результатами звірки персональних даних встановлено, що ОСОБА_5 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , права на відстрочку від призову на військову службу згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не має, що зумовило скеровування на медичний огляд військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлені судом обставини дають підстави стверджувати, що 18.06.2024 з участю позивача мали місце події, які відповідають встановленій частиною 3 статті 22 Закону № 3543-XII процедурі уточнення облікових даних у період проведення мобілізації.

Позивач зазначає, що чинним законодавством України не передбачено можливості повторної перевірки стану здоров`я та постановки на облік осіб, визнаних непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, бо після визнання непридатним та виключення з обліку, вказана особа перестає бути військовозобов`язаною назавжди.

В той же час, частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII в редакції від 12.01.2000 передбачала, що щодо загального військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

- допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

- військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

- військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі.

Згідно з частиною 5 статті 16 Закону № 2232-XII (в редакції від 12.01.2000), відповідно до результатів медичного огляду призовника, моральних і професійних якостей, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові рішення:

- про придатність до військової служби і призов на військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил України чи інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його на служб до Збройних Сил України чи інших військових формувань;

- про тимчасову непридатність до військової служби і надання відстрочки за станом здоров`я;

- про надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 цього Закону;

- про непридатність за станом здоров`я до військової служби в мирний час, обмежену здатність до військової служби у воєнний час і зарахування в запас;

- про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

- про зняття з військового обліку призовників, які втратили громадянство України.

Згідно з довідкою № 1062, виданою ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , 1982 р.н., має такий ступінь придатності до військової служби: не сторойовий, з виключенням з військового обліку; 05.04.2000 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнаний «непридатним до військової служби в мирний час з виключенням з військового обліку» за статтею 71 «а» Наказу МО України від 04.01.1994; № 207 від 12.07.1999.

Проте, згідно з пунктом 24 обліково-послужної картки до довідки № 1062 позивач «визнаний непридатним до служби у мирний час, придатний до нестройової служби у воєнний час».

Таким чином, відомості довідки № 1062 та обліково-послужної картки до цієї довідки між собою відрізняються, при цьому в обліково-послужній картці до довідки № 1062 відсутні будь-які відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Окрім того, матеріали справи не містять відповідного рішення медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, на підставі якого було зроблено запис у довідку № 1062 та обліково-послужну картку до неї. Відсутні також і будь-які інші документи щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 станом на момент визначення ступеня придатності призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 05.04.2000.

Отже, згідно з вимогами частини 5 статті 16 Закону № 2232-XII (в редакції від 12.01.2000), позивач з 2000 року є непридатним за станом здоров`я до військової (строкової) служби в мирний час та обмежено здатний до військової служби у воєнний час, що зумовлює наявність у нього статусу військовозобов`язаного.

Ураховуючи викладене в сукупності, дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо взяття на військовий облік та призову ОСОБА_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України під час проведення загальної мобілізації і наказ № 164 від 20.06.2024 в частині мобілізації ОСОБА_1 є правомірними, а позовні вимоги щодо оскарження таких безпідставними.

Щодо дій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 18.06.2024 при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402 передбачає, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Згідно з абзацом першим пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.

Суд встановив, що 18.06.2024 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , про що видано довідку № 143/2321, у якій позивачу діагностовано С-подібний сколіоз грудного відділу хребта ІІІ ступеня і на підставі ст.64б гр. ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ- визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Позивач, як на підставу визнання оскаржуваної довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 143/2321 від 18.06.2024 протиправною та наполягаючи на її скасуванні, вказує на те, що така прийнята без врахування первинної документації, яку позивач надавав, а медичний огляд відповідачем-1 проводився поверхнево, всупереч вимог Положення № 402.

При цьому, доказів оскарження дій чи бездіяльності ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 до комісії вищого рівня або до суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК наявні у нього медичні документи, якими підтверджується наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я, однак не скористався таким правом.

Позивачем не надано таких документів і суду, оскільки долучені до позовної заяви консультативні висновки спеціалістів датовані 18.06.2024, тобто днем видачі оскаржуваної довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд ураховує правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 09.12.2020 у справі № 814/2722/16, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16.

Окрім того, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

ВЛК надано виключне право встановлення ступеню придатності до військової служби та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.

Оскільки судом не встановлено обставин неврахування ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 медичних документів ОСОБА_1 щодо його стану здоров`я під час оформлення спірної довідки № 143/2321 від 18.06.2024, суд приходить до висновку про правомірність дій ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно проведення 18.06.2024 медичного огляду позивача та відсутність підстав для скасування довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 143/2321 від 18.06.2024 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби, тому позовні вимоги у цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги, які стосуються відповідча-3, є похідними від позовних вимог про оскарження правомірності дій щодо мобілізації позивача, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від № 164 від 20.06.2024 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації», яким ОСОБА_1 призвано на військову службу та наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 175 від 20.06.2024 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, є актами індивідуальної дії, тобто, актами одноразового застосування, станом на час вирішення справи такі вичерпали свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Суд зазначає, що після видання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від № 164 від 20.06.2024 виникли нові правовідносини проходження військової служби.

Військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов`язків матеріального та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов`язків та інше.

Позивач із виданням наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 175 від 20.06.2024 був зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення і приступив до виконання обов`язків військової служби в складі військової частини.

У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19, від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, від 19.10.2023 у справі № 9901/97/21, Касаційний адміністративний суд у рішенні від 14.07.2021 у справі № 9901/96/21).

Суд наголошує, що при прийнятті позивача на військову службу у Військову частину НОМЕР_1 не було альтернативи щодо призначення чи не призначення позивача на посаду та зараховування до списків особового складу військової частини, оскільки позивача, згідно з довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано придатним до військової служби та призвано на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 (далі Положення № 1153/2008).

Згідно з абз. 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом другим частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Серед таких підстав відсутнє скасування наказу про призов особи на військову службу та наказу щодо проходження військової служби.

У свою чергу, спірні накази в частині призову та відправки позивача у військову частину як акти індивідуальної дії, є вже реалізованими, а їх дія вичерпана, внаслідок чого скасування таких наказів не має наслідком автоматичного звільнення позивача з військової служби.

Суд зауважує, що позивач жодним чином не обґрунтовує у чому полягає протиправність наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 175 від 20.06.2024, яка б давала підстави для скасування вказаного наказу. Доказів протиправності спірного наказу судом не здобуто та не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані дії відповідачів на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд виснує, що такі вчинені відповідачами на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та висновки щодо кожної позовної вимоги, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та скасування наказів, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома