Решение № 124569799, 21.01.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2025 року Справа № 280/10534/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, будинок 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, б. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2024/000044/2 від 23.08.2024.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідачу, при митному оформлені всіх партій поставки, були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що позивач надав належні, достовірні, допустимі та в своїй сукупності достатні докази відповідачу для підтвердження розрахованої ним митної вартості, інформація, зазначена в них достатня для розрахунку митної вартості. Зазначені відповідачем сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України і подальші дії відповідача, в тому числі витребування додаткових документів, відмова в застосуванні визначеної декларантом митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними.

Ухвалою судді від 18.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 04.12.2024 через систему Електронний суд на адресу суду надіслав відзив, у якому вказує, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. Так, з метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог частини 2, 3 ст.53, ст. 54, ст. 57 Митного кодексу України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні, проте декларантом не надіслано усіх додаткових документів. Вказані обставини, на думку відповідача, підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів, які під час митного оформлення не були надані, та обґрунтованість сумнівів останнього щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, та, як наслідок, прийняття відповідачем спірного рішення, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ (код ЄДРПОУ 44830259) зареєстровано юридичною особою 07.11.2022. Видами діяльності підприємства є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 73.11 Рекламні агентства.

05.12.2022 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO. LTD., CHINA (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № CF/14 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

За умовами пункту 2.1 Контракту № CF/14 поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього Контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього Контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені і ній, шляхом підписання додаткової угоди (пункт 3.1 Контракту № CF/14).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Контракту № № CF/14 ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього контракту. За домовленістю сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки. Зміна ціни оформлюється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючу Специфікацію та інвойс. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

Компанією Продавцем відповідно до зовнішньоекономічного Контракту № CF/14 від 05.12.2022 року, Специфікації №2024-1-z від 01.03.2024, рахунку-фактури від 07.05.2024 за № CF2023-6С були поставлені товари (мости, радіатори).

Для здійснення митного оформлення частини товару 21.08.2024 позивачем через електронну систему до Дніпровської митниці було подано митну декларацію типу ІМ40АА № 24UA110150012011U7 на товари, що зазначені в графі 31 Митної декларації:

№ 1 Мости ведучі з диференціалом у складанні, з іншими складовими частинами трансмісії або без них та мости неведучі, їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Півось заднього моста ДТЗ244.5/ДТЗ244.5Р- 20 шт. Вісь сателітів коротка заднього моста ДТЗ 1404 2 шт. Вісь сателітів довга заднього моста ДТЗ 1404 2 шт. Корпус осі сателітів заднього моста ДТЗ 1404 2 шт. Хвостовик заднього моста ДТЗ 1404 3 шт. Вилка блокування диференціала заднього моста ДТЗ 1404 2 шт. Кільце внутрішнє осі сателіта планетарної передачі заднього моста ДТЗ 1404 2 шт. Шайба сателіта планетарної передачі заднього моста ДТЗ 1404 6 шт. Кришка корпусу вертикального вала переднього моста ДТЗ 1104/1204 2 шт. Стакан кришки корпусу вертикального вала переднього моста ДТЗ 1104/1204 2 шт. Втулка вертикального вала переднего моста ДТЗ 1104/1204 6 шт. Вісь сателітів переднього моста довга ДТЗ 1104/1204 2 шт. Вісь сателітів переднього моста коротка ДТЗ 1104/1204 4 шт. Шайба шестерні диференціала переднього моста ДТЗ 1104/1204 10 шт. Корпус осей сателітів переднього моста ДТЗ 1104/1204 2 шт. Пластина замкова корпусу диференціала переднього моста ДТЗ 1104/1204 10 шт. Корпус приводу переднього моста ДТЗ 1104/1204 1 шт. Втулка хвостовика переднего моста ДТЗ 1104/1204 2 шт.;

№ 2 Радіатори, призначені для охолодження рідини (тосол, антіфриз, вода), запасні частини до сільськогосподарської техніки: Радіатор у зборі ДТЗ244.5/ДТЗ244.5Р 10 шт.;

№ 3 Сидіння, що використовуються в сільськогосподарській техніці, тракторах: Сидіння ДТЗ 1404 2 шт..

Митна вартість зазначеного товару ТОВ Мототехімпорт була визначена відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений статтею 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; лист-розяснення №190841/2 від 19.08.24р. щодо митного оформлення частини вантажу з митного складу; зовнішньоекономічний контракт № CF/14 від 05.12.2022; специфікація №2024-1-z від 01.03.2024; рахунок - фактура від 07.05.2024 за № CF2023-6С; пакувальний лист.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявка на ТЕО №98 від 16.05.2024; коносамент №ZJSM24050211 від 23.05.2024; рахунок №2024/PF/141 від 10.07.2024; акт виконаних робіт № 57 від 24.07.2024; довідка про транспортні витрати від 10.07.2024 №1007/2Т; розрахунок транспортних витрат №190842/2 від 19.08.2024; накладна №3129716829 від 10.07.2024.

Посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом №220801 від 22.08.2024 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці специфікацію №2023-6.2 від 01.03.24р. та додаткову угоду №5-1 від 17.05.2024, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

23.08.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA110150/2024/000044/2, в обґрунтування якого, зокрема, зазначено:

- відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FОВ, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Таким чином, враховуючи заявлені умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 05.12.2022 №CF/14 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення, проте, документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) до митного оформлення декларантом не надано;

- відповідно до п. 5.2 контракту від 05.12.2022 №CF/14 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту. У наданій декларантом Специфікації від 01.03.2024 №2024-1-z визначено загальну вартість товарів 7839,63 дол. США та вказано умови оплати: 180 днів з моменту фактичної доставки товару. Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). До митного оформлення надано рахунок-інвойс від 07.05.2024 №CF2023-6C на суму 304623,63 дол. США, що містить посилання на Специфікації від 01.03.2024 №№2023- 6.2 та 2024-1-z, проте вказану специфікацію від 01.03.2024 № №2023-6.2 до митного оформлення декларантом не надано;

- відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB -SHANGHAI. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування 260,12 дол. США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: договір транспортного експедирування від 04.01.2023 №84, укладеного з «Imogate Solution Sp.z o o» (виконавець); рахунок від 10.07.2024 № 2024/PF/141; довідка про транспортні витрати від 10.07.2024; акт виконаних послуг від 24.07.2024 №57; розрахунок транспортних витрат від 19.08.2024; заявка на перевезення від 16.05.2024 №98. Відповідно до відомостей рахунку від 10.07.2024 № 2024/PF/141, визначені наступні витрати на транспортування партії товарів у 7 контейнерах: 1) Відшкодування витрат на морський фрахт з урахуванням перевалки та НРР п. Шанхай (Китай) - Пшемисль (Польща) Мостиська (Україна) на користь лінійного агента 31290 дол. США; 2) Відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення (Пшемисль (Польща) п. Мостиська (Україна - Новомосковськ, Україна) 11865 дол. США; 3) ТЕО за межами України 210 дол. США. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 23.05.2024 № ZJSM24050211 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах на морському судні з порту SHANGHAI, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Згідно Накладної УМВС від 10.07.2024 № 3129716829 товар переміщувався з порту Гдиня, POLAND до Медика/Мостиська та до Новомосковську залізничним транспортом. Згідно довідки про транспортні витрати від 10.07.2024 наявні транспортні витрати на перевезення вантажу з порту Чунцін, Китай Пшемисль, Польща Мостиська, Україна Новомосковськ. Згідно заявки на перевезення від 16.05.2024 №98 маршрут проходження товару п. Шанхай (Китай) Тернопіль (Україна). Враховуючи вищезазначене, вбачається, що товар був перевантажений у портах SHANGHAI, Чунцін (Китай), Гдиня, Gdansk (Польща), та розбіжності в наданих документах на перевезення можуть свідчити про наявність додаткових витрат пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

На підставі даного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2024/000138.

Позивач не погодився з прийнятим відповідачем рішенням, але з метою випуску товару у вільний обіг оформив нову електронну митну декларацію № 24UA110150012142U7 від 26.08.2024. Загальна різниця митних платежів (ввізного мита та ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 40002,63 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000044/2 від 23.08.2024 протиправним, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами 1 і 2 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №1.380.2019.005307.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Надаючи оцінку доводам митниці, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд встановив, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Так, відповідно до пунктів 3.5-3.6 Контракту № CF/14 сторонами передбачено, що продавець зобов`язаний повідомити покупця про дату відвантаження партії товару на судно протягом 5 днів з дати відвантаження шляхом надсилання факсимільного повідомлення. Продавець повинен передати засобами електронного зв`язку копії наступних документів: рахунок-фактуру (інвойс), Пакувальний лист, морський коносамент, Сертифікат Походження.

Протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця вказану в пункті 11.2. Контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру(інвойс) на заявлену партію Товару з підписом (підпис не є обов`язковим), і печаткою Продавця (3 оригінали); морський коносамент (3 оригінали) або телекс реліз; пакувальний лист з підписом, (підпис не є обов`язковим) і печаткою Продавця (3 оригінали); Сертифікат Походження (1 оригінал і копія).

Таким чином, сторонами узгоджений перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Суд зауважує, що здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства Китайської народної республіки. Однак, діючим митним законодавством ані України, ані Китайської народної республіки не передбачено зобов`язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.

Окрім того, відповідно до статті 335 Митного кодексу України експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, у зв`язку із чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі N810/4116/17 висловив наступну правову позицію: Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

За таких обставин, зауваження митниці про обов`язковість надання копії митної декларації країни відправлення для підтвердження заявленої митної вартості протирічить положенням Митного кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Водночас, суд зазначає про необґрунтованість доводів відповідача щодо ненадання документів, що підтверджують здійснення оплати вартості товарів, оскільки з наданих митниці документів вбачається що за Специфікацією №2024-1-z передбачене відстрочення оплати вартості товарів на термін до 180 днів від дати фактичної поставки товару, тобто ні на день декларування, ні на день митного оформлення строк оплати вартості товару не сплинув. При цьому суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, специфікація № 2023-6.2 від 01.03.2024 жодного відношення до поставленого товару не має та позивачем разои з листом № 220801 від 22.08.2024 даний документ було надано митниці.

Таким чином, декларантом виконані вимоги діючого митного законодавства (частина 2 статті 53 Митного кодексу України) щодо надання усіх наявних у нього документів, у разі здійснення оплати коштів за товар, які повною мірою ідентифікуються зі Специфікаціями, рахунком-фактурою, задекларованими товарами та у сукупності з іншими наданими митниці документами первинного бухгалтерського обліку підтверджують заявлену позивачем вартість товару за Контрактом.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Щодо доводів відповідача про наявність розбіжностей в документах на перевезення, що може свідчити про додаткові витрати, повязані з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, суд звертає увагу на наступне.

Так судом встановлено, що для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023; заявка на ТЕО №98 від 16.05.2024; коносамент №ZJSM24050211 від 23.05.2024; рахунок №2024/PF/141 від 10.07.2024; акт виконаних робіт № 57 від 24.07.2024; довідка про транспортні витрати від 10.07.2024 №1007/2Т; розрахунок транспортних витрат №190842/2 від 19.08.2024; накладна №3129716829 від 10.07.2024.

Відповідно до відомостей рахунку від 10.07.2024 № 2024/PF/141 визначені настпуні витрати на оплату транспортно-експедиторських послуг: ТЕО за межами України 210 дол. США; фрахт у урахуванням перевалки та НРР по контейнерам CAAU6664310, GESU 6551849, MRKU2025568, MRKU4505247, MRSU3998455, MRSU5253564, TGBU6661425, коносаменету ZJSM24050211 за маршрутом Шанхай, Китай Пшемишль Мостиська, Україна 31290 дол. США; доставка по маршруту Пшемишль Мостиська, Україна, Україна Новомосковськ, Україна складає 11865 дол. США.

Відповідно до листа за № 190842/2 від 19.08.2024 розрахунок частки транспортних витрат, зазначених декларантом у ДМВ здійснений шляхом ділення загальної суми витрат до кордону за рахунком № 2024/PF/141 від 10 липня 2024 року 31500 дол. США, на загальну вагу брутто за коносаментом ZJSM24050211 від 23.05.2024 140632 кг та подальшим множенням на вагу брутто поданого товару до митного оформлення 1161,29 кг. Частка транспортних витрат, що додаються в розрахуцнку митної вартості при митному оформленні частини вантажу з МС складає 260,12 дол. США.

В рахунку ж на оплату транспортних витрат зазначена вартість транспортування усієї товарної партії, тобто вона не може відповідати вартості транспортних витрат її задекларованої частини. Таким чином, зазначена сума вартості транспортних витрат у ДМВ відповідає наданому розрахунку, тобто зауваження в цій частині є безпідставним.

Зауваження про те, що згідно накладної УМВС від 10.07.2024 № 3129716829 товар переміщувався з порту Гдиня, POLAND залізничним транспортом суд також не бере до уваги, оскільки у означеній накладній зазначено, що транспортування товару здійснювалось з порту Гданськ, Польща, POLAND.

Також документально не підтверджено зауваження про те, що згідно довідки про транспортні витрати від 10.07.2024 наявні транспортні витрати на перевезення вантажу з порту Чунцін, Китай, так як у довідці про транспортні витрати зазначено порт відправлення Шанхай, Китай.

Не знайшло в ході розгляду справи також і твердження відповідача про те, що у заявці на перевезення від 16.05.2024 № 98 маршрут проходження товару вказано як п.Шанхай (Китай) - Тернопіль (Україна), тому що з метою усунення даної розбіжності товариство надавало разом листом № 220801 від 22.08.2024 додаткову угоду № 5-1 від 17.05.24р. до Договору ТЕО № 84, відповідно до якої маршрутом доставлення вантажу є порт Шанхай, Китай місто Новомосковськ, Україна.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Крім того, положення пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Окремо суд зауважує, що товар поставлявся на умовах FОВ. Умова поставки товару FОВ означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, в своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Обов`язку по страхуванню товару не має ані у продавця, ані у покупця.

З огляду на викладене у сукупності суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, відповідачем повідомлено декларанта про необхідність надання протягом 10 днів додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування невключені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6)копію митної декларації країни відправлення; 7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини 3 статті 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

Водночас суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (статті 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, зі змісту графи 33 оскарженого рішення про коригування митної вартості слідує, що митна вартість товару №1 скориговано до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8708509998 «Мости ведучі з диференціалом у складанні, з іншими складовими частинами трансмісії або без них та мости неведучі, їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки», імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення Китай, комерційні умови поставки FOB QINGDAO, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим резервним методом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 19.07.2024 №24UA403070005878U3 за ціною 5,22 дол.США/кг.; товару №2 скориговано до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8708913500 «Радіатори, призначені для охолодження рідини (тосол, антіфриз, вода), запасні частини до сільськогосподарської техніки», імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення Китай, комерційні умови поставки FСА Lublin, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим другорядним методом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 10.07.2024 №24UA205140043894U1 за ціною 9,25 дол. США/кг; товару №3 скориговано до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 9401200000 «Сидіння, що використовуються в сільськогосподарській техніці, тракторах», імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення Китай, комерційні умови поставки FСА Shanghai, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим резервним методом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 18.06.2024 № 24UA100100035906U5 за ціною 4,01 дол. США/кг.

При цьому в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Суд зауважує, що посилання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000044/2 від 23.08.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для ухвалення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №37287926 від 04.11.2024.

Зважаючи на вищевикладене, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Керуючись статтями139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул.Штабна, будинок 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, б. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000044/2 від 23.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мототехімпорт (вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.01.2025.

Суддя А.В. Сіпака