№ 124528061, 20.01.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/93/25

Провадження № 3/455/102/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2025 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,

за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст. 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

роз`яснивши особі, яка притягається до адміністративної відповідальності положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

17.01.2025 до Старосамбірського районного суду Львівської області надійшли матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст. 172-8 КУпАП.

Згідно протоколупро адміністративнеправопорушення серіїВАД №557944від 31.12.2024, складеногополіцейським СРППВП №1 СамбірськогоРВП ГУНПу Львівськійобласті СаврунР.Р.,зазначено,що 31.12.2024о 16год 20хв ОСОБА_1 перебуваючи в житловому будинку у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , під час якого виражався нецензурною лайкою погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю. Своїми діями порушив пп.14 п.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Крім того,згідно протоколупро адміністративнеправопорушення серіїВАД №557941від 31.12.2024, складеногополіцейським СРППВП №1 СамбірськогоРВП ГУНПу Львівськійобласті СаврунР.Р.зазначено,що 31.12.2024о 16год 20хв ОСОБА_1 перебуваючи в житловому будинку у АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , під час якого виражався нецензурною лайкою погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду її психічному здоров`ю. Своїми діями порушив пп.14 п.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Даними протоколами констатовано, що ОСОБА_1 , порушив пп.14 п.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» і такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст173-2 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №390833 від 06.01.2025, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Фільварською В.М., 06.01.2024 ОСОБА_1 перебуваючи в будинку за місцем свого проживання АДРЕСА_1 порушив заборону на перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, що встановлена йому терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА№448116 від 31.12.2024 (термін дії 10 діб).

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №390834 від 06.01.2025, складеного поліцейським СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Фільварською В.М., 06.01.2024 ОСОБА_1 перебуваючи в будинку за місцем свого проживання АДРЕСА_1 порушив заборону на перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, що встановлена йому терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА№448117 від 31.12.2024 (термін дії 10 діб).

Даними протоколами констатовано, що ОСОБА_1 , порушив вимоги тимчасовогозаборонного приписустосовно кривдникаі такі його дії кваліфіковано за ч.2 ст173-8 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , з`явився. Пояснив, що 06.01.2025 дійсно перебував за адресою АДРЕСА_1 . Його перебування стало результатом домовленості з дружиною ОСОБА_3 про те, що вона буде у дочки в м.Самбір, а він в помешканні за адресою АДРЕСА_1 . Домашнього насильства психологічного характеру не вчиняв, наявний внутрішній родинний конфлікт, пов`язаний з рішенням дочки розлучитися.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено наступні терміни, зокрема:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, насильство в сім`ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки таке потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою. Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характерутягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чиномзавдається шкода психічному здоров`юіншого члена сім`ї.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного правопорушення додано: протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №557944 від 31.12.2024 та ВАД №557941 від 31.12.2024, рапорти працівників поліції та пояснення дружини ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_2 .

Однак, достатніх, належних та допустимих доказів, які б з достовірністю вказували на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме домашнього насильства щодо своєї доньки ОСОБА_2 та дружини ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

У наданих в судовому засіданні поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що була сімейна сварка, пов`язана з рішенням дочки розлучитися.

Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно достатті 251КУпАПможуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Жодних інших належних та допустимих доказів (фото- чи відеоматеріалів, записів розмов, погроз, психологічного тиску, шантажу на мобільний телефон чи інший пристрій, звернення до служби підтримки постраждалих осіб, висновок спеціаліста-психолога тощо), які б спростовували наведені пояснення ОСОБА_1 та свідчили про вчинення ним домашнього насильства, не представлено.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 заперечує обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії відносно його доньки та дружини, тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.

Рішенням КонституційногоСуду Українивід 26травня 2015року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276Кодексу Українипро адміністративніправопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно дорішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої вст.62 Конституції України- презумпції невинності.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах, зокрема, «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).

Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства.

За таких обставин, вважаю, що провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 173-8 КУпАП слід зазначити наступне.

Винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводиться такими доказами по справі: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №390833 від 06.01.2025, ВАД №390834 від 06.01.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 06.01.2025, фотокопіями знимків .

ОСОБА_1 в засіданні визнав, що дійсно 06.01.2025 року перебував за адресою АДРЕСА_1 . Повідомив, що не оскаржував термінові заборонні прписи від 31.12.2024 року.

Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненніадміністративних правопорушень,передбачених ч.2ст.173-8КУпАП невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, є щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, обставину, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення щире розкаяння винного, також беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП України, застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в межах установлених санкцією ч.2 ст.173-8 КУпАП, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимогст.40-1 КУпАПтаст.4 Закону України «Про судовий збір»слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

Керуючись ст.23, 33, 34,36 40-1, ч.1 ст.173-2, ч.2 ст. 173-8, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративні справи: ЄУН 455/93/25 ( провадження №3/455/102/2025), ЄУН 455/94/25 (провадження №3/455/103/2025) ЄУН455/96/25 (провадження №3/455/104/2025), ЄУН 455/97/25 ( провадження №3/455/105/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заза ч.1ст.173-2,ч.2ст.172-8 - об`єднати в одне провадження і об`єднаній справі надати ЄУН 455/93/25 (провадження №3/455/102/2025).

Провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК Львів/Старосамбірська тг/21081100, ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA808999980313020106000013909, кодкласифікації доходів бюджету: 21081100.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу,а вразі оскарженнятакої постанови-не пізнішяк черезп`ятнадцять днівз дняповідомлення прозалишення скаргибез задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови зправопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Суддя С.М. Івасенко