Постановление суда № 124525271, 15.01.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 15.01.2025Справа № 554/13950/24 Провадження № 1-кс/554/1352/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Полтавській ОСОБА_7 , погоджене керівником Диканської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024170450000501 від 07.08.2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коханівка, Чутівський район, Полтавська область, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого вказав, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170450000501 від 07.08.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

25.10.2020 на чергових виборах ОСОБА_9 , згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обрано на посаду Скороходівського селищного голови Полтавського району Полтавської області, що затверджено відповідним рішенням селищної ради від 12.11.2020 № 2.

Зі змісту примітки до ст. 364 КК України вбачається, що службовими особами у ст. ст. 364, 368, 368-2, 369 Кодексу є особи, які постійно, тимчасово, чи за спеціальними повноваженнями здійснюють функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного селища.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищний голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень селищного голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради та інше.

Частиною 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Таким чином, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_9 являється службовою особою, який постійно обіймає посаду, пов`язану з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, якими особа наділена законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України ОСОБА_9 , як Скороходівський селищний голова Полтавського району Полтавської області зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В порядку ст. 68 Конституції України ОСОБА_9 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України.

Відповідно до пункту 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є керівники органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Враховуючи, що ОСОБА_9 є керівником органу місцевого самоврядування Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, він являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Однак, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді Скороходівського селищного голови Полтавського району Полтавської області, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, за пособництва ОСОБА_6 , вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 01.07.2024 між Скороходівською селищною радою Полтавського району Полтавської області, в особі селищного голови ОСОБА_9 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1 ) укладено шість договорів оренди землі, згідно яких Орендар приймає в строкове платне користування строком на 25 років земельні ділянки для індивідуального садівництва з наступними кадастровими номерами: 5325484000:00:005:0250, 5325484000:00:005:0251, 5325484000:00:005:0253, 5325484000:00:005:0254, 5325484000:00:005:0255, 5325484000:00:005:0256, які розташовані за межами населених пунктів на території Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

15.07.2024 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1 ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_2 ) укладено договір підряду № 1, згідно якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання за завданням замовника власними силами виконати роботи по розчищенню орних земель від самостійної парослі та чагарників із суміжних ділянок лісосмуг, а замовник зобов`язується прийняти виконані належним чином роботи від підрядника на умовах цього договору, термін дії договору до 31.12.2024.

У зв`язку з виконанням указаного договору, у ОСОБА_10 , як фізичної особи - підприємця, виникла необхідність в отриманні від Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як власника земельних ділянок, дозвільних документів на розчищення вказаних земель шляхом видалення зелених насаджень.

Після чого, 08.01.2025, в першій половині дня, ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_9 , як селищного голови, з пропозицією зустрітись та обговорити питання надання йому дозвільних документів.

08.01.2025, в першій половині дня, ОСОБА_10 прибув до приміщення Скорохідівської селищної ради за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Скороходове, вул. Софіївська, буд. 15, з метою отримання відповідних дозвільних документів на видалення зелених насаджень.

Того ж дня, о 09:45 год, в приміщенні селищної ради, ОСОБА_9 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 60400 грн, за надання дозвільних документів.

ОСОБА_10 ,розуміючи,що безотримання дозвільнихдокументів щодовидалення зеленихнасаджень відСкороходівського селищногоголови Полтавськогорайону Полтавськоїобласті ОСОБА_9 він не зможе здійснити розчищення вказаних земельних ділянок, вимушений був погодитись на протиправні вимоги ОСОБА_9 .

Після чого, у невстановлені час та місці, ОСОБА_9 , розуміючи, що його дії можуть бути викритими правоохоронними органами, підшукав ОСОБА_6 , в якості пособника, якому запропонував за грошову винагороду в сумі 30400 грн, отримати від ОСОБА_10 неправомірну вигоду та у подальшому здійснити передачу необхідних документів, які стосуються видалення зелених насаджень, на що останній надав свою згоду.

09.01.2025, приблизно о 09:00 год, під час розмови, яка відбулась по мобільному телефону, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 про те, що дозвільні документи знаходяться у ОСОБА_6 .

Цього ж дня, приблизно о 12:00 год, під час розмови по мобільному телефону ОСОБА_6 , виконуючи роль пособника в одержанні ОСОБА_9 неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , повторно зазначив, що вирішення питання про надання дозвільних документів на розчищення земель шляхом видалення зелених насаджень можливе за умови надання неправомірної вигоди в розмірі 60400 грн.

У подальшому, 13.01.2025, приблизно о 09:30 год. ОСОБА_10 зустрівся зі ОСОБА_9 за адресою: Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Скороходове, вул. Софіївська, буд. 15, в приміщенні селищної ради.

Під часзустрічі ОСОБА_9 ,реалізуючи умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за надання дозвільних документів, направив ОСОБА_10 до ОСОБА_6 , який, в свою чергу, продовжуючи реалізовувати заздалегідь обумовлений зі Скороходівським селищним головою Полтавського району Полтавської області ОСОБА_9 умисел на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи в приміщенні офісу за адресою: АДРЕСА_2 , цього ж дня, о 12:39 год, одержав для останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 60400 грн та надав ОСОБА_10 копію витягу з робочого проекту землеустрою щодо проведення культуртехнічних робіт на земельній ділянці площею 20,0000 га, яка перебуває в оренді ФОП ОСОБА_6 , кадастровий номер 5325484000:00:005:0256 та копію акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 15.05.2024, складеного комісією, до складу якої входили працівники Скороходівської селищної ради.

Надалі, з метою передачі одержаної від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, ОСОБА_6 призначив ОСОБА_9 зустріч біля приміщення ресторану швидкого харчування «Макдональдз» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 187а.

Того ж дня, близько 14:00 год під час зустрічі ОСОБА_6 , виконуючи роль пособника ОСОБА_9 в одержанні ним неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , передав останньому грошові кошти в сумі 30000 грн, після чого вони були затримані працівниками поліції.

14.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, а саме в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри та причетність підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

На думку слідчого, наразі у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З огляду на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, враховуючи ступінь його тяжкості, вагомість наявних доказів вчинення останнім інкримінованого злочину, існування вищезазначених ризиків, слідчий просить застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки саме цей запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Жодні інші, більш м`які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть здійснити дієвий контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_6 , забезпечити виконання покладених на нього обов`язків та запобігти існуючим ризикам.

Одночасно із застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий прохає визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999240 грн., та на випадок внесення застави покласти на нього передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Обґрунтовуючи такий розмір застави, слідчий послався на майновий стан ОСОБА_6 та наявність у його власності великої кількості автомобілів, в тому числі вартісних (відповідно до інформації з реєстрів власників автомобільного транспорту ОСОБА_6 є власником транспортних засобів Toyota LAND CRUISER 2021 року випуску, Volkswagen Transporter 2023 року випуску, Toyota HILUX 2022 року випуску та інших).

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити його у повному обсязі.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. Так, не ставлячи на даній стадії під сумнів, що доданими до клопотання доказами підтверджується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри, захисник стверджувала, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, жодним чином не доведені, а ґрунтуються лише на припущеннях.

При цьому вказала, що ОСОБА_6 здійснює догляд за своєю непрацездатною матір`ю, яку він за жодних обставин не може покинути саму, має постійне місце проживання і реєстрації, користується повагою у місцевій громадськості, про що свідчать численні подяки та грамоти, та що, в свою чергу, вказує про наявність у нього тривалих соціальних зв`язків із місцевістю та її мешканцями. Також ОСОБА_6 протягом багатьох років являється підприємцем та займається фермерським господарством на території Полтавської області, його діяльність тісно пов`язана із землею, на якій він працює, та людьми, які проживають на території Полтавської області та працюють разом із ним. Від своєї господарської діяльності підозрюваний сплатив до бюджетів різних рівнів податки на загальну суму близько 7 мільйонів гривень, що свідчить про те, що він являється добросовісним платником податків, займається суспільно корисною діяльністю. Крім того, послалася на те, що на даний час невідомо, чи зможе сторона обвинувачення у майбутньому довести вину ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину.

З огляду на сукупність викладених обставин, просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого та зобов`язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею. У разі якщо суд вирішить, що необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід, просила застосувати особисте зобов`язання, поклавши обов`язки: прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, одержаною у порядку та строки, визначені ч.9 ст.135 КК України; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним та свідками в кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі, якщо суд дійде висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 більш тяжкого запобіжного заходу, ніж особисте зобов`язання, просила застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірів 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поклавши вищезазначені обов`язки.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

У силу ч.1 та п.9 ч.2 ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що 13.01.2025 року о 18 год. 28 хв. ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України.

14.01.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Системний аналіз положень КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності/не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до норм КК України, позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 , на переконання слідчого судді, підтверджується дослідженими фактичними даними, які містяться у таких документах:

-заяві ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення (а.с.8);

- протоколах допиту свідка ОСОБА_10 від 09.01.2025 року та від 14.01.2025 року (а.с.9-17);

- протоколі вручення грошових коштів від 13.01.2025 року (а.с.18-22);

- розсекречених протоколах, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформаціїз електроннихкомунікаційних мережвідносно ОСОБА_9 від 14.01.2025№101/177нт; аудіо-відеоконтролю особивідносно ОСОБА_6 від 14.01.2025№101/180нт; аудіо-відеоконтролю особивідносно ОСОБА_9 від 14.01.2025№101/182нт; аудіо-відеоконтролю особивідносно ОСОБА_9 від 09.01.2025№101/129нт(а.с.25-59);

- протоколі обшукуавтомобіля РеноЛоджі НОМЕР_3 ,яким користується ОСОБА_9 від 13.01.2025,у ходіякого востаннього вилучено,зокрема грошовікошти увалюті Гривня(а.с.66-67);

- протоколі затримання ОСОБА_9 від 13.01.2025(а.с.68-70);

- протоколі обшуку автомобіля TOYOTA HILUX, ДНЗ НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_9 від 13.01.2025 у ході якого в останньої вилучено грошові кошти у валюті Гривня (а.с.84-88);

-протоколі затримання ОСОБА_6 від 13.01.2025(а.с.89-93);

- протоколі обшуку офісу за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено проєкт рекультивації, додаткові угоди укладені між ФОП « ОСОБА_6 » та Скороходівською селищною радою (а.с.100-110);

- заяві про видачу копії проєкту землеустрою щодо проведення культуртехнічних робіт на земельній ділянці площею 20,0000 га, яка перебуває у оренді ФОП ОСОБА_6 кадастровий номер 5325484000:00:005:0256 на території Скороходівської селищної ради Полтавського району Полтавської області та акту обстеження (а.с.60-65).

На переконання слідчого судді, викладені у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, встановлені у ході досудового розслідування факти та обставини могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення на предмет обґрунтованості ризиків, слідча суддя звертає увагу на те, що той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним спроб протидії кримінальному провадженню у формах, що виражені в ч.1 ст.177 КПК України. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Виходячи саме з такого розуміння положень ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя, усупереч твердженням сторони захисту, вважає, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, посилання на які міститься у клопотанні слідчого.

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 є тяжким корупційним (відповідно до примітки до ст.45 КК України), санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК України) чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом (ст.69 КК України), заборонено законом.

При цьому слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, який відповідно до наданих сторонами кримінального провадження відомостей є достатнім аби забезпечити можливість протягом певного часу матеріально утримувати себе, а відтак і певний час переховуватися.

Отже, наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про існування ризику можливого вчинення ОСОБА_6 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даному етапі досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження не долучено документів, по яких ОСОБА_9 приймав рішення про видалення зелених насаджень за неправомірної вигоди, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вдатися до будь-яких дій, спрямованих на знищення вказаних документів та речей, що матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.

Прокурором також доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 , так як йому відомі анкетні дані свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також працівників селищної ради. Так, підозрюваний має певні соціальні зв`язки, набуті в силу своєї господарської діяльності, якою він тривалий час займається, та, перебуваючи на свободі, останній може особисто або через підлеглих вчиняти тиск на осіб, які являються свідками у кримінальному провадженні, чи підозрюваного ОСОБА_9 з метою зміни ними показань на його користь чи відмови від давання показань, що, в свою чергу, унеможливить встановлення всіх обставин розслідуваного злочину, притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності та встановлення кола усіх осіб, причетних до скоєння злочину.

Підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також процесуальних рішень. Зокрема, підозрюваний може створювати перешкоди у отриманні первинних документів, щодо порубки садка Роменці.

Ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що в ході досудового розслідування встановлюються інші факти порубки садка Роменці. Тому існує об`єктивна вірогідність того, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи про обізнаність органів досудового розслідування щодо інших фактів та обставин, пов`язаних із порубкою саду, може особисто або опосередковано, шляхом надання вказівок підлеглим працівникам, вчинити кримінальні правопорушення, пов`язані із підробкою та використанням завідомо підроблених документів для конспірації своєї протиправної діяльності.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому слідчий суддя у відповідності до вимог закону перевіряє можливість застосування щодо підозрюваного менш тяжкого запобіжного заходу.

Так, відповідно до п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року № 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

Вищевказаною Постановою роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Проте, ні в самому клопотанні слідчого, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 29 Конституції України регламентовано право кожного на свободута особистунедоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно з п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

В рішенні «Боротюк проти України» Європейський суд з прав людини в частині правозастосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Обґрунтування неможливості запобігти ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, повинна бути обумовлена достатніми даними. Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами.

Зважаючи на те, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , не є насильницьким, застосування найтяжчого запобіжного заходу в даному конкретному випадку, на думку суду, є недоцільним.

При цьому слідчий суддя виходить також і з оцінки в сукупності на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів додаткових відомостей щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного, як це передбачено вимогами ст.178 КПК України.

Так, слідчий суддя під час вирішення питання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України;

- кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, відноситься до тяжких злочинів та є корупційним і у разі визнання підозрюваного винуватим та постановленні щодо нього обвинувального вироку, з урахуванням визначеної обвинуваченням його ролі у вчиненні цього злочину, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років;

- станом на сьогоднішній день ОСОБА_6 виповнився 41 рік, стан його здоров`я;

- наявність у підозрюваного постійного місця проживання за місцем його реєстрації, а також те, що ОСОБА_6 являється фізичною особою-підприємцем;

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність в ОСОБА_6 на утриманні матері похилого віку, яка має захворювання, і за якою він здійснює постійний догляд;

- репутацію підозрюваного (неодноразово був нагороджений грамотами та подяками), його майновий стан;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- наявний ризик продовження протиправної поведінки ОСОБА_6 .

Також слідчий суддя бере до уваги надані захисником докази, які характеризують особу підозрюваного, а саме характеристику секретаря Виконавчого комітету Скороходівської селищної ради ОСОБА_11 , згідно з якою ОСОБА_6 , який є членом виконавчого комітету Скороходівської селищної ради, працює головою фермерського господарства ФОП ОСОБА_12 , користується авторитетом серед колег по роботі, бере активну участь у громадському житті громади, характеризується позитивно, має позитивні відгуки та у спілкуванні з сусідами привітний, за характером урівноважений, а також характеристику старости Войнівського старостинського округу ОСОБА_13 , відповідно до змісту якої ОСОБА_6 є постійним спонсором дошкільних та загально-освітніх закладів, культурно-організаційних заходів, які проходять на території сіл Войнівка та Сторожове, лікарні, являється одним із головних мецинатів (спонсорів), які підтримують розвиток села. На звернення про допомогу реагує миттєво та надає допомогу. Зокрема, за на власні кошти збудував ОСОБА_14 , надавав фінансову допомогу для збудування Алеї Слави загиблим воїнам, односельчанам в селі Войнівка. За час своєї трудової діяльності проявив себе дисциплінованим, наполегливим, комунікабельним, має високі моральні та професійні якості, має повагу серед населення Войнівського старостинського округу.

Отже, з огляду на сукупність викладених вище обставини, слідча суддя дійшла висновку, що попри установлені ризики, вірогідність їх реального настання, не є високою такою мірою, як про це стверджувала сторона обвинувачення. Відтак, слідча суддя дійшла висновку, що запобігти доведеним під час розгляду цього клопотання ризикам може більш м`який, аніж тримання під вартою, запобіжний захід.

Менш тяжкими запобіжними заходами в порівнянні з триманням під вартою є домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

З урахуванням вищевикладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде цілком достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Тобто, при застосуванні до підозрюваного цього запобіжного заходу найважливішою гарантією реального виконання покладених на нього обов`язків є перспектива втрати грошового зобов`язання, внесеного в якості застави, у випадку порушення відповідних обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стверджує, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого безальтернативного ув`язнення підозрюваного.

Сторона обвинувачення прохала визначити підозрюваному ОСОБА_6 як альтернативу триманню під вартою заставу в розмірі 330 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 999240 грн.

Захисник підозрюваного просила визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 грн.

Щодо позиції сторони захисту, слідчий суддя вважає, що застава в такому розмірі не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки, виходячи із матеріального становища останнього, перспектива втрати грошового забезпечення у такому розмірі, у випадку порушення покладених обов`язків, не буде слугувати достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам.

Також не є обґрунтованим, на думку слідчої судді, й запропонований слідчим розмір застави, який був підтриманий у судовому засіданні прокурором, адже він жодним чином не пов`язується з майновим станом підозрюваного (згідно представлених на розгляд слідчого судді сторонами кримінального провадження даними і матеріалами) та не співвідноситься за розміром із встановленими слідчим суддею ризиками. Тобто, такий розмір застави є невиправдано високим та завідомо непомірним, а тому застосування застави в такому розмірі не ґрунтується на положеннях законодавства України.

Визначаючись із розміром застави, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, який відповідно до наданих сторонами кримінального провадження доказів характеризується наступним:

- з 13.11.2009 року ОСОБА_6 зареєстрований як фізична особа-підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 ) та за 2024 рік відповідно до довідки начальника фінансового відділу виконавчого комітету Скороходівської селищної ради ОСОБА_15 ФОП ОСОБА_6 сплачено податків всього на суму 4369 379,54 грн.;

-згідно даних бази МВС України, у власності ОСОБА_6 перебуває наступне рухоме майно:

1) транспортний засіб марки/модель CHEVROLET LACETI, номер кузова НОМЕР_6 , зеленого кольору, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 ;

2) транспортний засіб марки/модель VOLKSWAGEN TRANSPORTER, номер кузова НОМЕР_8 , сірого кольору, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_9 ;

3) транспортний засіб марки/модель TOYOTA LAND CRUISER, номер кузова НОМЕР_10 , білого кольору, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_11 ;

4) транспортний засіб марки/модель TK FOTON APZ-5.0, номер кузова НОМЕР_12 , білого кольору, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_13 ;

5) транспортний засіб марки/модель ВЕЛМАШ-УКРАЇНА DL-HG3266-28, номер кузова НОМЕР_14 , синього кольору, 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_15 ;

6) транспортний засіб марки/модель ВЕЛМАШ-УКРАЇНА DL-HG3266-28, номер кузова НОМЕР_16 , синього кольору, 2024 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_17 ;

7) транспортний засіб марки/модель KTC KTHG33, номер кузова НОМЕР_18 , зеленого кольору, 2021 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_19 ;

8) транспортний засіб марки/модель КАМАЗ 53202, номер кузова НОМЕР_20 , сірого кольору, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_21 ;

9) транспортний засіб марки/модель VOLVO FH 13.460, номер кузова НОМЕР_22 , зеленого кольору, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_23 ;

10) транспортний засіб марки/модель TOYOTA HILUX, номер кузова НОМЕР_24 , чорного кольору, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 ;

11) транспортний засіб марки/модель ЛЕВ 183131, номер кузова НОМЕР_25 , синього кольору, 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_26 ;

12) транспортний засіб марки/модель ГКБ 8350, номер кузова НОМЕР_27 , чорного кольору, 1988 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_28 ;

13) транспортний засіб марки/модель LUEBTHEEN WA 18-1, номер кузова НОМЕР_29 , чорного кольору, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_30 ;

14) транспортний засіб марки/модель ГКБ 8350, номер кузова НОМЕР_31 , синього кольору, 1988 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_32 ;

15) транспортний засіб марки/модель KRONE AZW 18, номер кузова НОМЕР_33 , чорного кольору, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_34 ;

16) транспортний засіб марки/модель KRONE AZW 18, номер кузова НОМЕР_35 , синього кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_36 .

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи характер кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , та відомості про його матеріальний стан, слідча суддя погоджується з тим, що застава у визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах (від 60 560 грн. до 242 240 грн.) не здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.

На переконання слідчого судді, підозрюваному має бути визначена застава у розмірі, який перевищує передбачений згаданою нормою граничний, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.

Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного, наявність у нього на утриманні матері похилого віку, яка має захворювання та потребує відповідних обстежень, лікування в медичних закладах, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200 грн., яка не є для нього непомірною. На думку суду, застава саме у такому розмірі цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

У зв`язку із застосуванням до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановленням вищеперерахованих ризиків кримінального провадження, з метою їх мінімізації, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного запропоновані слідчим у клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 182, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого - задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн.

Покласти на підозрюваного, строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування до 14 березня 2025 року, процесуальні обов?язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу - застава, прізвище, ім?я, по-батькові особи, за кого вноситься застава, сума застави, дата внесення застави, № ухвали суду та назва суду.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями ), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 січня 2025 року о 17 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1