Постановление суда № 124516031, 20.01.2025, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2025Справа № 908/145/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Педорич Станіслав Іванович, розглянувши заяву (вх.№160/08-07/25 від 15.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 42093239) про видачу судового наказу

за вимогою про стягнення з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного в особі Відокремленого структурного підрозділу «Василівський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» (вул. 40 Років Перемоги, буд. 15, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71600; ідентифікаційний код 34524531) грошової заборгованості,

УСТАНОВИВ:

15.01.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» про видачу судового наказу щодо стягнення з ТДАТУ в особі ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» заборгованості за договором №187-ВЦ про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 29.12.2021 у розмірі 8585,84 грн, а також судовий збір в розмірі 242,24 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2025 вказану заяву передано для розгляду судді Педоричу С.І.

Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд зазначає таке.

Положеннями ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено форма і зміст заяви про видачу судового наказу, а саме:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 152 ГПК України визначено підстави для відмови у видачі судового наказу, а саме суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог ст. 150 цього Кодексу (п. 1 ч. 1).

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 147 ГПК України, заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно із статтею 80 Цивільного Кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України, функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Отже боржником в наказному провадженні має право бути саме юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Судом встановлено, що заявником визначено боржником у справі Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного в особі Відокремленого структурного підрозділу «Василівський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного».

При цьому заявником, в порушення статті 150 ГПК України, не зазначено місцезнаходження юридичної особи Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, а також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Вказане є підставою для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 45, 147, 148, 150-153, 155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» у видачі судового наказу у справі № 908/145/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України.

СуддяС.І. Педорич