Постановление суда № 124468063, 16.01.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 січня 2025 року м. Рівне№460/512/25

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Друзенко Н.В., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1 доІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

15.01.2025 на електрону пошту суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання відповідача виключити його з військового обліку на підставі п.8 ч.6 ст. 37 ЗУ « Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції на 01 01.2021 р.

Приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суд зазначає таке.

Положення частини 3 статті 9 КАС України визначають, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до норми частини 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Так, відносини, що виникають у разі застосування ЕЦП та електронного документообігу, врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року (набрав законної сили 07.11.2018) та Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Положення закону надають ЕЦП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування ЕЦП і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу. Електронний підпис засвідчує, що підписаний документ надходить від особи, яка його підписала; є гарантією того, що підписаний документ не зазнав корегування з боку третіх осіб; позбавляє особу, яка підписала документ, можливості відмовитися від зобов`язань, викладених у цьому документі.

Електронний цифровий підпис може використовуватись фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Накладання електронного цифрового підпису (підписування) - це операція, що здійснюється відправником (підписувачем) документу із використанням його таємного ключа. Під час виконання цієї операції на вхід відповідної програми подаються дані, що потрібно підписати, та таємний ключ підписувача. Програма створює із даних за допомогою таємного ключа унікальний блок даних фіксованого розміру (власне ЕЦП), який може бути справжнім тільки для цього таємного ключа та саме для цих вхідних даних. Тобто, ЕЦП - це своєрідний «цифровий відбиток таємного ключа і документа».

У подальшому ЕЦП, як правило, додається до вхідного документа (або розміщується в окремому полі документу) і така комбінація даних (документ + ЕЦП) утворює захищений електронний документ.

Під час підписання документа внутрішнім підписом на ПК залишається оригінал документу і створюється новий документ, підписаний ЕЦП, з назвою, аналогічною початковому, і розширенням «.p7s».

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Як вставновлено судом, на офіційну електронну адресу Рівненського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява, водночас, вказана позовна заява не підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Засобами поштового зв`язку оригінальний примірник позовної заяви не надходив.

Тобто, на адресу суду надійшла копія документа без засвідчення його ЕЦП у визначеному законодавством порядку, і відповідно встановити автентичність ЕЦП та перевірити його не можливо, внаслідок чого, надіслана позивачем електронною поштою на офіційну електронну адресу суду заява має статус інформаційний, позаяк не скріплена електронним цифровим підписом у визначеному законодавством порядку.

Суд має перевіряти оригінал поданого в електронній формі документа, а не його паперову копію (постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №755/1549/22). Суди зобов`язані перевіряти процесуальні документи, подані на електронну адресу суду з підписанням ЕЦП (постанова Верховного Суду у справі № 205/5252/19).

Суд звертає увагу, що ЕЦП дозволяє ідентифікувати особу, що його виконала. У той же час, відсутність ЕЦП не дає можливості встановити вираження справжньої волі особи на настання відповідних правових наслідків у зв`язку з подачею відповідної заяви. Наведене вказує на те, що заяви, які не містять ЕЦП, можуть бути подані поза волею такої особи, а отже не мають юридичної сили.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча право на суд є конституційним правом та гарантується, його реалізація здійснюється відповідно до закону та покладає на учасників справи певні обов`язки. Звернення до адміністративного суду відбувається через подання позовної заяви, яка повинна бути оформлена з дотриманням вимог, установлених статтями 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", №49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Виходячи з системного аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що державою через законодавчі приписи установлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за умови дотримання яких особа може реалізувати своє право на судовий захист.

Згідно пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 16 січня 2025 року

Суддя Н.В. Друзенко