Постановление суда № 124445665, 15.01.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/355/25

Провадження № 2/204/1315/25

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2025 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2025 року до суду надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, з метою визначення підсудності, судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру та 14.01.2025 року судом отримано відповіді №1030884 та №1030893 із зазначенням інформації про місце реєстрацію сторін.

Ознайомившись із заявою, вважаю, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього, про що зазначено в ч.2 ст.95 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч.5 ст.95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Однак, долучені копії документів не засвідчені належним чином, а отже, подані з порушенням ч.5 ст.95 ЦПК України.

Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду №462/1722/16 від 10.12.2024 року.

Крім того, в порушення частини четвертої статті 177ЦПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивач, звертаючись до суду 13.01.2025 року із позовною заявою про зменшення розміру аліментів, посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору на п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Таким чином, за позовними вимогами про зменшення розміру аліментів позивач від сплати судового збору не звільнений та повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Згідно з частиною першоюстатті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зазначеного, при поданні заяви про зменшення розміру аліментів позивач має сплатити судовий збір в сумі 1211,20 грн (3028,00 х 0,4).

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

За таких обставин, позивачу необхідно виконати вимоги ч.5 ст.95 ЦПК України та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ч.1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК Українипротягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2ст.185 ЦПК Українипередбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Токар