Решение № 124433819, 09.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року Справа № 160/20159/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Філіпенко А.С.,

за участю:

представника відповідача Каціонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

установив:

25 липня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару № UA110050/2024/000045/1 від 21.03.2024р.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ " МОТОТЕХІМПОРТ " з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач додатково надав наявні в нього документи та повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20159/24, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

21 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Дніпровської митниці на позовну заяву ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною деклараціэю, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв`язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

30 вересня 2024 року позивач через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення у справі, в якій висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 р. постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

09 січня 2025 р. проголошено вступна та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ: 44830259) є юридичною особою зареєстрованою 07.11.2022 року про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1 002 241 0200 00101443. Основним видом економічної діяльності ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» є 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

29.12.2022 року між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро), як Покупцем, та компанією «CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO.», LTD (Китай), як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № HL/3, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.1 Контракту).

Відповідно до п.2.1., п.2.2. Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Товар, що поставляється повинен відповідати кількості, зазначеній в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за вагою згідно вазі, зазначеній у товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній або коносаменті).

Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту (п.3.1 Контракту).

Відповідно до п.3.1.1. Контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або у межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок за фрахтувати судно, своєчасно сповістити продавця про терміни, умови, місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно із п.3.5. Контракту протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження партії товару продавець висилає на юридичну адресу покупця вказану в п.2.1. контракту оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом і печаткою продавця (3 оригінали), морський коносамент (3 оригінали) або телекс релиз, пакувальний лист з підписом і печаткою продавця (3 оригінали).

Згідно з п. 4.1 п.4.3 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміні ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Відповідно до п. 5.2 Контракту оплата товару, що поставляється згідно даного контракту, здійснюється Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на пілставі Специфікацій (Додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Згідно із Специфікацією № 2023-11 від 18.09.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 18 найменувань товару у загальній кількості 5760 штук на загальну суму 406606,50 дол.США у періоді січень-лютий 2024 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-12 від 03.10.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 13 найменувань товару у загальній кількості 4430 штук на загальну суму 313812,00 дол.США у періоді січень-лютий 2024 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-12А-z від 03.10.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 83 найменувань товару у загальній кількості 1614 штук на загальну суму 6260,28 дол.США у періоді січень- березень 2024 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вищевказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №24UA110050001251U8 від 18.03.2024 року, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї ЕМД, зокрема:

1) для підтвердження вартості товару: зовнішньоекономічний контракт № HL/3 від 29.12.2022р.; доручення комітента комісіонеру №1508С від 15.08.20223, додатки (специфікації) до контракту: №2023-11, № 2023-12 ; №2023-12A-z, банківські платіжні інструкції №572 від 02.01.2024, № 579 від 05.01.2024р.;№587 від 08.01.2024, №600 від 15.01.2024,інвойс (рахунок-фактуру) № HL2023-11B/12A; виправлений інвойс, пакувальний лист до нього від 09.11.23р., сертифікат країни походження товару № 24C840000314/00002R від 10.01.24р.; технічні характеристики товару; список номерів шасі.

2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України: договір ТЕО № 84 від 04.01.23р.; заявку на перевезення №48 від 08.11.23р.; коносамент №SZSE2310301; залізнична товаро-транспортна накладна №518357 від 14.02.2023р., рахунок на оплату №2024/PF/018 від 15.02.24р.; акт виконаних послуг з перевезення №8від 11.03.24р.; довідку про транспортні витрати від 15.02.24р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності інші платіжні та/або хгалтерськідокументи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхіднідляідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;копію митної декларації країни відправлення.

Листом №20036 від 20.03.2024 року позивачем додатково надало митниці прайс-лист виробника від 08.09.2023р., комерційну пропозицію виробника від 08.09.2023., виписка з банківського рахунку за січень 2024р., а також позивачем надано пояснення щодо неможливості надання інших додаткових документів, з огляду на те, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, надані митниці разом з митною декларацією, вони повною мірою підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Суд встановив, що митним органом виявлено такі розбіжності у поданих позивачем документах:

1) ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ" до митного контролю та оформлення за ЕМД від 18.03.2024 №UA110050/2024/001251 (далі ЕМД) заявлено партію товару, імпортовануна підставі контракту від 29.12.2022 № HL/3 з компанією - виробником (код 4104 в гр..44) з CHONGQING HUA TIAN HAO LI MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD Китай (далі Контракт), специфікацій від 18.09.2023 № 2023-11 та від 03.10.2023 № 2023-12, від 03.10.2023 № 2023-12A-Z, інвойсом від 02.11.2023 № HL2023-11B/12A, виправлений інвойс HL2023-11B/12A від 02.11.2023, торгівельних марок «KENTAVR» та «ДТЗ»« HAO LI». Відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МКУ, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Копія коносаменту та сертифікату походження товару надано без перекладів.

2) Відповідно до електронного інвойсу графи №31 ЕМД декларантом заявлено торгівельнумарку товарів - «KENTAVR» та «ДТЗ» «НАО LI». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів.

3) Відповідно доп.4.2 Контракту у ціну товару вклю чена вартість пакування та маркування. Серед наданих до митного контролю документів відомості про включені у вартість товару складових, таких як вартість тари, упаковки та маркування товару не наведено. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містить інформації стосовно вартості включення вказаних витрат до ціни товару.

4) Заявленими умовами поставки FOB CHONGQING (Китай) передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Відповідно до п. 3.1.1 контракту, контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, суму експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення в порт призначення. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення. Відповідно до ст.53 МКУ документами, що підтверджують заявлений рівень вартості, є в т.ч. копія митної декларацїї країни відправлення. Крім того, будь-яка легальна експортно- імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортноїдекларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Заявленими умовами поставки FOB передба чено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем. Крім того, відповідно до п. 3.1.1 контракту, ціна товару включає ціну експортного митного оформлення товару. Всупереч зазначеному, митна декларація країни відправлення не надана до митного оформлення, що може свідчити про небажання Декларанта її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових, перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні.

5) Відповідно до інвойсу від 02.11.2023 №НL2023-11В/12А загальна фактурна вартість товару на комерційних умовах постачання FOB СНONGQING складає 305058,28 дол.США. Положеннями п.4.1 та п. 5.2 Контракту передбачено що ціна та умови оплати кожної партії товару вказується в специфікаціях (додатках) до Контракту. Відповідно до специфікацій до Контрактувід 18.09.2023 № 2023-11, та від 03.10.2023 №2023-12 оплата здійснюється 100% передоплатою, від 03.10.2023 № 2023-12A-z протягом 180 діб з дня фактичної поставки товар. Якщо рахунок - фактура сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ є банківські платіжнідокументи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу від 02.11.2023 № HL2023-11B/12A на загальну суму 305058,28дол. США декларантом надані платіжні доручення: - від 02.01.2024№ 572 на суму 300000,00 дол. США, у графі №70 «Призначення платежу» зазначено що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 18.09.2023 № 2023-11; - від 05.01.2024 №579 на суму 111486,6500 дол. США, у графі №70 «Призначення платежу» зазначено що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 18.09.2023 № 2023-11 (106606,50 дол. США), від 03.10.2023 № 2023-12(4880,15дол. США). -від08.01.2024№587на суму 200000,0 дол. США уграфі №70 «Призначення платежу» зазначено що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 03.10.2023 № 2023-12 (200000,0 дол.США). - від 15.01.2024 №600 на суму 120418,50 дол. США у графі №70 «Призначення платежу» зазначено що передоплата здійснена за договором від 29.12.2022 № HL/3 та специфікаціями від 03.10.2023 № 2023-12 (108931,85 дол. США)., 24.11.2023 № 2023-13(11486,65 дол. США) Враховуючи умови поставки FOB CHONGQING Продавець виконав умови постачання коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту від 15.11.2023 № SZSE23110301, за інвойсом від 02.11.2023 № HL2023-11B/12A на загальну суму 305058,28дол. США, було завантажено на судно - 15.11.2023, але оплата за відправлений товар здійснена Покупцем тільки 02.01.2024, 05.01.2024, 08.01.2024 та 15.01.2024 за платіжними дорученнями від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 №579, 08.01.2024 №587 від 15.01.2024 №600 по специфікації від 18.09.2023 № 2023-11, від 03.10.2023 №2023-12, від 03.10.2023 № 2023-12A-Z на загальну суму 731905,15 дол.США. За умовами п.4.1 Контракту, в разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватись після здійснення поставки, зміна ціни оформляються додатковою угодою після чого продавець повинен надати Покупцю коригуючи специфікацію та інвойс. Якщо рахунок - фактура сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Декларантом надано до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосується товару від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 №579, 08.01.2024 №587 від 15.01.2024 №600 в графі №70 котрих наявне посилання на контракт від 18.09.2023 № 2023-11 та від 03.10.2023 № 2023-12, від 03.10.2023 № 2023-12A-Z, та відсутнє посилання на інвойс від 02.11.2023 № HL2023-11B/12A, що не дає можливості повністю ідентифікувати оцінювану партію товару. Платіжні документи від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 №579, 08.01.2024 №587 від 15.01.2024 №600 не завірені банківською установою та оформлений без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216. А саме: вищезазначена Платіжна інструкція не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи (іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком. Враховуючи вище зазначене сума оплати за товар по банківським платіжним документам від 02.01.2024 № 572 та від 05.01.2024 №579, 08.01.2024 №587 від 15.01.2024 №600 не кореспондується зі сумою вказаною у інвойсі від 02.11.2023 № НІ2023-11В/12А

6) Відповідно до відомостей коносаменту від 15.11.2023 № SZSE23110301 порт відправлення . Чонкинг (Китай), а порт призначення Гданськ (Польша). Крім того згідно залізничної накладної від 14.02.2024 518357 (графа 2) станція відправлення вантажу - Гданськ (Польша). Декларантом надані документи, а саме рахунок від 15.02.2024 № 2024/PF/018, акт виконаних послуг №8 від 11.03.2024, довідка про транспортнівитративід 15.02.2024, заявка на перевезення№48від 08.11.2023, уяких виставлена ціна а маршрутом п. Чонкинг (Китай) - п. Пшемисль (Польща) - Мостиська (Україна), що суперечить товаротранспортним документам, а саме коносаментувід 15.11.2023 № SZSE23110301 та залізничної накладної від 14.02.2024 №518357. Згідно наданих документів щодо вартості перевезення товарів на умовах FOB CHONGQING транспортна складова митної вартості не підлягає перевірці та обчисленню. Поставка товару здійснюється із застосуванням комбінованих видів транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту. При доставці товару значно збільшується кількість отриманих послуг з доставки товару та відповідно збільшуються суми транспортних витрат, які повинні бути включеними до митної вартості товару при її розрахунку. Зокрема, але не виключно, мова йде про наступні послуги: розвантаження» з корабля, зберігання придбаного товару за кордоном; навантаження в залізничні вагони «вузької» чи широкої колії, надання вагонів «широкої колії» під навантаження на території інших країн, користування вантажними вагонами «широкої колії» на території інших країн, перестановку колісних пар; постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, в якому пункт призначення/розвантаження зазначено на території України тощо. Крім вище вказаного, при перевезенні товарів комбінованими видами транспорту, через морські порти європейських країн з подальшим перевантаженням на автомобільні, залізничні види транспорту можливо зберігання товарів за кордоном, подвійне завантаження/ розвантаження (з корабля та/або місця зберігання на залізничні платформи «вузької колії» та подальше перевантаженняна залізничніплатформи «широкоїколії», тощо). Згідно п. 11 заявки на транспортно експедиторське обслуговування по Договору ТЕО від 04.01.2023 №84 (далі Заявка) вартість послуги по доставки товару в 9 контейнерах за маршрутом порт Чонкинг (Китай)- Новомосковськ (Україна) складає 46035,0 дол. США. В Заявці не зазначено географічні складові маршруту міжнародного перевезення товару, типи комбінованих видів транспорту що будуть застосовуватися, окрім судна типу «контейнеровоз», орієнтований термін перевезення, а такожв п. 12 «Додатковівитрати» зазначено - «немає». Декларантом не надано митному органу інформацію за якими транспортними (перевізними) документами, з використанням якого виду транспорту контейнери з товаром були переміщені з порту Пшемисль (Польща) та перевантажені на залізничні платформи для відправки зі станції Гданськ (Польша). Відповідно до графи №2 залізничної накладної № 518357 від 14.02.2024 на кордоні України на залізничних вагонах здійснювалось перестановку колісних пар «вузької» колії» на колісні пари «широкої колії». Відомості про додаткові витати не зазна чені ні у рахунку від 15.02.2024 № 2024/PF/018,ні у акті виконаних послуг №8 від 11.03.2024, ні у довідці про транспортні витрати від 15.02.2024, ні у заявці на перевезення №48 від 08.11.2023. Виникає сумнів, що всі ці додаткові витрати на транспортування товару за маршрутом порт CHONGQING (Китай) - Новомосковськ (Україна)» були враховані в вартості послуги зазначеної в п.11 Заявці від 08..11.2024 №48. Враховуючи умови поставки FOB CHONGQING, Продавець виконав умови постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей телекс-релізу від 15.11.2023 № SZSE23110301, товар було завантажено на судно - 15.11.2023, та зазначено умови оплати за морський фрахт як «freight collect» (платіж/фрахт (оплачується вантажоотримувачем в порту призначення). Випуск Контейнерів з товаром 14.02.2024 із порту Гданськ (Польща) свідчить про здійснення оплати за морське перевезення вантажу. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що підтверджують відшкодування витрат за морський фрахт. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митнувартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п.2 ст.53 МКУ). Аналіз транспортних (перевізних) документів, зазначених в графі №44 УМД, в частині повноти включення транспортних витрат при міжнародному перевезені товарів за єдиним міжнародним документом свідчить про наявність ризиків розрахунку величини фактично понесених витрат. Підґрунтям для наявності сумнівів щодо повноти включення сум транспортних витрат за операціями з постачання послуг з міжнародних перевезень за єдиним міжнародним перевізним документом, понесених перевізниками за межами митної території України, є відсутність в наданих документах інформації з вартості послуг за всіма складовими маршруту міжнародного перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, відомостей щодо співвідношення протяжності маршруту від місця завантаження товарудо пункту пропуску на кордоні України та від пропуску на кордоні України до місця призначення. Виявлено ризик не включення витрат за окремі транспортно - експедиційні послуги, що може свідчити про декларування транспортних витрат не в повному обсязі. Враховуючи все вище зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється якціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

7) Прейскурант (прайс-лист) виробника товарувід 08.09.2023 компанії " CHONGQING HUA TIANHAO LIMACHINERY MANUFACTURING CO, LTD містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (18 артикулів) та умови поставки товару FOB CHONGQING які декларуються за ЕМД від 18.03.2024№UA110050/2024/001251 та зазначені в доповнені (специфікації) від 18.09.2023 №2023-11 до Контрактуй рахунку-фактурі № HL2023-11B/12A від 02.11.2023. Наданий декларантом прайс-лист від від маєсубАктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ адже містить виключно перелік товарів, заявлених за МД та конкретні умови поставки FOB CHONGQING, та за змістом повторюючи специфікаціювід 18.09.2023 №2023-11 до Контракту, що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ".

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № № UA110050/2024/000045/1 від 21.03.2024р., відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України. В інформаційнихресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товарів за кодам згідно УКТЗЕД зазначенимив графі № 33 товарів №№ 1,2,3,4,5,13,14,15,19 ЕМД UA110050/2024/001251 від 18.03.2024, спів ставна з оцінюваними товарами з урахуванням опису, обсягів ввезення, країни виробництва та відправленняКитай, характеру угоди, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди випущеного у вільний обіг з аЕМД: товар №1 - UА100180/2024/003425 від 18.03.2024 тов. №1 «мотокультиватори дизельні (мотоблоки)» - 2,66 дол. США/кг; товар №2 - UА403070/2023/004089 від 29.09.2023 тов. №2 «Фрезамотоблоку 6 секцій 24 ножі...» -2,22 дол.США/кг; товар №3 - UА100130/2023/158457 від 12.12.2023 тов.9 «Повітряний фільтр у зборі GT 09 і» - 8,02 дол. США/кг; товар №4 - UА110130/2024/001841 від26.01.2024 тов. №7 «Диск зчеплення для головної муфти ...для с/г техніки» - 5,76 дол. США/кг; товар №5- UА408020/2024/003672 від 22.01.2024 тов. №1 «Частини та пристрої до транспортних засобів загального призначення: важіль газу, трос газу ....» - 5,02 дол. США/кг; товар №13 - UА100110/2024/122487від27.02.2024 тов. №25 « 1. Електроустаткування для запалювання або пуску двигунів внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, свічки запалював...» - 7.55 дол.США/кг; товар №14 ~иА408020/2024/003672 від 22.01.2024 тов. №59 «Вимикачі для напруги не більш як 60 В, кнопкові: » -8.02 дол. США/кг; товар №15 - UА100390/2024/ 403392 від 04.03.2024 тов. №7 «чашка диференціалазаднього моста» - 5,22 дол.США/кг; товар №19 - UА 209230/2024/ 006056 від 20.01.2024 тов. 46 «Важільперемикання переда ч» -6,16 дол. США/кг; Враховуючи відмінні фізичні характеристики товарів, оформленого за вище зазначеними ЕМД в інших митницях та асортимент оцінюваного товару, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від05.04.2001 №2371-ІІІ (кілограм). Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується навартості товару, митна вартість якихвже визнана митними органами та розраховуєтьсяна рівні: товар №1 код УКТ ЗЕД 8701100000 - 2,66 дол. США/кг; товар №2 код УКТ ЗЕД 8432295000 - 2,22 дол. США/кг; товар №3 код УКТ ЗЕД 8421310000 - 8,02 дол. США/кг; товар №4 код УКТЗЕД 8708939098 - 5,76дол. США/кг; товар №5 код УКТ ЗЕД 8708999798 - 5,02 дол. США/кг; товар №13 код УКТ ЗЕД 8511100098- 7 55 дол. США/кг; товар №14 код УКТ ЗЕД 8536501190 - 8.02 дол. США/кг; товар №15 код УКТЗЕД8708509998 - 5.22 дол.США/кг; товар №19 код УКТЗЕД 8708409998 - 6.16дол.США/кг; Митна вартість товарів № 1, 2 за ЕМД иА110050/2024/001251 від 18.03.2024 з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як: товар №1 - 281,76 дол.США/шт. ((2,66 дол.США/кг * 184810кг)/1760 шт.) товар №2- 44,75 дол.США/шт. ((2,22 дол. США/кг * 35169кг)/1760 шт.).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №24UA110050001352U2 від 22.03.2024р.

Водночас, не погодившись з вищевказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо сумнівів відповідача щодо повноти оплати ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» за імпортовані товари, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, відповідно до п.5.2 Контракту HL/3 від 29.12.2022р. оплата товару, що поставляється згідно даного контракту, здійснюється Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на пілставі Специфікацій (Додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T.

Відповідно до п.2.1. Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного Контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

За змістом п.3.1. Контракту Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди. Реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту

Відповідно до п.4.1. Контракту ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту.

Отже, товар за вказаним Контрактом поставляється партіями, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту, у якій також вказуються умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки та умови оплати кожної партії товару.

Згідно із Специфікацією № 2023-11 від 18.09.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 18 найменувань товару у загальній кількості 5760 штук на загальну суму 406606,50 дол.США у періоді січень-лютий 2024 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-12 від 03.10.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 13 найменувань товару у загальній кількості 4430 штук на загальну суму 313812,00 дол.США у періоді січень-лютий 2024 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата -100% передоплата.

Згідно із Специфікацією № 2023-12А-z від 03.10.2023 року сторонами Контракту погоджено поставку 83 найменувань товару у загальній кількості 1614 штук на загальну суму 6260,28 дол.США у періоді січень- березень 2024 року на умовах FOB CHONGQING або FOB NINGBO; оплата протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару.

Пунктом 4 частини 1 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Так, судом встановлено, що декларантом до митного органу було надано банківські платіжні інструкції №572 від 02.01.2024 ,№579 від 05.01.2024, №580 від 08.01.2024, №600 від 15.01.2024 за якими здійснювалась оплата вартості товарів за Специфікацією №2023- 11, №2023-12

Вказаними банківськими платіжними документами сплачена повна сума вартості товарів, що поставляється за цими Специфікацієями - 406606,50 дол.США та 313812 дол.США.

Таким чином , декларантом виконані вимоги ст. 53 МКУ про надання банківськіх платіжних документів.

Зазначені платіжні інструкції містять всю інформацію,яка дозволяє ідентифікати ці платежі з партією товарів, що декладується, за номером контракту, номером Специфікації та сумою платежів .

В якості додаткових документів, що підтверджують фактурну вартість товарів та факт сплати вартості товарів,що поставлені за специфікаціями, цим листом надаються виписка з особистого рахунку декларанта за січень 2024р., яка додатково підтверджують факт такої сплати.

Крім того, судом наголошується, що на день декларування термін оплати за Специфікацією №2023-12А-z не сплинув, оплата не здійснювалась, а тому надання банківських документів було не можливе з об`єктивних причин.

Вподальшому вказану оплату вартості товарів за Специфікацією №2023-12А-z було здійснено 25.03.2024р, що підтверджується банківською платіжною інструкцією №705, копія якої міститься в матеріалах справи.

Разом з цим, суд зауважує, що відносно умов та термінів оплати за товар Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).

«Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей» (Постанова від 20.03.2018 у справі № 815/4132/17).

«Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.» (Постанова від 19.11.2019, справа №804/911/14).

Суд вказує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.

Щодо вимог відповідача надати копію декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контрактом № HL/3 від 29.12.2022р., а саме п.3.5, сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Суд також зазначає, що документи, які були надані позивачем митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.

Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.

Крім того, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).

Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми комерційної пропозиції та прайс-листа. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в комерційній пропозиції та прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.

Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Комерційна пропозиція та прайс-лист по своїй суті виступають пропозицією продавця потенційному покупцю придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа та комерційної пропозиції можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).

Щодо доводів відповідача відносно ненадання позивачем до митного оформлення інформації стосовно вартості послуг пакування та маркування, а також навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Згідно з п.3.1.1 контракту №HL/3 від 29.12.2022, у разі використання правил Інкотермс FОВ у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно з базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Отже, термін FOB за Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на пакування, маркування, завантаження вантажу на борт судна і ці витрати включаються в контрактну ціну товару.

Крім того , відповідно до п.4.2. контракту сторони домовились що вартість упаковки та маркування включена у ціну товару.

Верховний Суд у постанові від 02.07.2019 по справі №160/8573/18 у даному контексті зазначив таке: «Щодо доводів відповідача, що позивачем не підтверджено документально така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Умовами Контракту N 2737-HD/CN (пункт 2.2 Контракту) визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, привизначеннімитноївартості товару.»

В постановах від 28.02.2024 по справі № 815/5878/17, від 17.01.2023 по справі №160/7901/18 Верховний суд зазначає : «Оскільки, як установлено судом апеляційної інстанції, поставка товару за Контрактом була здійснена у тарі постачальника товару, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вартість тари та пакування також входить у ціну товару і митним органом під час митного оформлення товару не враховані умови поставки товару. За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо цілком правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару, є її складовою частиною».

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо сумнівів відповідача щодо повноти включення транспортної складової до митної вартості товару, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 4.2. Договору транспортно-експедиторського обслуговування №84 підставою для оплати транспортних витрат сторони договору передбачили інвойс, який підлягає оплаті продовж 45 днів від дати інвойса.

Сторони також передбачили, що у разі перевантаження (перевалки) контейнерів в проміжних портах вартість такого перевантаження всключається у загальну вартість транспортування,зазначену в інвойсі та акті виконаних робіт ( п.4.1.).

Для підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості декларант надав митниці договір №84, Заявку на перевезення №48, інвойс №2024/PF/18 на суму 46035,00 дол.США, акт виконаних робіт №8 від 11.03.2024, довідку експедитора про вартість транспортних витрат в сумі 46035 дол.США.

Так суд погоджується з твердженням позивача, що зауваження митного органу щодо розбіжностей в маршруті перевезення, зазначеному в наданих документах та незазначення географічних складових маршруту, носить формальний характер і не впливає на перевірку числових значень митної вартості.

Так до митниці були надані перевізні документи (коносамент №SZSE23110301, залізнична накладна №518357) які підтверджують факт здійснення комбінованого (мультимодального) перевезення за всім маршрутом від порту завантаження до кінцевого місця призначення, інвойс, акт, довідка про транспортні витрати, як документи,що підтверджують вартість перевезення за маршрутом, та загальну вартість транспортно-експедиторських послуг. Всі надані документи дозволяють визначити фактичний маршрут перевевезення кожним видом транспорту ( морське перевезення від порту завантаження до порту вивантаження (Гданськ) та наземне перевезення залізницею від терміналу Гданськ до прикордонного пункту на кордоні України та внутрішне перевезення по території України.

Враховуючи особливість перевезення вантажів з Европи до України залізницею, яка передбачає зміну (перестановку) колісних пар з «вузької колії» на колісні пари «широкої колії такі операції по перестановці вважаються технологічно передбачуваними самим процесом перевезення і включаються у звичайний тариф перевезення вантажів. Витрати по перестановці окремо перевізником не визначені в наданому рахунку на оплату і декларантом такі витрати окремо не оплачувались , а тому не можуть вважатись додатковими витратами ,які повинні окремо зазначатись в документах на оплату .

Перестановка вагонів на візки іншої колії (1520 мм - 1435 мм) здійснюється на підставі діючих положень Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС.)

Відповідно до пункту 11 положень службової інструкції до СМГС зазначено, що перестановка вагонів на візки іншої ширини колії здійснюється перевізником, який приймає вагони на прикордонній станції на території суміжної країни.

За погодженням між перевізниками перестановка вагонів на візки іншої ширини колії може здійснюватися на території країни перевізника, який здає вагони на прикордонній станції. Прикордонними угодами між АТ «Укрзалізниця» та залізницями Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії визначено, що на прикордонних переходах регіональної філії «Львівська залізниця» перестановка вагонів на візки колії 1435 здійснюється на прикордонних станціях АТ «Укрзалізниця».

Таким чином, перестановка вагонів на візки іншої ширини здійснюється на території України, тобто після перетену митного кордону України, а тому , відповідно до положень частини 11 статті 58 Митного кодексу України витрати на транспортування вантажів після ввезення не включаються до митної вартості товарів.

Зауваження митнці щодо не надання банківських платіжних докуменів , що підтверджують відшкодування витрат за морський фрахт на підставі того, що відповідно до відомостей телекс-релізу від 15.11.2023 № SZSE23110301, товар було завантажено на судно - 15.11.2023, та зазначено умови оплати за морський фрахт як «freight collect» (платіж/фрахт (оплачується вантажоотримувачем в порту призначення). Випуск Контейнерів з товаром 14.02.2024 із порту Гданськ (Польща) свідчить про здійснення оплати за морське перевезення вантажу не відповідає фактичнм даним , що містяться у наданих документах.

Факт наявності у коносаменті запису "«freight collect» (платіж/фрахт (оплачуєтьсявантажоотримувачемв портупризначення) не свідчить про те, що ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ, як замовником за контрактом ТЕО №84 вже здійснена оплата Експедитору вартості фрахту . За умовами договору ТЕО оплата вартості ТЕО здійснюється впродовж 45 днів від дати виставлення інвойса Експедитором.

Митницею не враховано, що за умовами договору ТЕО Еспедитор має право самостійно укладати договори з третіми особами (перевізникками, портами та інш.) та самостійно здійснювати розрахунки з такими третіми особами.

На день декларування товару оплата Експедитору (компенсація витрат та оплата винагороди) декларантом не здійснювалась, термін оплати не сплинув, а тому було не можливим надання митниці банківських платіжних документів, що підтверджували б оплату витрат ТЕО, зокрема компенсацйія вартості фрахту.

Вартість транспортно-експедиторських витрат за інвойсом №2024/PF/018 була сплачена Експедитору 12.04.2024р.. що підтверджується банківською платіжною інструкцією №738 та випискою з особистого банківського рахунку декларанта за квітень 2024р.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Однак, у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України видно, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.

При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірних рішень про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товарів за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 30280,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 21.03.2024 року №UA110050/2024/000045/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 70, прим. 9, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України

Повний текст рішення суду складений 15.01.2025 року.

Суддя А.В. Савченко