Постановление суда № 124403675, 14.01.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/1967/25

Провадження № 2/947/1401/25

УХВАЛА

14.01.2025 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

13.01.2025 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглянувши позовну заяву, суддя дійшла до висновку про залишення позовної заяви без руху, з наступних підстав.

Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положеньКонституції України.

Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Вимоги допозовної заявивстановлені утому числістаттею 175ЦПК України,якою передбачено,що упозовній заявіпозивач викладаєсвої вимогищодо предметаспору таїх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заяваповинна містити: 1)найменування судупершої інстанції,до якогоподається заява; 2)повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові)(дляфізичних осіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язкута адресиелектронної пошти,відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; 3)зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; 4)зміст позовнихвимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; 5)виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; 6)відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; 7)відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися; 8)перелік документівта іншихдоказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; 9)попередній (орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; 10)підтвердження позивачапро те,що нимне поданоіншого позову(позовів)до цьогож відповідача(відповідачів)з тимсамим предметомта зтих самихпідстав. Якщопозовна заяваподається особою,звільненою відсплати судовогозбору відповіднодо закону,у нійзазначаються підставизвільнення позивачавід сплатисудового збору. Уразі пред`явленняпозову особою,якій закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншоїособи,в заявіповинні бутизазначені підставитакого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини.

Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Отже, пред`являючи позов, позивач повинен, насамперед, зазначити у позовній заяві предмет позову (що конкретно вимагає позивач), визначитися, виходячи із принципу змагальності, зі способом судового захисту змістом позовних вимог, що є одним із основних елементів позову.

Тобто, звертаючись до суду позивач повинен визначитися як з матеріальним, так і з процесуальним Законом, який повинен застосовуватися до даних правовідносин, оскільки від правильної правової кваліфікації правовідносин залежить формування позивачем предмета доказування та подальше вирішення позовних вимог.

Судом встановлено, що обов`язок правильно формулювати свої позовні вимоги до суду, визначати зміст (спосіб судового захисту) та предмет покладається на позивача.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження. Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.

Суд зазначає, що у відповідності до положень статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оглядаючи подану позовну заяву вбачається, що позивачем не визначено прохальну частину позову та не сформульовані позовні вимоги у спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення.

Позивачем у позові в межах описової частини зазначається про вимоги відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак не визначено чіткого їх формулювання з зазначенням на користь кого вони заявлені та з кого відповідне відшкодування підлягає стягненню. Також вказані вимоги є вимогами матеріального характеру, однак позивачем не визначено розмір матеріальної та моральної шкоди, які заявлені до відшкодування.

Зі змісту прохальної частини позову не є зрозумілим, який саме спосіб захисту обрала позивач, яку мету переслідує, звертаючись до суду з відповідною позовною вимогою.

За наслідком чого позивачеві необхідно чітко викласти позовні вимоги, зазначивши розмір шкоди заявлений до відшкодування, а також викласти обставини, якими позивач обґрунтовує відповідні вимоги, з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Додатково суд зазначає, що у відповідності до положень статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається зокрема у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як вбачається позовна заява позивачки не містить відомостей про ціну позову, як і розміру шкоди, заявленої до відшкодування, за наслідком чого суд позбавлений можливості встановити розмір ціни позову.

У зв`язку з чим, позивачеві після визначення розміру заявлених вимог, необхідно визначити та зазначити ціну позову, яка визначається сумою, яка стягується.

Також позивачем не надано до позову документів на підтвердження сплати судового збору за пред`явленим позовом.

Ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».

Визначаючи розмір судового збору, судом враховується, що з позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено дві вимоги майнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.

За наслідком чого, позивачеві необхідно надати до суду документи на підтвердження сплати судового збору: за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплати у розмірі 1 відсотку від визначеної ціни позову, але не менше ніж 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.

Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО)- 899998;Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101;Призначення платежу; *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Додатково оглядаючи позовну заяву, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог положень статті 175 ЦПК України, необхідно:

- зазначити відносно позивачки: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначити відносно відповідача: його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

- зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- зазначити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як вбачається, позивачкою в порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України не надано до позову копії позовної заяви та копій поданих до позову документів в кількості згідно визначеного кола відповідачів та третіх осіб.

Приймаючи викладене, позивачеві на виконання положень статті 177 ЦПК України необхідно надати копію позовної заяви та копій поданих до позову додатків в одному примірнику для вручення відповідачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви в порядку усунення недоліків, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повиненнадати додаткові копії поданих до суду документів для вручення відповідачеві.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано,що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормамиЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях175і177цьогоКодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухваліпро залишенняпозовної заявибез рухузазначаються недолікипозовної заяви,спосіб істрок їхусунення,який неможе перевищуватидесяти днівз днявручення ухвалипро залишенняпозовної заявибез руху.Якщо ухвалапро залишенняпозовної заявибез рухупостановляється зпідстави несплатисудового зборуу встановленомузаконом розмірі,суд втакій ухваліповинен зазначититочну сумусудового збору,яку необхідносплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеноїабзацом другимчастини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно достатті 14цього Кодексу.

Отже, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч. 1 ст. 185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ЦПК України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди залишити без руху.

Надати позивачевістрок дляусунення недоліківподаної заяви десятьднів здня отриманнякопії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.