Решение № 124349467, 10.01.2025, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

Справа № 621/2163/24

Провадження № 2/621/112/25

10 січня 2025 року м. Зміїв Харківська область

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - суддя В.Філіп`єва,

за участю секретаря судового засідання - К.Сосницької,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК",

представник позивач - К.Мєшнік (не з`явився),

відповідач - ОСОБА_1 (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.04.2018 року в розмірі 8547,96 гривень, станом на 26.03.2024 року, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.04.2018 року відповідач встановив мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу "Терміни та визначення" Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" мобільний додаток monobank - сервіс Банку, що дозволяє надавати клієнту банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. "Monobank" - мобільний банк в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Пройшовши реєстрацію, ОСОБА_2 підписав анкету-заяву та запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank" шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank", з підписанням якого в мобільному додатку цей договір набув чинності (п. 5 Анкети-заяви). Крім того, відповідач ОСОБА_2 підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання договору; зобов`язання виконувати умови договору; що інформація передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надана шляхом розміщення у Договорі та офіційному сайті Банку.

Керуючись розділом 6 умов Договору про надання банківських послуг "Monobank", сторонами було узгоджено порядок використання удосконаленого електронного підпису, який створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа.

На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. В порушення умов кредитного договору, станом на 26.03.2024 року заборгованість відповідача перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" становить 8547,96 гривень, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача в примусовому порядку.

14.06.2024 року ухвалою Зміївського районного суду Харківської області позовну заяву АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників в судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача К.Мєшнік, разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просив провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавав.

В зв`язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішує спір згідно положень ч. 8 статті 178, ч.2 статті 191 ЦПК України, за матеріалами, наявними в цивільній справі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.01.2025 року на підставі ч.4 статті 223, ч.1 статті 280 ЦПК України постановлено ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Банківської ліцензії №92 від 10.10.2011 року, Статуті Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" (нова редакція) (а. с. 33-36).

Згідно Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 01.04.2018 року, відповідач ОСОБА_1 просив відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в Додатку.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано ні Додатку, яким між сторонами узгоджувався розмір кредитного ліміту, ні інших складових Договору, з якого б можливо було визначити:

- строк кредитування,

- строк дії кредитної картки;

- розмір та умови нарахування процентів

- розмір та вид штрафних санкцій в разі невиконання умов укладеного Договору

Натомість, позивачем в обгрунтування позовних вимог надано:

- роздруківку "Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, які набули чинності з 27.11.2021 року та не підписані відповідачем (а.с.11- 23);

- роздруківку умов відкриття "Чорної картки monobank" та паспорт споживчого кредиту, введений в дію 08.12.2022 року, які також не містять підпису відповідача (а.с.24-28)

При цьому, згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем останній платіж по відкритому банком рахунку було востаннє здійснено відповідачем 10.02.2020 року, тобто відповідач безсумнівно не був ознайомлений з цими редакціями складових умов кредитування (а.с.8-9)

З цього ж розрахунку вбачається, що між сторонами в період з 04.04.2018 по 29.02.2020 року здійснювалися розрахунково-платіжні операції, за якими відповідач проводив поповнення рахунку, востаннє - 10.02.2020 року на суму 140,00 гривень.

Сума заборгованості відповідача станом на 29.02.2020 року, згідно розрахунку, становила 7172,12 гривень. (а.с.8-9)

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, надані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одним з видів зобов`язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом положень статей 626-628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до положень §2 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 ЦК України)

Згідно частин 1,2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1049 Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що між сторонами по справі виникли договірні зобов`язання стосовно надання/отримання банківських послуг, за якими відповідач приєднався до публічного договору, запропонованого позивачем - АТ «УніверсалБанк» шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг .

Разом з тим, будь-яких істотних умов кредитного договору, визначених статтями 631-632, 638, 1054 Цивільного кодексу України, а саме: строк договору, розмір кредиту (кредитного ліміту), процентна ставка та порядку погашення процентів, штрафних санкцій, тощо, зазначена Анкета-Заява не містить.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «УніверсалБанк», Паспорт споживчого кредиту, Умови відкриття "Чорної картки monobank" не містять підпису позичальника - відповідача, і датовані набагато пізніше, ніж підписана позичальником Анкета-заява,

в зв`язку з чим не видається за можливе визначити обсяг зобов`язань сторін за укладеним кредитним Договором.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці складові кредитного договору (Умови і правила, паспорт споживчого кредиту, тощо) розумів відповідач та ознайомився й погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Сума кредитного ліміту сторонами не узгоджувалася.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 вказала, що:

«у переважній більшості випадків застосування конструкції Договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «УніверсалБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому… роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи...

Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.»

Враховуючи вище викладені висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд зазначає, що з Розрахунку заборгованості вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов`язання; відкрив позичальнику банківський рахунок, надав платіжний засіб - банківську картку, здійснював обслуговування рахунку та передавав відповідачеві у користування грошові кошти згідно проведених платіжних операцій.

Натомість відповідач отримані від позивача грошові кошти повертала несвоєчасно й не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 29.02.2020 року (завершення місяця з моменту останнього платежа відповідача) виникла заборгованість в сумі 7172,12 гривень, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов`язання боржника повернути фактично отриману суму кредитних коштів.

Вимоги щодо стягнення нарахованої суми процентів на користь позивача задоволенню не підлягають, оскільки узгодження сторонами їх розміру та порядку погашення не підтверджено належними й допустимими доказами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

За таких обставин, позовна заява АТ "Універсал Банк" про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за фактично отриманою сумою кредитних коштів (тіло кредиту).

В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Згідно ч.1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає частковому стягненню з відповідача на користь позивача .

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст.247, 274-279, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.04.2018 року в розмірі 7172,12 (сім тисяч сто сімдесят дві гривні 12 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК", ЄДРПОУ 21133352, витрати зі сплати судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 2543,52 гривень

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК", код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 10.01.2024 року.

Суддя В. Філіп`єва