Решение № 124347007, 13.01.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1171/25

Справа №754/15089/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 січня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Панченко О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ «СК «АРКС» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.06.2021 року відбулась ДТП, а саме водій ОСОБА_1 керуючи т/з «Suzuki», реєстраційний № НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з т/з «Renault», реєстраційний № НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність т/з «Renault», реєстраційний № НОМЕР_2 було застраховано за полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №120579а0к. Відповідно до Постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 12.07.2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. АТ «СК «АРКС» здійснило виплату у розмірі 115 363,19 грн. Оскільки, розміру страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування №202169470 не вистачає для повного відшкодування шкоди, то АТ «СК «АРКС» було проведено оплату за Договором страхування. На підставі вищезазначеного було складено страховий акт АRX2825514 від 20.07.2021 року та було сплачено страхове відшкодування у розмірі 19 290,35 грн. та страховий акт АRX2825514 від 20.07.2021 року та було сплачено страхове відшкодування у розмірі 7 826,40 грн. що не покриває поліс обов`язкового страхування 202169470 Страхової компанії Відповідача. Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 27 116,75 грн. Враховуючи вищевикладене, Позивач просить стягнути на його користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 27 116,75 грн. та судовий збір.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2024 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, 22.09.2020 між ПрАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 120579а0к. Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 .

17.06.2021 приблизно о 10 год. 55 хв. у м. Києві, по вул. Амурська, 6 сталася ДТП за участю ТЗ «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12.07.2021 по справі № 752/15866/21 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не потребує доведення.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Страхувальник ОСОБА_2 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надав всі необхідні документи.

На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти № АRХ2825515 від 20.07.2021, № АRХ2825514 від 20.07.2021, АRХ2871527 від 25.08.2021.

На підставі вище зазначеного страхового акту АТ «СК «АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 115 363,19 грн., що вбачається з платіжного доручення № 800711 від 20.07.2021, в розмірі 19 290,35 грн., що вбачається з платіжного доручення № 800791 від 20.07.2021, та на суму 7 826,40 грн. що вбачається з платіжного доручення № 811567 від 26.08.2021 року.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО» за полісом обов`язкового страхування, то керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «СК «АРКС» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 142 479,94 грн., згідно платіжних інструкцій № 800711від 20.07.2021, №800791 від 20.07.2021 та №811567 від 26.08.2021 року.

Враховуючи той факт, що поліс обов`язкового страхування Відповідача №202169470 не покриває усю суму відшкодування, то різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить : 27 116,75 грн.

У постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6- 691цс15, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 201/1431/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, від 22 січня 2019 року у справі № 676/518/17, від 20 березня 2019 року у справі № 199/6667/15-ц, зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати) за договором майнового страхування транспортного засобу.

Як зазначає Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі №6-6068св11 від 14 березня 2012 року «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Матеріалами справи підтверджується завдання шкоди відповідачем та компенсація завданої шкоди позивачем постраждалій особі.

Проте, стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доводені наявними у справі доказами, у зв`язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» сума завданих збитків у порядку регресу у розмірі 27 116,75 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 22, 990, 993, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ: 20474912, адреса: 04070, м.Київ, вул. Іллінська, буд.8) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 27 116,75 грн., судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 13 січня 2025 року.

Суддя О.М. Панченко