№ 124343976, 07.01.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/12548/24

Провадження №: 3/336/487/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2025 р. м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого: КП «Водоканал», машиніст екскаватора, проживає: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серія ААД № 047989 від 28.11.2024, 23.10.2024 о 14 год. 17 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом екскаватором-навантажувачем JCB3CX14M2W, д.н.з НОМЕР_2 , біля будинку № 60-А по вул. Аптечній в м. Запоріжжі, під час руху не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на собаку, породи «Лабрадор», якого вигулював на повідку ОСОБА_2 , чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого перед початком руху або будь-яким перестроюванням, зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, п. 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Внаслідок пригоди собака загинула, завдано матеріальних збитків. Травмовані особи відсутні.

Крім того,23.10.2024о 14год.17хв. ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом екскаватором-навантажувачемJCB3CX14M2W,д.н.з НОМЕР_2 , білябудинку №60-Апо вул.Аптечній вм.Запоріжжі,ставши учасникомдорожньо-транспортноїпригоди,залишив місцепригоди,чим порушивп.2.10аПравил дорожньогоруху України,відповідно доякого,у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Постановою судді від 07.01.2025 справи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження.

У суді ОСОБА_1 провину у вчинених правопорушення не визнав, пояснив, що рухаючись з дозволеною швидкістю на екскаваторі по вулиці Аптечній в м.Запоріжжі, бачив хлопчика приблизно 12 років, який сидів неподалік від двору. Собаку він не помітив, як не і помітив, що наїхав на тварину. Припускає, що собака кинулась під задні колеса, керованого ним навантажувача, а через шум від руху транспортного засобу, жодних звуків зовні не чув.

Представник Зайдуліна В.О. просив закрити провадження у справі за ст.124 КУпАП через відсутність в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення та, у разі притягнення до відповідальності за ст.122-4 КУпАП, не позбавляти ОСОБА_1 права керування, оскільки останній працює і його робота пов`язана з необхідністю використанням посвідчення водія.

Потерпіла ОСОБА_3 під час розгляду справи пояснила, що 23.10.2024 р. приблизно о 14.30 год. їй зателефонував малолітній син і повідомив, що їх собаку переїхав навантажувач, і водій не зупиняючись, поїхав. Дії водія спричинили дитині тяжку психологічну травму.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , приймаючи до уваги позицію представника особи, відносно якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності, оглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

За ст.124 КУпАП.

Стаття 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов`язком суду є забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,» Отцюрк проти Німеччини»,» Девеєр проти Бельгії»,» Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Правопорушення, за які ОСОБА_1 притягується до відповідальності (ст.124, 122-4 КУпАП), з урахуванням практики Європейського суду з прав людини («тест Енгеля») є видом відповідальності, які відповідно до цілей Конвенції вважаються кримінальними.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Подібне роз`ясненнязазначеного принципунадає усвоїх рішенняхЄвропейський судз правлюдини, зокрема, у п.54 рішення від 06.12.2007 р.у справі «Козинець проти України».

Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 047989 від 28.11.2024 р., ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 та п.13.1 ПДР України, що є наслідком вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1 ПДР України).

Склад правопорушення, визначеного статтею 124 КУпАП, передбачає порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З оглянутого відеозапису порушення вбачається, що водій керує транспортним засобом про ґрунтовій дорозі ближче до її середини, не змінюючи напрямку руху.

Інші матеріали справи не містять інформації щодо обставин доказування у справі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оглянутий відеозпис не дозволяє зробити однозначний висновок про порушення водієм ОСОБА_1 п.10.1або 13.1 ПДРУкраїни, які могли перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП та її наслідком наїздом на собаку.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена.

За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п. 1 ст.247КУпАП провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

За ст.122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіямитранспортних засобів,іншими учасникамидорожнього рухуна порушеннявстановлених правилмісця дорожньо-транспортноїпригоди,до якоївони причетні.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 був причетний до дорожньо-транспортної пригоди наїзду на собаку породи Лабрадор, та місце пригоди залишив.

Такі висновки судді випливають з відеозапису правопорушення, де сам аудіозміст спростовує доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що про наїзд на собаку він не знав.

Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Врахувавши тяжкість та обставини вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 працевлаштований в КП «Водоканал» та його робота пов`язана з керуванням транспортним засобами, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, як передбачено санкцією ст. 122-4 КУпАП.

Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення судовий збір).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Дмитрюк

Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік