Решение № 124339801, 07.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32402/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.09.2024 № 183450032927 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV, періоди роботи з 18.07.1988 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV починаючи з 06 вересня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням пенсійним управлінням йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстав незарахування до страхового стажу через відсутність документів, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. Позивач не погоджується з даним рішенням, зважаючи на те, що недоліки у веденні трудової книжки є виною адміністрації підприємств, що не може бути підставою для невраховування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії за віком.

Ухвалою судді від 05.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.11.2024 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що після реєстрації звернення (заяви) позивача заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №183450032927 від 13.09.2024 року ОСОБА_1 , було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з наступних підстав. Страховий стаж заявника становить 28 років 5 місяців. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди, вік позивача 60 років. Страховий стаж за періоди роботи: лютий 2006, з жовтня 2008 по вересень 2011 та березень 2012 в ПП "Магнат" враховано згідно частини 2 та частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пропорційно сплаченим страховим внескам). До пільгового стажу за Списком №2 не враховано періоди роботи з 18.07.1988 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999, оскільки відсутні документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1. На підставі викладеного було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 30 років.

02.12.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач має освіту електрогазозварника четвертого розряду та працював спірні періоди роботи за професією електрогазозварник, яка передбачена Списком № 2. У період роботи позивача з 18.07.1988 по 31.12.1990 електрогазозварником діяв Список №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (далі Постанова № 1173), де в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Списку №2 передбачена професія «газозварники». Аналогічно, в періоди роботи позивача з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999 електрогазозварником зазначені професії були передбачені в Списках №2: «газозварник» та «електрозварник» - в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Постанови № 10, а також в підпункті 23200000-11620 «газозварники» розділу ХХХІІ «Загальні професії» Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (далі Постанова № 162). В трудовій книжці позивача НОМЕР_1 належно відображено всі спірні періоди роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи. Тобто, всі спірні періоди належним чином відображені в трудовій книжці позивача і спору між сторонами з цього приводу немає. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Довідка уточнюючого характеру, яку вимагає відповідач, може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 06.12.2024 залучено в якості співвідповідача по справі Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Відзив на адміністративний позов від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до суду не надійшов.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 06.09.2024, тобто у віці 60 р. 9 м. 4 д., до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення йому пенсії за віком.

Після реєстрації звернення (заяви) позивача заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №183450032927 від 13.09.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника 60 років. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) становить 30 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 23 до 33 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року від 15 до 25 років. Страховий стаж заявника становить 28 років 5 місяців.

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 183450032927 від 13.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутності необхідного страхового стажу 30 років. Дата, з якої заявник матиме право на пенсійну виплату 04.12.2026.

На адвокатський запит представника позивача листом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.10.2024 № 1500-0304-8/150244 повідомило, що до пільгового стажу за Списком 2 не враховано періоди роботи з 18.07.1988 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999, оскільки відсутні документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Таким чином, до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 2 не були зараховані наступні періоди роботи: - з 18.07.1988 по 31.12.1990 (2 роки 5 міс 14 днів); - з 01.01.1991 по 16.03.1992 (1 рік 2 міс 16 днів); - з 17.03.1992 по 22.12.1999 (7 років 9 місяців 6 днів); Всього 11 років 5 місяців 5 днів пільгового стажу за Списком 2.

Зважаючи на неправомірність відмови в зарахуванні періодів роботи до страхового стражу згідно трудової книжки та додаткових документів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку № 2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, застосовуються якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року, якщо ж пільгова робота продовжується після 24 червня 2016 року застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, статті 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Позивач має освіту електрогазозварника четвертого розряду та працював спірні періоди роботи за професією електрогазозварник, яка передбачена Списком № 2.

У період роботи позивача з 18.07.1988 по 31.12.1990 електрогазозварником діяв Список №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (далі Постанова № 1173), де в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Списку №2 передбачена професія «газозварники».

Аналогічно, в періоди роботи позивача з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999 електрогазозварником зазначені професії були передбачені в Списках №2: «газозварник» та «електрозварник» - в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Постанови № 10, а також в підпункті 23200000-11620 «газозварники» розділу ХХХІІ «Загальні професії» Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (далі Постанова № 162).

В трудовій книжці позивача НОМЕР_1 належно відображено всі спірні періоди роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи. Тобто, всі спірні періоди належним чином відображені в трудовій книжці позивача і спору між сторонами з цього приводу немає.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на таких посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах:

- 18.07.1988 принят газоелектросварщиком 3 разряда в ОГМ УПТК треста «Сумхимстрой»;

- 11.11.1988 перевести газоелектросварщиком 4 разряда с доплатой за профмастерство;

- 31.12.1990 уволен по переводу в УПТК ППСО «Сумстрой» по причине ликвидации предприятия;

- 01.01.1991 принят по переводу в УПТК ППСО «Сумстрой» электросварщиком 4 разряда на базу № 3;

- 16.03.1992 уволен по переводу в СМУ -1 СТ. 36 п. 5 КЗоТ УССР; СМУ-1 ППСО «Сумстрой»;

- 16.03.1992 принят газоэлектросварщиком четвертого разряда по переводу из УПТК ППСО «Сумстрой»;

- 23.03.1994 ППСО «Сумстрой» переобразовано в Открытое акционерное общество «Сумстрой»;

- 01.09.1995 присвоен пятый разряд газоелектросварщика;

- 22.12.1999 уволен согласно ст. 38 КЗоТ «Украины» по собственному желанию.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача Приватне акціонерне товариство «Сумбуд» листом № 179-1/01-2 від 30 вересня 2024 року повідомило, що АТ «Сумбуд» не має змоги надати необхідну інформацію (відомості) стосовно ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю архівних документів УПТК ППСО «Сумстрой», СМУ-1 ППСО «Сумстрой» на підприємстві. АТ «Сумбуд» не є правонаступником вищевказаних організацій, а окрема юридична особа, до компетенції якої не входить надання довідок відповідно до даного адвокатського запиту.

Для визначення пільгового стажу в період по 25 січня 1991 року слід застосовувати Список №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (далі Постанова № 1173);в період з 26 січня 1991 року по 11 березня 1994 року - Список №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (за старістю) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 (далі Постанова № 10).

В період з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року - Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (далі Постанова № 162).

В період роботи позивача з 18.07.1988 по 31.12.1990 електрогазозварником діяла Постанова № 1173, в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Списку №2 передбачена професія «газозварники».

В періоди роботи позивача з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999 електрогазозварником зазначені професії були передбачені в Списках №2: «газозварник» та «електрозварник» - в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Постанови № 10, а також в підпункті 23200000-11620 «газозварники» розділу ХХХІІ «Загальні професії» Постанови № 162.

Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 16.01.1985 № 17/2-54 професія зварника не визначена як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій, пов`язаних зі зварюванням металів, і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.

Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для твердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 535/103/17 та постанові від 27.03.2020 у справі № 607/1266/17.

Отже, незважаючи на різне написання посад, які займав позивач протягом спірних періодів роботи, вони всі означають найменування однієї професії (яка пов`язана зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах), а отже і передбачені Списком № 2 та дають право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи те, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і те, що він має повних 11 років пільгової роботи за Списком 2, то право на пільгову пенсію він набув у 56 років. При цьому, йому необхідно мати не менше 27 років 6 місяців страхового стажу.

Незважаючи на те, що у 2019 році позивач не звернувся за призначенням пільгової пенсії за Списком № 2, таке право за ним зберігається, оскільки він має вже відпрацьований пільговий стаж за Списком № 2, а норми, які регулюють призначення такої пенсії, є чинними.

Позивач відповідає критеріям для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, а саме: 1) вік заявника 60 років (необхідно не менше 56 років у зв`язку з наявністю у позивача 11 років 5 місяців 5 днів пільгового стажу за Списком 2); 2) пільговий стаж заявника 11 років 5 місяців 5 днів (необхідно не менше 10 років для виходу на пенсію за списком № 2 по досягненню 56 років); 3) загальний страховий стаж заявника 28 років 5 місяців (необхідно не менше 27 років 6 місяців у зв`язку з досягненням позивачем 56 років у період з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року).

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Суд враховує, що визначальною ознакою є саме факт роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені у Списку №2, характер такої роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії.

Крім того, 19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 520/15025/16-а, в якій зазначила, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі №21-183а13, від 25.11.2014 у справі №21-519а14, від 10.03.2015, від 17.03.2015 у справах №21-51а15 та №21-585а14, від 14.04.2015 року у справі №21-383а14, від 02.12.2015 у справі №21-1329а15, від 10.02.2016 у справі №21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі №21-6501а15 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

У справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З огляду на вказане, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно не зарахувало до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 18.07.1988 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Правова позиція про те, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, а ні зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області, в якому позивач перебуває на обліку, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду в даній справі.

З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає необхідним для захисту прав та інтересів позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України. При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єктів владних повноважень ГУ ПФУ в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення вказаним пенсійним управлінням.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.09.2024 № 183450032927 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 18.07.1988 по 31.12.1990, з 01.01.1991 по 16.03.1992 та з 17.03.1992 по 22.12.1999.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк