Решение № 124330166, 10.01.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19565/24

Провадження № 2/752/2249/25

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення коштів, в якому просила стягнути на свою користь, як безпідставно набуті кошти, 17 000,00 грн та судовий збір в сумі 1 211,20 грн

На обґрунтування позову вказується, що 15 грудня 2022 року постановою Державною службою України з безпеки на транспорті, в особі державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка В.О. було встановлено, що ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу DAF ХF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6.8% (0.783 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь - 11.5 тон, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП. У постанові серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року вирішено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. У постанові зазначалось, що відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу в строк, встановлений ч.3 ст.300-2 КУпАП, стягується штраф у подвійному розмірі 17 000,00 грн.

16 березня 2023 року державним виконавцем Гуляйпільського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ткаченко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та одночасно вжито заходів з примусового виконання постанови, накладено арешт на рахунок позивачки в банківській установі та арешт на транспортні засоби. 24 травня 2023 року позивачем з метою розблокування діяльності позивача на рахунок третьої особи здійснено переказ у сумі 17 000,00 грн відповідно до платіжної інструкції.

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2023 року у справі № 332/1962/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, було визнано протиправною та скасовано постанову серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, закрито за відсутністю в діях позивачки адміністративного правопорушення. У позові вказується, що за таких обставин відпала підстава знаходження грошових коштів в сумі 17 000,00 грн у державному бюджеті України. Позивачкою зазначається про попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, який вона очікує понести у зв`язку із розглядом справи, - 1 211,20 грн як судовий збір.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.41-43).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року відмовлено представнику Державної служби України з безпеки на транспорті Сусло Л.А. (.с.57,59) у задоволення заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.69,70).

28 жовтня 2024 року представником відповідача Сусло Л.А. (а.с.57-59) подано відзив на позовну заяву, який судом не приймається до уваги, оскільки відзив на позовну заяву подано з порушенням норм ст.178 Цивільного Кодексу (ЦК) України (а.с. 49-56).

Відповідно до частин 4,5 ст.178 ЦК України, копія відзиву та додатних до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справа.

Додані представником відповідача квитанції поштового відділення за відсутністю опису вкладень не можуть слугувати доказом належним чином направлення відзиву на позовну заяв.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріалами справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що постановою серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка В.О., позивачку ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. У постанові зазначено, що відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.3 ст.300-2 КУпАП, стягується штраф у подвійному розмірі 17 000,00 грн. виді (а.с.8).

Постановою ВП № НОМЕР_3 від 16 березня 2023 року державним виконавцем Гуляйпільського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко О.В. відкрито виконавче провадження з виконання постанови серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 грн. Стягувачем державним виконавцем вказано Державний бюджет (а.с.25,26).

Постановою ВП № НОМЕР_3 від 16 березня 2023 року вказаного вище державного виконавця закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним фактичним виконанням постанови серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті (а.с.29).

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2023 року у справі № 332/1962/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, визнано протиправною та скасовано постанову серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 8 500,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП, закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.9-23).

Відповідно до платіжної інструкції № 3002 від 25 червня 2023 року Гуляйпільським відділом державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перераховано до ГУК Дніпропетровської області 17 000,00 грн. згідно постанови серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року Укртрансбез. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави (а.с.30).

Так, згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов`язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді коли первісно така підстава існувала, але у подальшому відпала.

Отже, суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі адміністративний суд визнав протиправною та скасував, стягується на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК як безпідставно утримувану.

Як зазначено вище, рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2023 року справа № 332/1962/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року, було визнано протиправною та скасовано постанову серії АА № 00002845 від 15 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Кошти, які позивачка сплатила на виконання цієї постанови у розмірі 17 000,00 грн до бюджету, стали такими, що знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави.

Спірні правовідносини з приводу повернення відповідної суми стосуються захисту майнових прав позивача.

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частини перша та друга статті 326 ЦК України).

Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (частина перша статті 170 ЦК України).

Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України).

З огляду на наведені приписи, а також ураховуючи те, що поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних правовідносинах, у спорі щодо стягнення суми штрафу, яка утримується на казначейському рахунку органу державної влади без достатньої правової підстави, держава бере участь у матеріальних і процесуальних правовідносинах в особі її органу, який контролює справляння надходжень бюджету за відповідним кодом класифікації доходів бюджету. У спірних правовідносинах таким органом є Укртрансбезпека.

За змістом абзацу першого частини третьої статті 17 ЦК України орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України (частина друга статті 45 Бюджетного Кодексу України у редакції, чинній на час звернення до суду).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзаци перший і п`ятий пункту 5 розділу І Порядку № 787.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, (далі Порядок № 787), на який посилається у своєму відзиві відповідач, платник має право звернутись до органу, що контролює справляння надходжень до бюджету, із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету, із обов`язковим зазначенням у ній інформації у визначеній Порядком послідовності.

У разі скасування у судовому порядку рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про накладання на платника грошового стягнення за адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України (крім порушення податкових та митних правил), яке було перераховано до відповідного бюджету органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем у порядку виконавчого провадження за виконавчим документом, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», такі кошти повертаються платнику за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на підставі поданої ним заяви.

Платник подає заяву про повернення коштів з бюджету з обов`язковим зазначенням інформації, наведеної в абзаці дев`ятому цього пункту (крім причини повернення коштів з бюджету), та номера відповідного судового рішення, копію відповідного судового рішення, засвідчену належним чином, та копію платіжної інструкції, згідно з якою органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем перераховано грошове стягнення за адміністративні правопорушення до бюджету, або відповідну інформацію, зазначену в такій платіжній інструкції.

Однак, грошові кошти, перераховані до бюджету на підставі постанов про застосування такого стягнення, які надалі апеляційний адміністративний суд скасував, можна стягнути на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК як безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Мінфіну від 3 вересня 2013 року № 787.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21.

З урахуванням вказаної позиції Верховного Суду на момент сплати позивачем штрафу були юридичні підстави для таких платежів, а саме чинна постанова у справі про адміністративне правопорушення та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що позивач сплатив кошти помилково або надмірно. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням про визнання скасування вказаної вище постанова відповідна юридична підстава відпала.

Щодо особи відповідача, слід вказати, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (пункт 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, далі - Положення). Одним із основних завдань Укртрансбезпеки є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов`язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи (див. постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункт 21), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (пункт 7.45), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 37).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55)). Тобто під час провадження у справі стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3), від 14 грудня 2022 року у справі № 2-3887/2009 (пункт 55), від 12 липня 2023 року у справі № 757/31372/18-ц (пункт 38)).

Отже, стягнені з позивачки грошові кошти утримуються у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Вказаний позивачкою певний орган державної влади - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) не означає, що у спірних правовідносинах відповідальним суб`єктом є не держава, а саме цей орган. Інакше кажучи, у кондикційних спірних правовідносинах орган держави є представником її інтересів, а не суб`єктом владних повноважень, який здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції. Останні він реалізував тоді, коли виніс постанову про застосування штрафу та забезпечив стягнення останнього до бюджету. Подальше намагання позивача повернути з Державного бюджету України відповідну суму, заявивши вимогу про її стягнення, не пов`язане з виконанням органами державної влади, зокрема Укртрансбезпекою, публічно-владних управлінських функцій щодо позивача. Публічно-правові відносини сторін цього спору припинилися.

Згідно з положенням статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з державного бюджету підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211,20 грн, що документально підтверджено (а.с.40).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про стягнення коштів, задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримані кошти у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, б. 9, код ЄДРПОУ 39816845.

Третя особа - Гуляйпільський відділ державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 70200, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Гуляйполе, вул. Соборна, б. 103.

Повний текст судового рішення складено 10 січня 2025 року.

Суддя А.В.Слободянюк