Дата принятия
06.01.2025
Номер дела
160/27463/24
Номер документа
124308236
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуСправа №160/27463/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІА ДНІПРО» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІА ДНІПРО» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2024/000076/2 від 30.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000878 від 30.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року відкрито провадження у справі №160/27463/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

08.11.2024 від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують відомості щодо складових митної вартості, зокрема щодо числових значень витрат на транспортування до митного кордону України.

Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Позивач не скористувався наданим йому правом шляхом надання необхідних додаткових документів та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів, а отже, не було усунуто сумнівів відповідача у достовірності даних, які задекларовані, та те, що у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг.

Прийняте рішення про коригування митної вартості містить всі необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 55 Кодексу та Правилами заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598.

Також митний орган заперечує щодо задоволення витрат на правову допомогу та заявляє про відмову в задоволенні або зменшенні суми витрат на правничу допомогу, в умовах військового стану України. Вимоги представника позивача до суду про стягнення з Київської митниці витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн. - митний орган вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є неправомірним, що представником позивача розмір вказано необґрунтовано та не є співрозмірним з ціною позову, обсягом наданих послуг.

Київська митниця, як державна установа, фінансується з Державного бюджету України та має обмежене фінансування (особливо в період воєнного стану в країні).

08.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач не погоджується з наведеними доводами відповідача і наполягає на задоволенні позовних вимог.

15.11.2024 від Київської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач зазначив,що для здійснення митного контролю декларантом має бути подана уся інформація та документи, які дають змогу перевірити заявлене числове значення митної вартості та числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач звертає увагу суду на те, що транспортний договір з ТОВ «Джей-ді транс» на вимогу митного органу так і не був наданий, а наразі позивач «….для огляду суду додає до позовної заяви». Безпідставними є і доводи щодо належності як доказу довідки про транспортні витрати, аргументація позивача зводиться до того, що Митним кодексом не передбаченого конкретного переліку документів, які позивач має надавати на підтвердження транспортних витрат. Разом з тим, митний орган аргументував, що довідка про транспортні витрати не є первинним бухгалтерським документом, ПКМУ № 599 не містить такого документу, який надається з метою підтвердження транспортних витрат. Однак, митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань відповідно до ст. 46.1 Податкового кодексу України.

В період з 16.12.2024 по 03.01.2025 суддя знаходилась у відпустці.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

05.05.2019 між ТОВ «ГРУПА ВІА ДНІПРО» (Покупець) іGUANGZHOU DIMEIJIA IMPORT & EXPORT CO., LIMITED,Гонконг, КНР (Продавець) був укладений контракт №02/2019, за яким Продавець продає, а Покупець купує товари, на умовах, викладених у цьому контракті.

Відповідно до п. 1.2. контракту Покупець купує товар в асортименті, кількості і за цінами в Специфікаціях і/або Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Пунктами 2.1, 2.2. контракту встановлено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс 2010) погоджується сторонами на кожну партію та вказуються в специфікаціях до даного контракту. Валютою контракту є долар США.

04.06.2024 сторонами до контракту була укладена Специфікацію №03/24 на поставку на умовах FOB Гуанчжоу, Китай товарів загальною номенклатурою 32 позиції (маски для обличчя, патчі під очі, очищуючі смужки для носу та інше), на загальну суму 159691,64 доларів США (USD).

Вищезазначений товар за інвойсом (рахунком-фактурою) № 03/24 від 04.06.2024 року загальною вагою 20780,00 кг згідно коносаменту TJSHTMSC1402S1 від 23.06.2024 був ввезений на митну територію України.

28.08.2024 позивач звернувся до Київської митниці для здійснення митного оформлення товару за ЕМД №24UA100320428836U2, додавши наступні документи:

пакувальний лист (Packing list) № 03/24 від 12.06.2024;

- коносамент (Bill of lading) №TJSHTMSC1402S1 від 23.06.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) P015987 від 22.08.2024;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) № 01/24 від 22.01.2024;

- платіжна інструкція в іноземній валюті №20184 від 04.06.2024;

- платіжна інструкція в іноземній валюті №20185 від 10.07.2024;

- платіжна інструкція в іноземній валюті №20186 від 30.07.2024;

- довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №15987 від 26.08.2024;

- договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 02/2019 від 05.05.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 - Додаткова угода №1 від 08.11.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №03/24 від 04.06.2024;

- договір про надання послуг митного брокера № МБ002/12 від 30.12.2021;

- договір про перевезення № ТЕО38754647 від 09.01.2023;

- договір про перевезення № ТЕО44703904 від 28.10.2022;

-заява в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу № б/н від 27.08.2024;

- заява у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах № б/н від 27.08.2024;

- заява в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 27.08.2024;

- разова перепустка №ПР 96161 від 27.08.2024.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод).

Розглянувши надані документи, Київською митницею було направлено позивачу електронне повідомлення про необхідність поданнявідповідно до ч. 3 ст. 53 МУ України додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 7) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 9) копію митної декларації країни відправлення; 10) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (заявки та ін.).

На електронне повідомлення позивач листом від 30.08.2024повідомив про відсутність витребуваних митницею документів.

30.08.2024 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2024/000076/2, яким скориговано митну вартість товару до рівня 12,02 доларів США за кг нетто із застосуванням резервного (6) методу визначення митної вартості товару.

Митним органом сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2024/000878 від 30.08.2024.

У зв`язку з незгодою із рішенням, декларантом заявлено випуск партії товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання у відповідності до положень ч.7 ст. 55 Митного кодексу України за МД №24UA100320429198U0 із наданням фінансової гарантії у вигляді грошової застави в сумі 796365,71 грн., з яких: 186200,61 грн. ввізного мита (за видом платежу 020) та 610165,10 грн. податку на додану вартість (за видом платежу 028).

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав те, що заявлена декларантом митна вартість товарів є нижчою за рівень аналогічної митної вартості товарів, митне оформлення, яких уже здійснено в Україні в час, наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення., відповідач зазначив наступне.

Позивач вважає, що зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню у зв`язку з чим подав позовну заяву до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2ст.53 МК Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1,2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписамист. 337 МК Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4ст.54 МК Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 МК Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

Повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.

Витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо обгрунтування відповідача обраного методу визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

В спірному рішенні про коригування митної вартості товару відсутні відомості про порівняння умов поставки за наведеною відповідачем декларацією від 03.06.2024 №UA209150/2024/006329.

В рішеннях відсутні порівняні характеристики оцінюваного товару, умови поставки товару, ціна, яку було взято за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не зазначено інформацію і джерела, які були використані митним органом під час визначення митної вартості товару позивача.

Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі яких скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

За висновком Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом не передбачено.

Щодо зауважень відповідача у п. 33 спірного рішення суд зазначає наступне.

На підтвердження оплати за товар, позивачем було надано платіжні інструкції в іноземній валюті №20184 від 04.06.2024 на суму 75718,17 дол. США; №20185 від 10.07.2024 на суму 50000,00 дол. США; №20186 від 30.07.2024 на суму 33973,50 дол. США.

Позивачем наданими платіжними інструкціями було підтверджено суму за оплати оцінюваного товару в повному обсязі (75718,17+50000,00+33973,50=159691,64).

Для доставки товару ТОВ «Група Віа Дніпро» було укладено із перевізником ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» договір № ТЕО38754647 транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2023 (який надавався до митного оформлення), відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених умовами цього договору послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Витрати, які включаються в митну вартість оцінюваного товару до митного кордону України по маршруту FOB, Гуанчжоу, Китай Гданськ, Польща п/п Ягодин, підтверджуються довідкою від перевізника (експедитора) ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» про транспорті витрати №15987 від 26.08.2024 року, згідно якої витрати по доставці вантажу у контейнері BMOU5964716 згідно коносаменту № TJSHTMSC1402S1 від 23.06.2024 складають 551139,21 грн., з яких, морське перевезення за межами території України 455550,00 грн., навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України 23749,21 грн, міжнародні транспортні послуги за межами території України 71840,00 грн.

У довідці вказано також про вартість страхування контейнерного обладнання, яке становить 1311,80 грн. Зазначені суми витрат буди задекларовані декларантом позивача під час митного оформлення товару.

Щодо перевізника ТОВ "ДЖЕЙ-ДІ ТРАНС" слід зазначити, що позивачем не було укладено прямого договору з перевізником, а тому такий договір не міг бути наданий позивачем.

За п. 2.1.1. договору № ТЕО38754647 транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2023, укладеного між ТОВ «Група Віа Дніпро» із перевізником ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» встановлено, що відповідно до цього договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах, узгоджених сторонами, а також надавати інші послуги клієнту за погодженням сторін. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором, укладати від свого імені та за рахунок клієнта договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та іншими організаціями, уповноваженими надати відповідні послуги.

Відповідно до п. 2.2.2. договору № ТЕО38754647 транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2023, Експедитор має право проводити розрахунки з портами, транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Тобто, при залученні Експедитором третіх осіб до виконання договору, у позивача не виникає обов`язку окремого розрахунку із третіми особами.

Експедитором ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» для надання послуг декларанту з організації доставки вантажу було укладено договір № ТЕО44703904 транспортно-експедиторського обслуговування від 28.10.2022 з ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН».

Вказані договори надавались декларантом під час митного оформлення.

ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» було укладено договір № 44962667 від 27.01.2023 на організацію перевезень автомобільним транспортом із ТОВ «ШПІЦ ТРАК».

ТОВ «ШПІЦ ТРАК» укладено договір № 23022024/2 від 23.04.2024 з ТОВ "ДЖЕЙ-ДІ ТРАНС" який надав послуги з перевезення автомобільним транспортом.

Верховним Судому постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14вказано, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватисябудь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повине підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортнівитрати є допустими доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Не приймає до уваги суд і припущення відповідача щодо можливих додаткових витрат понесених, позивачем на зберігання товару в порту Гданськ (Польща).

Ті обставини, що контейнер № ВМОU5964716 прибув у порт Гданськ (Польща) 11.08.2024, а вивезено з порту 22.08.2024 не може бути доказом того, що у декларанта були витрати на зберігання.

У довідці від перевізника ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» про транспорті витрати №15987 від 26.08.2024 року визначений маршрут надання транспортних послуг за межами території України на умовах FOB, Гуанчжоу, Китай Гданськ, Польща п/п Ягодин.

Дата складення довідки 26.08.2024, а контейнер відповідно до інформації наданої митницею з 11.08.2024 по 22.08.2024 перебував у порту Гданськ, отже, у разі наявності додаткових витрат необумовлених договором, такі витати були б зазначені у довідці експедитора, яка видана по факту надання послуг за межами території України

Відповідно до умов вищезазначеного договору, ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» взяло на себе зобов`язання організувати перевезення контейнерів № ВМОU5964716 за рахунок позивача. Послуги з навантаження, вивантаження, зберігання контейнера №ВМОU5964716 за територією України входять до транспортно-експедиторських послуг, які надаються ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» відповідно до договору № ТЕО38754647 транспортно-експедиторського обслуговування від 09.01.2023.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Позивачу позовній заяві просить також стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 40000,00 грн.

Відповідно до ч.1ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3ст. 132 КАС Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи 23.09.2024 між Адвокатським бюро «ГЕРМАН і ПАРТНЕРИ»(Виконавець) і ТОВ «ГРУПА ВІА ДНІПРО» (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги №01-23-09/24, за умовами якого Замовник доручив, аВиконавець взяв на себе обов`язок здійснити правовий захист інтересів Замовника у Дніпропетровському окружному адміністративному суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІА ДНІПРО» до Київської митниці про оскарження рішення №UA100320/2024/000076/2 від 30.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000878 від 30.08.2024 року

Відповідно до п. 3.2. договору вартість послуг з ведення справи в суді 1-ої інстанції становить 40000 грн. без ПДВ.

На виконання п. 4.1. договору сторонами 04.10.2024 складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг.

В акті зазначено, що Замовник виплатив, а Виконавець прийняв оплату за послуги, що надаються за договором в розмірі 40000,00 грн.

Платіжною інструкцією №30 від 23.09.2024 підтверджується позивачем оплата отриманих послуг.

Частиною 6 ст. 134 КАС Українипередбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 134 КАС України).

Відповідачу відзиві на позовну заяву не погодився з витратами на правничу допомогу вказуючи, що витрати на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. є відповідно неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі№755/9215/15-ц. вказала на те, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи, що дана справа по суті не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, більшість документів є в наявності у позивача, що не потребуваловеликих затрат ні за об`ємом документів, ні за витраченим часом, тапредмет спору не є новим в судовій практиці, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Співмірною зі вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у даній справі, суд вважає суму 5000,00 грн.

Частиною 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають частковому задоволенню.

За ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 11945,48 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №71449від 03.10.2024.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у сумі 11945,48 грн .

Керуючись ст.ст.139,241-246,255,262,293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІА ДНІПРО» (пр. Олександра Поля, буд. 36, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38754647) до Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2024/000076/2 від 30.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2024/000878 від 30.08.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ВІА ДНІПРО» (пр. Олександра Поля, буд. 36, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38754647) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 11945 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 48 коп. і витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона

Часті запитання

Який тип судового документу № 124308236 ?

Документ № 124308236 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 124308236 ?

Дата ухвалення - 06.01.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 124308236 ?

Форма судочинства - Административное

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 124308236 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Данные о судебном решении № 124308236, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судебное решение № 124308236, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 06.01.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.

Судебное решение № 124308236 относится к делу № 160/27463/24

то решение относится к делу № 160/27463/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 124308235
Следующий документ : 124308237