Дата принятия
06.01.2025
Номер дела
594/1603/24
Номер документа
124292521
Форма судопроизводства
Гражданское
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 594/1603/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

при секретарі: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Факторинг партнерс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором № 40181-12/2023 від 25.12.2023 в сумі 29940, 48 грн; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 9 000 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 укладено договір №40181-12/2023, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10700,00 грн, які він зобов`язувався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку і на умовах, визначених цим договором, дата погашення кредиту 22.04.2024. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавець перерахував грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

29.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») укладено договір факторингу №29052024, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором від 25.12.2023 №40181-12/2023.

Відповідач свого зобов`язання за договором від 25.12.2023 №40181-12/2023 належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за у розмірі 29940, 48 грн, з яких: 9212, 50 грн заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 20727, 98 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали

19.11.2024представник відповідача - адвокат Підодвірний Т.І. подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, на думку позивача між ТОВ "Аванс Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір від 25.12.2023 № 40181-12/2023, який було укладено в електронній формі. Таке твердження позивача не відповідає чинному законодавству та не доведено позивачем належними та допустимими доказами виходячи із наступного. Відповідач не заперечує щодо можливості підписання будь якого договору одноразовим електронним ідентифікатором, як того вимагає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон України «Про електронну комерцію», в той же час звертає увагу на те, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. У матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладанні договору. Матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору від 25.12.2023 № 40181-12/2023 відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. А тому, якщо позивач вважає, що відповідач отримував одноразовий ідентифікатор, використовував його для укладення кредитного договору, всі ці обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами, наприклад інформацією від мобільного оператора про належність номера телефону саме відповідачеві, підтвердження направлення смс-повідомлення на цей номер, докази, що саме відповідач реєструвався в ЕС «кредиторів» позивачем також надані не були, як і не повідомлено, як саме проводилась ідентифікація особи, та не надано доказів такої ідентифікації.

Всі «докази», які спромігся надати позивач, це ним самостійно зроблена, як зацікавленою особою, роздруківка, яку останній намагається видати за нібито укладений кредитний договір від 25.12.2023 № 40181-12/2023.

Позивач, у своїй позовній заяві стверджує про нібито перерахування відповідачеві певної суми коштів, але таке твердження не підкріплено жодним належним та допустимим доказом.

Так, згідно із ст. 1046 ЦКУ, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

А це означає, що навіть якщо такий договір підписаний сторонами, але кошти (речі) позичальникові не надані, такий договір є неукладеним. Тільки фінансовий документ про отримання коштів є умовою його укладення, а значить і правових наслідків для позичальника.

Як доказ перерахування коштів, позивач направив до суду лист від ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Як вбачається із тексту Листа, в ньому відсутня інформація щодо особи отримувача коштів, підстави перерахування коштів, повного карткового рахунку на який було перераховано кошти, що унеможливлює ідентифікувати особу отримувача.

Враховуючи вищевикладене, наданий позивачем лист від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не може бути належним та допустимим доказом отримання відповідачем коштів, а за відсутності доказів отримання відповідачем коштів, позовна заява не підлягає задоволенню.

Щодо витрат позивача на правову допомогу, зазначив, що витрати, які поніс/понесе позивач під час розгляду справи, не є співмірними із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Вважає, що судова справа не є дуже складною для представника позивача, оскільки, як вбачається із наданого останнім акту виконаних робіт, для представника позивача ця справа є типовою. Отже, позивачем не доведено належними доказами, що витрати на правову допомогу, які останній просить стягнути з відповідача відповідають складності справи та є об`єктивними.

На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

26 листопада 2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що щодо укладення кредитного договору зазначив, що відповідно до умов Договору, правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Пропозиція (Оферта) на отримання кредиту згідно Заявки-анкети підписаної Позичальником, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти.

Ідентифікація здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення договору від його імені, відповідачем не надані.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених Договором; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання Договору, а також частково сплачував заборгованість, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вищенаведене, наявні в матеріалах справи докази, вбачається, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Оскільки згідно з положеннями ст.204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

З договору про споживчий кредит вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS- повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений.

Щодо перерахування коштів зазначив, що на виконання умов укладеного договору, позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10 700 грн. Враховуючи, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства, а його дослідження судом в рамках даної справи є недоречним.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що 25.12.2023 о 19:05:16 було перераховано грошові кошти у розмірі 10 700,00 грн на картку № НОМЕР_1 . При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок, зазначений у заявці на отримання кредиту та у п. 1.6 Кредитного договору.

Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Звертає увагу, що ні первісний кредитор, ні позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів. Отже, твердження відповідача не заслуговують на увагу.

Зазначив також, що відповідач частково погашав заборгованість, що вказує на визнання ним факту отримання кредитних коштів та укладення кредитного договору. Твердження відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит.

Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Таким чином відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначив, що відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Виходячи з чого, та з урахуванням норм чинного законодавства України відсутні будь-які підстави щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу на користь позивача.

Крім того, 26 листопада 2024 року представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив поновити строк на подачу клопотання про витребування доказів, та витребувати у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19): 1) інформацію, чи видавалась АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) кредитна картка № НОМЕР_1 ; 2) докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 10 700 грн, які 25.12.2023 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за номером картки № НОМЕР_1 за період із 25.12.2023 по з 25.01.2024; 3) ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; 4) інформацію щодо номера телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 25.12.2023 по 25.01.2024; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). При цьому зазначив, що попереднє звернення позивача до банку з вимогою про розголошення таємниці є недоречним та не є необхідним для подачі клопотання про витребування доказів, що підтверджується судовою практикою. Відповідне клопотання разом із позовною заявою не заявлено, так як вже на стадії подачі відзиву позивальник категорично заперечує факт отримання кредиту. Вказані докази є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

26 листопада 2024 року представник відповідача - адвокат Підодвірний Т.І. подав до суду заперечення на клопотання про витребування доказів, в якому просив відмовити у його задоволенні.

04 грудня та 05 грудня 2024 року представник позивача подав до суду заяву та клопотання, в яких просив задовольнити клопотання про витребування доказів, крім того позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 грудня 2024 року задоволено клопотання про витребування доказів.

02 січня 2025 року на адресу суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», на виконання зазначеної ухвали, надійшла витребувана за клопотанням сторони позивача інформація.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, доводи сторін, викладені ними у заявах по суті справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 25 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №40181-12/2024 (далі - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 10700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (надалі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 25 грудня 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 22 квітня 2024 року.

Пунктом 1.4.1. кредитного договору передбачено, що процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2. цього договору.

Відповідно до пункту 1.5 договору детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Згідно з пунктом 1.6. кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_10 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до пункту 2.1. перед укладенням цього договору, товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом НБУ з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних клієнта.

Згідно з пунктом 2.18 договору, укладення договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

У відповідності до пункту 7.6. кредитного договору підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на Веб-сайті Товариства.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

При цьому зі змісту, договору, зокрема п.8, вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача і було надано одноразовий ідентифікатор НОМЕР_11, при цьому в графі клієнт зазначено: ОСОБА_1 , ІПН, серія та номер паспорта, адресу місця проживання, тел..: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; рахунок № НОМЕР_7 хх-хххх-0180.

Також, 25.12.2023 ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного підпису, одноразовий ідентифікатор НОМЕР_11, підписав додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №40181-12/2023, заявку - анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит», паспорт споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».

Умовами пунктів 3, 4 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що тип кредиту кредит; сума/ліміт кредиту 10700,00 грн; строк кредитування 120 календарних днів. Процентна ставка, відсотків річних 2, 50 % в день, що становить 912, 50 % річних, тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом-32100 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 42800 грн, реальна річна процентна ставка 101094, 05 %.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

При цьому твердження представника відповідача про те, що відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник при укладанні договору, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору від 25.12.2023 № 40181-12/2023 відбувалось в порядку визначеному чинним законодавством. Позивач не надав інформацію від мобільного оператора про належність номера телефону саме відповідачеві, підтвердження направлення смс-повідомлення на цей номер, докази, що саме відповідач реєструвався в ЕС «кредиторів», не надано доказів перерахування коштів відповідачу, а наданому позивачем листі від ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відсутня інформація щодо особи отримувача коштів, підстави перерахування коштів, повного карткового рахунку на який було перераховано кошти, що унеможливлює ідентифікувати особу отримувача, повністю спростовуються наданими позивачем та витребуваними за його клопотанням доказами.

Так, позивачем на підтвердження надання позикодавцем відповідачу кредитних коштів, до позовної заяви долучено довідку сервісу онлайн платежів iPay.ua вих.. №3466_240704144838 від 04.07.2024, 25.12.2023 о 19:05:16, було успішно перераховано та зараховано на платіжну картку клієнта, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - НОМЕР_8 , грошові кошти в сумі 10700 грн.

Крім того, факт отримання кредитних коштів відповідачем, підтверджується витребуваною судом за клопотання сторони позивача інформацією АТ «Універсал Банк», з якої вбачається, що на ім`я відповідача було емітовану платіжну картку НОМЕР_9 , власником якої є саме відповідач, його фінансовий номер телефону, який також знаходиться і в анкетних даних клієнта, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказана інформація про відповідача ідентична інформації, яка вказана договорі про надання фінансового кредиту №40181-12/2023, у заявці - анкеті клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит», зокрема номер картки відповідача та його фінансовий номер НОМЕР_3 .

Також, із наданої АТ «Універсал Банк» інформації про рух коштів по картці відповідача, вбачається, що 25.12.2023 о 19:05:17 на картку відповідача зараховані грошові кошти в сумі 10700 грн, деталі операції IPAY_CREDIT_MC1.Також вбачається, що відповідач здійснював зняття кредитних коштів, здійснював поповнення картки, переказ з картки та розрахунок карткою в магазинах.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання фінансового кредиту №40181-12/2023, такий підписано саме відповідачем і саме він отримав кредитні кошти за кредитним договором.

Разом з тим встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови договору, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на день формування позовної заяви - 15 жовтня 2024 року, в ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 29940, 48 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) в сумі 9212, 50 грн та з заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 20727, 98 грн.

29 травня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Факторинг партнерс» укладено договір факторингу №29052024, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором №40181-12/2023.

На підтвердження переходу до ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до відповідача за кредитним договором №40181-12/2023 підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 29 травня 2024 року та реєстром боржників, в яких за порядковим номером 170 зазначено відповідача ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Статтями 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості по кредитному договору на загальну суму 29940, 48 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, правову допомогу позивачу у справі надавало адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс».

Згідно заявки про надання юридичної допомоги № 26 від 14.08.2024, акту №1 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 вартість надання усної консультації з вивчення документів та складання позовної заяви становить 9000 грн.

Суд вважає, що надання усної консультації з вивченням документів не було необхідним для надання правової допомоги позивачу, а складання позовної заяви не зайняло 4 год. часу, зважаючи на те, що договір про надання правової допомоги укладено сторонами раніше до звернення з позовом до суду, що свідчить про те, що аналогічні позовні заяви уже складались адвокатським об`єднанням, а тому складання позовної заяви не потребувало значного часу.

За таких обставин, суд вважає необхідним зменшити витрати на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача такі витрати в сумі 4500 грн, що буде розумним, справедливим та співмірним із складністю справи.

На підставі ст.ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №40181-12/2023 від 25 грудня 2023 року в розмірі 29940 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) гривень 48 (сорок вісім) копійок, що складається з суми заборгованості за тілом кредиту - 9212, 50 грн; суми заборгованості за відсотками - 20727, 98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521. код ЄДРПОУ: 42640371;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча:

Часті запитання

Який тип судового документу № 124292521 ?

Документ № 124292521 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 124292521 ?

Дата ухвалення - 06.01.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 124292521 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 124292521 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Сведения о судебном решении № 124292521, Борщевский районный суд Тернопольской области

Судебное решение № 124292521, Борщевский районный суд Тернопольской области было принято 06.01.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.

Судебное решение № 124292521 относится к делу № 594/1603/24

то решение относится к делу № 594/1603/24. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 124292520
Следующий документ : 124307516