Постановление суда № 124284449, 06.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

06 січня 2025 року справа № 380/26064/24

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пред`явив позов до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007; ЄДРПОУ 40108833), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 11.07.2015 року по 30.10.2017 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за час проходження служби;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період проходження служби;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 30.06.2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 30.06.2023 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, дій відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за час проходження військової служби у повному обсязі.

Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної юрисдикцій Львівського окружного адміністративного суду.

Разом з позовною заявою представниця позивача подала клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивує неможливість звернення з позовом у строки, передбачені КЗпП України у зв`язку з хворобою з 13.12.2024 до 23.12.2024, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого від 21.12.2024. Крім того стверджує, що протягом 26.12.2024-27.12.2024 підсистема «Електронний суд» працювала з перебоями через кібератаку держави-агресора російської федерації. Наведене, на переконання представниці позивача, засвідчує поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, з огляду на що просить суд його поновити.

За правилами ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу приписів ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.

Суд враховує, що грошове забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Правове становище осіб, які проходять військову службу, у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а в частині, яка не врегульована вказаним законодавством, - субсидіарно застосовуються норми Кодексу законів про працю України.

Порядок і строки звернення до суду з позовом щодо виплати належних сум грошового забезпечення спеціальне законодавство не містить.

Водночас, такий порядок встановлений Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати, якщо було порушено законодавство про працю, не було обмежено строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набув чинності 19.07.2022, внесено зміни до діючого законодавства про працю.

Зокрема, ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України викладені у такій редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116) (ч.2).

Таким чином, ч. 2 ст. 233 КЗпП України встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оцінюючи аргументи представниці позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, суддя відзначає, що визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а спір вирішено. З іншого боку строк звернення до суду є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк звернення до суду суд може лише якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

КАС України не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у разі подання позову з пропуском строку звернення до суду. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу.

За загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, суд може поновити процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, за умови, що причини їх пропуску є поважними, та підтверджені належними й допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За змістом ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини ураховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Крім цього, суд ураховує, що строк звернення з цим позовом до суду пропущений позивачем несуттєво, а позовна заява подана до суду в максимально стислі строки після постановлення ухвали про повернення позовної заяви у справі №380/25519/24.

Тож, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи вчинення позивачем активних дій (у межах встановленого тримісячного строку), спрямованих на захист свого порушеного права, зважаючи на обставину повернення Львівським окружним адміністративним судом позовної заяви позивача у справі №380/25519/24, а також з огляду на звернення позивачем з цим позовом до суду фактично одразу ж після того, як він дізнався про вказану обставину, суд уважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та необхідність його поновлення.

Враховуючи викладене, суддя виснувала, що позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Під час вирішення питання про відкриття провадження у цій адміністративній справі підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в справі не встановлено.

Вирішуючи питання про можливість розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження, суддя виходила з такого.

За правилами ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін, суддя дійшла висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суддя розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Приписами ч. 1 ст. 12 КАС України унормовано, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, суддя звертає увагу сторін на те, що згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частинами 1, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справ.

Керуючись ст. 12, 19, 77, 171, 248, 256-258, 260-262 КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а:

1. Клопотання представниці позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

4. Справу розглядатиме суд у складі судді Андрусів Уляни Богданівни одноособово у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Роз`яснити сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

5. Відповідачу надати суду у 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали інформацію щодо кількості нічних змін, відпрацьованих ОСОБА_1 у період проходження служби та інформацію щодо нарахування та виплати доплати йому в службу у нічний час за вказаний період.

6. Відповідачу встановити 15-денний строк для подання відзиву до суду з дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. У разі неподання відзиву у зазначений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз`яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення (вимоги до змісту та форми цих заяв викладено у ст. 163, 164 КАС України). Для подання цих заяв по суті справи суд встановлює сторонам п`ятиденний строк, який обчислюється: для позивача з дня отримання відзиву на позов, а для відповідача з дня отримання відповіді на відзив.

Копії відзиву, відповіді на відзив, заперечення та доданих до них документів повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) їх до суду.

7. Копію цієї ухвали надіслати сторонам.

8. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади в Україні за адресою https://court.gov.ua/fair/sud1370/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяАндрусів Уляна Богданівна