Решение № 124282034, 06.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20425/24

Провадження № 2/761/7681/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

за участю секретаря: Яцишина А.О.

позивачки: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника третьої особи: Шевченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських справ та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

в червні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява в якій позивач просила суд: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 грн. щомісячно з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 03 червня 2024 року і до досягнення сином повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_5 ) перебувала із відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 09.06.2012. В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сторони проживали у м. Донецьк, але з початком вторгнення військ РФ у 2014 році, позивачка разом із сином переїхала проживати до своїх батьків у м. Вугледар Донецької області. У період з 2014 по 2018 роки відповідач періодично, не більше двох разів на рік приїжджав побачити сина і під час таких своїх візитів залишав незначні кошти для допомоги на його утримання. Вихованням сина не займався. Востаннє відповідач бачився із сином в 2018 році коли приїжджав у м. Вугледар і з того часу він жодного разу не намагався зустрітися із сином, останні два роки фінансово не допомагає, успіхами сина і взагалі його життям не цікавиться. Починаючи із червня 2022 року, жодної матеріальної допомоги від відповідача на утримання сина не надходило.

Зазначає, що рішенням Вугледарського міського суду Донецької області у справі № 223/418/19 від 21.08.2019, яке набрало законної сили 23.09.2019 шлюб між сторонами було розірвано.

З початком повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України у лютому 2022 року позивачка разом зі своїми батьками та сином переїхали в м. Хмільник Вінницької області, де вона працевлаштувалась на роботу і винайняла житло, а син зарахований до 5-го класу ліцею №4, а з травня 2024 року позивачка зазначає, що вона працевлаштувалась в м. Києві, орендувала житло і переїхала із сином та своїми батьками проживати за вказаною в позові адресою в м. Києві, де позивачка і син отримали довідки внутрішньо переміщених осіб.

Позивачка зазначає, що оскільки відповідач ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків ухиляється, не виховує і не утримує його, байдуже ставиться до сина, його життя і долі, то існують підстави для позивачки звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.06.2024 року прийнято до розгляду вказану цивільну справу, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

08.08.2024 надійшов висновок Органу опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2024 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в спосіб, визначений ЦПК, про причини своєї неявки в судове засідання суд не сповістив, заяви про розгляд справи у свою відсутність до суду не направляв.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити із викладених підстав.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Вислухавши учасників справи, які з`явилися у судове засідання, а також показання свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_5 ) перебувала із відповідачем ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з 09.06.2012, про що свідчить Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, № витягу 00040151695 від 17.06.2023 (а.с.21).

В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис №1129 (а.с. 18).

Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 21.08.2019 (справа №223/418/19) вищевказаний шлюб між сторонами розірваний (а.с.22-23).

Звертаючись з позовом до суду, позивачка зазначає, що з 2018 відповідач жодного разу не бачився з сином ОСОБА_7 , не цікавиться його життям, та не приймає участі в його вихованні, не надає ніякої матеріальної допомоги з червня 2022 року.

Відповідно до довідок переселенця від 28.05.2024 ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_4 , їх фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Як пояснила позивачка, вона до цього із сином та своїми батьками після лютого 2022 року проживала в м. Хмільник Вінницької області, де вона працевлаштувалась на роботу і винайняла житло, а син навчався в ліцеї №4

Додатковим підтвердженням невиконання відповідачем батьківських обов`язків відносно малолітнього сина є довідка № 155 від 28.05.2024 Ліцею №4 м. Хмільника Вінницької області, де зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно навчається в Ліцеї №4 з 01.09.2022 , у 2023-2024 навчальних роках є учнем 6-А класу. За період навчання дитини, батько ОСОБА_8 , жодного разу не з`являвся у школі, не брав участі у процесі виховання, не цікавився справами дитини, навчальним процесом навіть в телефонному режимі, не відвідував батьківські збори та виховні заходи (а.с. 24).

Окрім того, згідно Декларації №0001-5ЕК6-98А0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, законним представником пацієнта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є його мати ОСОБА_1 (а.с. 30).

Показами допитаних в судовому засіданні свідків - батьків позивачки, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтверджено, що батько їх внука не живе фактично із позивачкою та сином сторін з 2015 року, ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні ОСОБА_11 орієнтовно з 2018 року і не бачив його з того часу, і не приймав участі у вихованні свого сина.

При цьому, як вбачається зі змісту висновку Органу опіки та піклування Швченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.08.2024 року за № 109-4496 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації керуючись статтями 164,165 СК України, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол від 31 липня 2024 №21), вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно його малолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.48-50).

Вирішуючи вказаний позов, суд також приймає до уваги і думку малолітнього ОСОБА_11 при засіданні комісії з питань захисту прав дитини, який висловився з приводу позбавлення батьківських прав його батька, адже він підтримує свою матір щодо питання про таке позбавлення батьківських прав, оскільки батько не цікавиться його життям, розвитком, інтересами, матеріальної допомоги не надавав.

Вимогами ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно ст.ст. 3,18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. У всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Разом з тим, як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

На підставі зазначеного, оцінивши зібрані по справі докази, а також враховуючи те, що обставини ухиляння відповідача від виконання своїх обов`язків по належному вихованню та утриманню своєї дитини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Щодо позову в частині вимог про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ч.ч.2, 3 ст. 166 СК України визначено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено у судовому засіданні, будь-яких доказів, які б підтверджували як наявність у відповідача на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків, так і наявність офіційного місця роботи, матеріали справи не містять.

Водночас, доказів, які б свідчили як про безумовну відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання своїх малолітніх дітей, так і те, що він є непрацездатною особою, останнім до суду не надано.

В свою чергу, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.

Так, згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача аліментів визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як передбачено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:дітей віком до 6 років - 2563 гривні;дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;працездатних осіб - 3028 гривень;працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 71 СК України індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

З урахуванням вищенаведених положень законодавства, а також встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає до стягнення аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. 00 коп., з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 03.06.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, а тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

В порядку, визначеному 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.; стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, п.2 ч.1 ст.164, 180, 182 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських справ та стягнення аліментів- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 грн. щомісячно з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 03 червня 2024 року і до досягнення сином повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстраці: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба в справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37470112, адреса: 01030, м.Київ, бул. Тараса Шевченка, 26/4. Повний текст складений 18.11.2024.

Суддя: