Приговор № 124269356, 08.01.2025, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/202/24

Провадження №1-кп/549/2/25

ВИРОК

Іменем України

08 січня 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відритому судовому засіданні в режимі відеконференції в залі суду селища Чорнухи кримінальне провадження №12024170580000116 від 17.03.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, народився у м.Дніпропетровськ, фактично проживає у АДРЕСА_1 , освіта середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого Подільським районним судом м.Києва від 21.06.2023 за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

установив:

16 березня 2024 року, близько 15 год 12 хв, поліцейським з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - СПД №2) старшим сержантом поліції ОСОБА_7 під час виконання службових обов`язків на автодорозі у с.Сухоносівка Лубенського району Полтавської області зупинено автомобіль «ДЕО Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який порушив Правила дорожнього руху не ввімкнувши при повороті праворуч правий покажчик повороту.

У подальшому,під часскладання адміністративнихматеріалів,поліцейським ОСОБА_7 встановлено,що обвинуваченийкерував транспортнимзасобом встані алкогольногосп`яніння тане пред`явивдля перевірки реєстраційний талон на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування, а також посвідчення водія, тобто не мав права керувати таким транспортним засобом.

Після чого поліцейським ОСОБА_7 оголошено ОСОБА_5 , що він, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи посвідчення водія порушив вимоги ч.1 ст.130, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122, ч.5 ст.126 КУпАП.

При спілкуванні з поліцейським у обвинуваченого ОСОБА_5 виник злочинний умисел на пропозицію та надання неправомірної вигоди поліцейському ОСОБА_7 за не винесення останнім щодо нього постанов про вчинення адміністративних правопорушень та не притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122, ч.5 ст.126 КУпАП.

16 березня 2024 року, близько 15 год 56 хв, обвинувачений ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення в його інтересах дій, перебуваючи в с.Сухоносівка Лубенського району Полтавської області разом з поліцейським з реагування патрульної поліції СПД №2 ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що останній є службовою особою при виконанні своїх службових обов`язків, діє згідно з Законом України « Про Національну поліцію» та функціональними обов`язками в частині вжиття заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, їх припинення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання, здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, запропонував ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 3000 грн за не винесення щодо нього постанови про вчинення адміністративного правопорушення та не притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122, ч.5 ст.126 КУпАП.

Такими умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.369ККУкраїни пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Обставини вчинення обвинуваченим цього злочину підтверджується такими доказами.

Будучи допитанимв судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні цього кримінального правопорушення не визнав, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини щодо пропозиції надати неправомірну вигоду заперечував.

Показав, що дійсно, 16.03.2024 перебував в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем у с.Сухоносівка та був зупинений працівниками поліції.

Обставин того дня повністю не пам`ятає через алкогольне сп`яніння. П`яний міг казати нісенітниці. Тисячу, яку витратив у магазині, називав косарем, пиво, яке випив у кількості трьох літрів трьошкою.

Грошових коштів у нього не було, він їх нікому не надавав і не пропонував, такого наміру не мав. У сільському магазині пиво, яке вживав, та інші продукти придбав в борг.

Під час слідчого експерименту він не розповідав про пропозицію надання неправомірної вигоди, а показував туди, куди казав йому слідчий.

Не зважаючи на таку позицію обвинуваченого, його вина у вчиненні вказаного злочину доведена сукупністю таких доказів.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює поліцейським з реагування патрульної поліції СПД №2.

16 березня 2024 року разом з поліцейським ОСОБА_8 був на чергуванні. Патрулювали вулицю в с.Сухоносівка. Точного часу не пам`ятає. Неподалік магазину на центральній вулиці помітили автомобіль, який різко набирав швидкість та повернув без сигналу повороту. Вони поїхали за ним, увімкнули проблискові маячки, проте водій цього транспортного засобу не зупинявся до останнього. Звернувши на вулицю біля клубу, останній вискочив з автомобіля та почав тікати. Там був тупик, неможливо було проїхати та пройти.

Догнали його метрів через 50-60. Після початку спілкування виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, відсутність права керування транспортними засобами. Запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 почав неодноразово пропонувати як йому так і напарнику неправомірну вигоду за не складання щодо нього протоколу та постанов про адміністративні правопорушення, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122, ч.5 ст.126 КУпАП. Казав, що давайте розберемось на місці, оскільки у нього умовний строк. Пропонував 1000 гривень на місці, а завтра 2000 грн.

Попереджав обвинуваченого разів десять про відповідальність за пропозицію надання йому неправомірної вигоди, проте останній не реагував.

У зв`язку з цим викликав оперативно-слідчу групу. Події того дня зафіксовані на нагрудну камеру.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює поліцейським з реагування патрульної поліції СПД №2.

16 березня 2024 року разом з поліцейським ОСОБА_7 був на добовому чергуванні в с.Сухоносівка. Неподалік магазину на центральній вулиці помітили автомобіль, який різко набирав швидкість та повернув не подавши сигнал повороту. Вони поїхали за ним увімкнувши проблискові маячки. Проте водій автомобіля почав тікати, повернув біля сільського клубу до паркану, де немає проїзду. Наздогнавши виявили у ОСОБА_5 ознаки алкогольного сп`яніння.

Він почавнеодноразово пропонуватинеправомірну винагородуза нескладання щодонього протоколу тапостанов проадміністративні правопорушення,передбачених ч.1ст.130,ч.1ст.126,ч.2ст.122,ч.5ст.126КУпАП,оскільки унього іспитовий строк.

Потім пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці. Пропонував спочатку 1000 грн, а потім 3000 грн.

У зв`язку з цим було викликано оперативно-слідчу групу. Події того дня зафіксовані на нагрудну камеру.

Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 кожен окремо показали, що були понятими під час огляду місця події. Зі слів поліцейських їм відомо, що ОСОБА_5 пропонував поліцейським неправомірну вигоду. Більше нічого не знають.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що працює слідчим слідчого відділення №1 Лубенського районного відділу поліції. Проведення слідчого експерименту 26.04.2024 з обвинуваченим фіксувався протоколом, проводилось фотографування. ОСОБА_5 роз`яснювалось право на захисника, запропоновано вказати на місце, де він керував автомобілем, був зупинений працівниками поліції та пропонував останнім неправомірну вигоду. Він добровільно погодився. Жодного тиску не чинилось. Просив обвинуваченого показувати рукою. Оскільки сонце було яскраве, він міг прохати обвинуваченого показувати з іншого ракурсу, щоб зафіксувати це на фотоапарат. Протокол було зачитано, зауважень до протоколу не було.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що був понятим під час слідчого експерименту з обвинуваченим 26.04.2024.

Обвинувачений покази надавав добровільно на пропозицію слідчого. Показував, де поліцейські під`їхали, де зупинили. ОСОБА_5 показував, а слідчий записував. Тиску на обвинуваченого не було.

Сонце світило яскраво і слідчій прохав обвинуваченого показувати по іншому, оскільки таке заважало фотографувати.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що був понятим під час слідчого експерименту 26.04.2024. Протокол підписував. Подій того дня наразі не пам`ятає.

З рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції №1 (м.Пирятин) ГУНП в Полтавській області ОСОБА_14 видно, що 16.03.2024 отримано заяву та зареєстровано ЄО за №1716 від 16.03.2024 про прийняття або надання пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 16.03.2024 о 15 год 39 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.03.2024 о 15 год 39 хв за адресою: Чорнухинська територіальна громада, с.Сухоносівка, вул.Садова, працівник поліції ОСОБА_7 повідомив, що йому пропонує неправомірну вигоду в розмірі 3000 грн ОСОБА_5 .

При виїзді на місце в с.Сухоносівка по вул.Молодіжна виявлено автомобіль марки Део Ланос, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , та службовий автомобіль працівників групи реагування патрульної поліції.

Співробітники поліції повідомили, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, був зупинений, з метою вирішення питання щодо не притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП запропонував поліцейським групи реагування патрульної поліції грошові кошти в сумі 3000 грн.

Під час опрацювання зібрано матеріали, вирішується питання щодо внесення відомостей до ЄРДР (а.с.50).

З протоколу огляду місця події від 16.03.2024 та фототаблиць до нього вбачається, що у с.Сухоносівка Лубенського району по вул.Садова біля вхідних дверей до будинку культури виявлено два автомобілі, один службовий працівників поліції, реєстраційний номер 1411, та Део Ланос сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 .

Поряд знаходилися працівники поліції ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які перебували на чергуванні та прибули на місце події службовим автомобілем Renaut Duster, та ОСОБА_5 , стосовно якого працівники поліції складали матеріали адміністративного правопорушення за порушення Правил дорожнього руху (а.с.51-54).

17 березня 2024 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170580000116 про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.364 КК України, за фактом того, що 16.03.2024, близько 15 год, на автодорозі у с.Сухоносівка Чорнухинського ТГ Лубенського району Полтавської області працівниками СРПП СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, під час патрулювання був зупинений автомобіль марки «Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за порушення Правил дорожнього руху.

Під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_5 запропонував надати працівникам поліції неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3000 грн за не притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.44,45).

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області №40 від 09.01.2024 «Про закріплення службового автотранспорту», списку працівників СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 закріплені за службовим автотранспортом Renaut Duster, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.61-62).

Відповідно до книги нарядів СПД №2 старший сержант ОСОБА_7 і старший сержант ОСОБА_8 16.03.2024 перебували на чергуванні (а.с. 63-65).

З протоколу огляду предметів (перегляду відеозапису) від 08.04.2024 та переглянутих під час судового розгляду відеозаписів вбачається, що 16.03.2024 о 15 год 12 хв патрульний автомобіль здійснював переслідування автомобіля «Ланос».

Автомобіль був зупинений на автодорозі поряд із будинком культури у с.Сухоносівка Лубенського району. Із автомобіля «Ланос» вибіг чоловік, якого переслідували поліцейські.

Поліцейський повідомив про фіксацію розмови відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», представився, повідомив ОСОБА_5 , що від нього чутно різкий запах алкоголю, запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі, пред`явити посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль.

О 15 год 25 хв поліцейський надає водію ОСОБА_5 відеозапис для ознайомлення. ОСОБА_5 пропонує поліцейському «косарик і розбігтися», на що поліцейські пояснюють водію, що за це передбачена кримінальна відповідальність.

Поліцейський роз`яснивст.369КК України,його правата обов`язки,повідомив,що відеозйомкайде безперервно. Прибор Драгера показав результат 1,39 проміле. ОСОБА_5 повідомлено, що на нього буде складено адміністративний протокол за ст.130 КУпАП.

О 15 год 56 хв ОСОБА_5 пропонує поліцейському: «Три і полетіли, штуку щас і в понеділок 2 штуки». Поліцейський: «Ви пропонуєте мені неправомірну вигоду три тисячі гривень, я Вас попереджав згідно з ст.369». Після цього поліцейський телефонує до поліції і повідомляє про факт неправомірної пропозиції ОСОБА_5 , називає його дані та просить направити слідчо-оперативну групу.

Неодноразово попереджав ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність (а.с.80-83,84).

Допитавши обвинуваченого та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд, за встановлених обставин, діючи відповідно до ст.377 КПК України в межах висунутого обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 03.05.2024, даючи оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, доведено поза розумним сумнівом.

Покази ОСОБА_5 суд розцінює критично, як обрану ним позицію захисту з метою уникнутивідповідальності за вчинене.

При цьому суд не бере до уваги як допустимий доказ протокол слідчого експерименту, проведеного з обвинуваченим 26.04.2024, в силу ч.4 ст.95КПК України,відповідно доякоїсуд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Виходячи ізсутнісних ознакпоказань,визначених вч.1ст.95КПК,у системномузв`язку ізч.2ст.84цього Кодексу,показання є самостійнимпроцесуальним джереломдоказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.

При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту).

Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч.4 ст.95 КПК України.

Аналогічні висновки містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №740/3597/17.

Вищевказані інші докази у своїй сукупності, динаміці та взаємозв`язку є цілком логічними і послідовними, суттєвих суперечностей не містять та можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Відповідно до примітки 3 ст.354КК Українипід пропозицією у статтях 354, 368, 368-3-370цього Кодексуслід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди.

За ст.369КК Україникарається злочин із формальним складом, який у формі пропозиції надати неправомірну вигоду визнається закінченим з моменту її доведення до відому службової особи, яка усвідомила цю інформацію.

Як видно із відеозапису, поведінка ОСОБА_5 та його висловлювання свідчать про усвідомлення ним того, що він пропонує надати незаконну винагороду з метою уникнути адміністративної відповідальності та розуміння статусу поліцейських, які перебували у форменому одязі.

Жодних об`єктивних даних, які б свідчили про те, що стан алкогольного сп`яніння завадили обвинуваченому в цій ситуації керувати своїми діями матеріали провадження не містять.

При цьому необхідно зазначити, що згідно з ст.21 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягає кримінальній відповідальності.

Крім того, стан алкогольного сп`яніння є обставиною, що обтяжує покарання.

Наявність чи відсутність у обвинуваченого грошових коштів під час пропозиції надати неправомірну вигоду, а так само відмова службової особи прийняти таку пропозицію, не виключає відповідальності особи, яка звернулася з такою пропозицією, за ч.1 ст.369 КК України.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до приписів ст.65КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзацах 4,5 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 N7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК.

У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Згідно з ч.3 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Обвинувачений вчинив нетяжкий злочин під час іспитового строку, не працює, але має неофіційні доходи, негативних характеристик на нього не надано, проживає з співмешканкою ОСОБА_17 , має на утриманні малолітню дітину, не перебуває на Д-обліку у лікаря психіатра та нарколога.

Обставин, що пом`якшують покарання, суд не вбачає.

У розумінні п.1 ч.1 ст.66 КК України щире каяття має полягати у належній критичній оцінці особою свого протиправного діяння, його осуді, а також готовності понести кримінальну відповідальність згідно з законом.

Щире каяття, яке характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

Крім того, щире каяття, як самостійна обставина згідно з ст.66 КК України, що пом`якшує покарання, є безумовне визнання обвинуваченим вини по всіх пунктах обвинувачення.

Позиція ОСОБА_5 в суді не була спрямована на ініціативну допомогу у встановленні істини у даномупровадженні і не дає підстав для висновку про розкаяння у скоєному.

З огляду на викладене суд позбавлений змоги врахувати при призначенні покарання щире каяття, яка вказана в обвинувальному акті як обставина, що пом`якшує відповідальність.

Обставини,які обтяжуютьпокарання,єрецидив злочину, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновку досудової доповіді Лубенського районного сектору №5 філії державної установи «Центр пробації» у Полтавській області від 10.06.2024 виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб середній (а.с.143-145).

Враховуючи наведене в сукупності, обставини скоєного, суд дійшов висновку, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів ОСОБА_5 можливе тільки в умовах позбавлення волі, а менш сурові види покарання не забезпечать таких цілей, оскільки він раніше судимий і вчинив новий злочинв період іспитового строку, тобто належних висновків не зробив і на шлях виправлення не став.

Обвинувачений ОСОБА_5 вироком Подільського районного суду м.Києва від 21.06.2023 визнаний винним і засуджений за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки (а.с.114).

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16.10.2024 звільнено ОСОБА_5 ,засудженоговироком Подільськогорайонногосуду містаКиєвавід21червня2023рокузач.4ст.185ККУкраїни, від покаранняу виді5років позбавленняволі зіспитовим строком2роки заепізодом викрадення16.11.2022лазерного нівеліруМарки "Hilda4DGreen" у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння, яке завдало матеріальної шкоди на суму меншу, ніж два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення правопорушення, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ.

Продовжено виконання вироку Подільського районного суду міста Києва від 21.06.2023 стосовно ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України у справі №758/5653/23.

Беручи до уваги те, що злочин обвинувачений вчинив під час іспитового строку, тому остаточно покарання йому слід призначити за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків, а саме до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати покарання за попереднім вироком у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Клопотання про обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не заявлялись.

Відповідно до ст.100 КПК України після набрання вироком законної сили речові докази - відеозапис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_7 за 16.03.2024 на оптичному диску, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Подільського районногосуду м.Києвавід 21.06.2023 і остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Після набрання вироком законної сили речові докази - відеозапис з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_7 за 16.03.2024 на оптичному диску, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отриматикопію вироку всуді.

Суддя ОСОБА_1