Решение № 124251592, 25.07.2024, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2024 р. Справа №370/1674/24

Провадження № 2-а/370/36/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Некращук Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду у смт Макарів Київської області справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Прокопенка Максима Сергійовича, до Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , (далі - позивач), в особі представника, адвоката Прокопенка М.С. звернувся до Макарівського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 639868 від 06.06.2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно фабули оскаржуваної постанови, позивач нібито 06.06. 2024 року о 15 годині 59 хвилин на а/д О101415, Бучанського району, водій гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011» н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3.в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення, є незаконною та підлягає скасуванню.

Так позивач вказує, що 15 березня 2024 року, близько 18-ої години, ОСОБА_1 рухався на власному автомобілі марки «ВАЗ-21011» н.з. НОМЕР_1 з с. Ніжиловичі до смт. Макарів, Бучанського району Київської області. Рухаючись по автодорозі між с. Наливайківка та смт. Макарів, ОСОБА_1 помітив, що його наздоганяє автомобіль працівників поліції, з увімкненим проблисковим маячком синього кольору. Наздогнавши автомобіль ОСОБА_1 , працівники поліції, близько однієї хвилини рухались позаду нього, після чого, не доїжджаючи до смт. Макарів близько 500 метрів, на патрульному автомобілі було увімкнуто проблисковий маячок червоного кольору та подано звуковий сигнал. Зрозумівши, що працівники поліції таким чином висловили вимогу про зупинку, ОСОБА_1 відразу зупинився з дотриманням ПДР. Зупинившись, ОСОБА_1 відстебнув ремінь пасивної безпеки та вийшов з автомобіля. В процесі спілкування з працівниками поліції, останні повідомили йому, що він вчинив адміністративне правопорушення, а саме рухався з не пристебнутим ременем безпеки, на що ОСОБА_1 , категорично заперечив поліцейським, адже був пристебнутий, при цьому працівники поліції не могли бачити та стверджувати про те, що він був не пристебнутий, тому що рухались з ним в попутному напрямку, позаду нього, і не могли бачити, що він був не пристебнутий. Крім того, прохання ОСОБА_1 надати докази вчиненого правопорушення, працівники поліції проігнорували та безпідставно винесли щодо нього постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Враховуючи той факт, що працівники поліції безпідставно, а саме без належних і допустимих доказів, притягнули ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, він вирішив звернутися за захистом своїх прав до суду. В постанові серії ББА № 639868 поставив свої підписи виключно для отримання її копії, з самою постановою згоден не був.

Позивач вказує, що відсутні будь-які докази у розумінні ст. 251 КУпАП вчинення ним вказаного правопорушення.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити через його необґрунтованість.

Вказують на те, що позивачем до адміністративного позову не надано належного та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість винесення відносно нього постанови, незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі. Також вказали, що підстав котрі б вказували на те, що інспектор при розгляді справи про адміністративне правопорушення допущено порушення, які б ставили під сумнів законність оскаржуваної постанови відсутні, а тому постанова є законною.

Отримавши відзив позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечив всі доводи відповідача та вказав, що ні при винесенні постанови про адміністративне правопорушення, ні при подачі відзиву на позовну заяву, будь-яких доказів правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не додано. Крім того, і будь яких доказів вини ОСОБА_1 при винесенні оскаржуваної постано відповідачами також не додано.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 25.07.2024 року. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позов відповідно до ст. 162 КАС України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, у зв`язку із чим справа розглядається у порядку письмового провадження.

Так, згідно поданого клопотання позивач просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 639868 від 06.06.2024 року, ОСОБА_1 , було притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, який 06.06. 2024 року о 15 годині 59 хвилин на а/д О101415, Бучанського району, водій гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011» н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3.в ПДР України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Будь-яких доказів винуватості позивача у вчиненні правопорушення, за яке його притягнуто оскаржуваною постановою, відповідачем не надано.

Вирішуючи вимоги за даним адміністративним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, оцінюючи оскаржувану постанову відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України суд відзначає наступне.

Відповідно доч.5ст.121КУпАП Порушення правилкористування ременямибезпеки абомотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

п.п.2.3.В ПДР України. Відповідно до вказаного пункту Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів

Пунктом п.п.2.3.ВПДР України передбачено, що на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від них причин.

Відповідно до сталої практики КАС ВС, якщо постанова поліції не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, цей доказ є недопустимим.

Матеріали справи не містять та відповідачем, на якого його покладено обов`язок щодо збирання доказів, не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21011» н.з. НОМЕР_1 , не був пристебнутий ременем безпеки.

Слід також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не довів правомірність своїх дій в частині притягнення особи до відповідальності за порушення вказаного вище пункту ПДР України, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Решта доводівпозивача наобґрунтування своїхвимог тавідповідно запереченьщодо них,вказаних відповідачем,в даномувипадку немає правовогозначення тане оцінюєтьсясудом,оскільки наведенівище підставидля скасуванняпостанови єдостатніми дляцього.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з положенням частини першоїстатті 132КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст.241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Прокопенка Максима Сергійовича, до Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії ББА № 639868 від 06.06.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за вказаною статтею закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області , код ЄДРПОУ 40108616 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок

Рішення суду може бути оскаржено через Макарівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, з урахуванням п. 3 Прикінцевих положень КАС України щодо продовження строків на час карантину. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Головне управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 01601, м.Київ, вул. Володимирська, 15; Електронна пошта: kvo@police.gov.ua

Суддя А.В. Косенко