Постановление суда № 124227200, 06.01.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа ЄУН 201/8258/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Покопцева Д.О., розглянувши заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_1 , в якій вона просить відвести суддю Покопцеву Д.О. від розгляду справи.

В обґрунтування такої заяви вказується, що первісний позов, поданий 09.07.2024 в паперовому вигляді через канцелярію суду, не містив взагалі підпису представника позивача (а.с. №3, зворот). Також позов не містив переліку додатків, не оплачений судовим збором, не надані копії позову для направлення сторонам, до того ж - містив явну відому представнику позивача неправдиву інформацію про відсутність у третьої особи електронного кабінету. Ухвалою від 11.07.2024 позов був залишений без руху лише через одну підставу - відсутність в позові підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Суддя ухвалила надати позивачу строк на усунення одного вищевказаного недоліку - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали. В порушення положень статей 8, 259 ЦПК України ухвала від 11.07.2024 була оприлюднена в Єдиному держаному реєстрі судових рішень та в підсистемі «Електронний Суд» лише 03.08.2024 - одночасно з ухвалою від 22.07.2024 про відкриття провадження, що протягом тривалого часу дозволило позивачу приховувати факт подання позову.

Позивачем в особі представника 17.07.2024 через підсистему «Електронний Суд» була подана «уточнена» позовна заява, яка так само не оплачена судовим збором і, крім того, подана в іншу справу №201/2341/24. Яким чином «уточнена» позовна заява через «Електронний Суд» потрапила саме в цю справу - невідомо; наведене може мати ознаки протиправного втручання в електронну комунікаційну систему.

Суддя ухвалою від 22.07.2024 призначила підготовче засідання відразу з порушенням 60-денного строку - на 16.10.2024. Строк підготовчого провадження суддею не продовжувався. Друге підготовче засідання було призначене вже навіть із порушенням 90-денного строку - на 11.12.2024, що свідчить про незаконне і безпідставне затягування розгляду справи, яке очевидно вигідне позивачу - поки оскаржується рішення органу опіки та піклування, воно не обов`язкове до виконання. Тобто позивач взагалі не зацікавлений в розгляді справи, про що свідчать заяви представника про відкладення обох призначених засідань 16.10.2024 та 11.12.2024. Тому вважає, що суддя упереджена проти третьої особи Трискиби Ірини з метою затягнути судовий розгляд.

Справа станом на сьогодні не розглянута в порушення процесуальних строків, наступне підготовче засідання призначене на 14.01.2025 - також поза межами розумних строків.

При цьому відкладення справи 11.12.2024 відбулось без жодної законної підстави. Суд при відкладенні послався на клопотання представника позивача про його перебування на слідчих діях з іншим клієнтом. Оскільки клопотання не підтверджене жодним доказом, неявка представника не мала поважної причини. Тим більше «слідчі дії» у представника позивача не мають жодної переваги перед розглядом поданого ним же позову. Тобто є очевидним намір затягування розгляду справи.

Крім того, в підготовчому засіданні суддя в порушення своєї ж ухвали та положень ЦПК України надала незаконні преференції відповідачу, що додатково призвело до затягування справи. Так, ухвалою від 22.07.2024 відповідачу для подання відзиву був наданий 15-денний строк з дня вручення ухвали. Однак відзив не був поданий ні у вказаний строк, ні до першого підготовчого засідання 16.10.2024, ні до другого підготовчого засідання 11.12.2024.

В засіданні 11.12.2024 представник відповідача надала неправдиву інформацію про неотримання відповідачем ухвали від 22.07.2024 про відкриття провадження у справі. Як вказано вище, ухвала про відкриття провадження від 22.07.2024 була направлена в ЄДРСР та в «Електронний Суд» 03.08.2024. Відповідач має електронний кабінет, тому згідно вимог процесуального закону вважається таким, що отримав згадану ухвалу саме 03.08.2024.

Більш того, справа на аркуші №34 містить повідомлення, згідно якого відповідач отримав від суду ухвалу від 22.07.2024 з позовною заявою в паперовому вигляді 16.08.2024.

Тобто відповідач отримав ухвалу суду і позовну заяву двічі - і в електронному, і в паперовому вигляді. Однак суд проявив упередженість, спрямовану, як і до того, на затягування справи, прийняла до уваги неправдиві твердження представника відповідача про неотримання ухвали, дозволивши подати відзив з порушенням строків.

Умисел на затягування судового розгляду і зловживання з боку відповідача правом на відзив з метою затягнути справу проявилось також в тому, що навіть незаконно наданий судом в засіданні 11.12.2024 додатковий строк на відзив не був реалізований: станом на 04.01.2025 - через 24 дні після засідання - відзив так і не поданий.

З огляду на зазначене заявник вбачає упередженість судді Покопцевої Д.О. при розгляді даної цивільної справи.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї заяви та застосовані ним норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні, з повідомленням учасників справи, а тому розгляд зазначеної заяви проводився без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є випадки, коли він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також наявність інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Так, встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Аналізуючи заявлені підстави для відводу, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

ОСОБА_1 вказує, що поданий 09.07.2024р. через канцелярію суду в паперовому вигляді позов не підписаний особою, яка його подала. Але позов зареєстрований за вхідним номером ЕП-6524, відтак поданий засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду, а не в паперовій формі через канцелярію суду. Акту про те, що позов не підписаний за допомогою ЄЦП, відповідальними працівниками Жовтневого районного суду не складений.

Оскільки позов подано особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб, то вона звільнена від сплати судового збору згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Крім цього, питання про судові витрати вирішується не тільки на стадії відкриття провадження у справі.

Також ОСОБА_1 зазначає, що ухвала про усунення виявлених недоліків позову постановлена 11.07.2024р., а в Єдиному реєстрі судових рішень оприлюднена 03.08.2024р., разом із ухвалою про відкриття провадження, що протягом тривалого часу дозволило позивачу приховувати факт подання позову.

В матеріалах справи міститься розписка від 15.07.2024р. представника позивача - адвоката Лисенка С.Ю. - про отримання ухвали від 11.07.2024р. особисто.

Зранку 03.07.2024р. війська держави-агресора рф запустили по Україні три крилаті ракети наземного базування Іскандер-К, чотири керовані авіаційні ракети Х-59 та п`ять дронів Shahed. Основний напрямок удару -- м. Дніпро, об`єкт промислового призначення, який розташований в 4км від будівлі суду. Загинуло 8 мирних жителів, постраждало 55 людей, були потрощені автівки, пошкоджено нерухоме майно, яке розташовано поруч та інш. З приводу цього обстрілу було звернення Президента України до українського народу, всі ці дані є загальновідомими.

Після обстрілу 03.07.2024р. в Україні були введені жорсткі графіки економії електроенергії. Суди не віднесені до об`єктів критичної інфраструкури, це загальновідомий факт. Починаючи з 08.07.2024р. приміщення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська забезпечувалося подачею електроенергії 2 години на добу (в п`ятницю - 1 годину, з 09.00 до 10.00).

Головуючий в період з 08.07.2024р. по 12.08.2024р. в зв`язку з відпускним періодом залишилася єдиним слідчим суддею замість чотирьох.

В період з 01.07.2024р. по 23.08.2028р. в моє провадження надійшло 624 справи, з них клопотань слідчих органів, скарг в порядку ст. 303 КПК України - 469, строки розгляду цих справ є скороченими. Увесь час, коли в приміщенні суду була електроенергія, використовувався для розгляду справ невідкладних.

Після відновлення електропостачання першими в Державний реєстр судових рішень слід направляти електронні копії судових рішень, виконання яких без наявності їх в реєстрі неможливо (наприклад, арешти на нерухоме майно) і ті, які підлягають оскарженню, адже надіслати паперові копії було неможливо, бо пошти також не приймали поштові відправлення через відсутність електропостачання.

Пріоритет першочерговості ухвалі про усунення недоліків позову, яка була отримана на руки і виконана, в даному конкретному віддавати було вочевидь нерозумно.

А приховати факт подання позову, як-то зазначає ОСОБА_1 , неможливо, оскільки всі дані про подані позови наявні на офіційному веб-сайті Судової влади, доступ до якого відкритий.

Згідно карти МЗС за І півріччя 2024р., до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська на розгляд надійшло справ та матеріалів 9 140; чисельність суддів відповідно до рішення ВРП - 16; чисельність суддів з повноваженнями станом на 30.06.2024р. - 13; нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, год. - 22 091, чисельність суддів за нормативами - 27.

Дати призначення справи до розгляду визначалася з врахуванням наявного навантаження, а не з метою затягування.

Крім цього, ОСОБА_1 в обгрунтування заявленого відводу вказує, що суд проявив упередженість, спрямовану, як і до того, на затягування справи, прийняв до уваги неправдиві твердження представника відповідача про неотримання ухвали, дозволивши подати відзив з порушенням строків.

Але суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч.5 ст.12 ЦПК України);

А якщо врахувати подані ОСОБА_1 пояснення, то вона просить відмовити у задоволенні позову, і логічним є те, що відповідач, який позов не визнає, повинен мати можливість скористатись своїм правом подання заяв по суті справ з метою доведення своєї позиції і суд таку можливість надав.

Тому суд вважає, що обставини, зазначені в заяві третьої особи як підстави для відводу, зводяться до незгоди із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, заяву про відвід слід визнати необгрунтованою.

За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України та з огляду на необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід слід передати для його вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід судді Покопцевої Діни Олександрівни у справі ЄУН 201/8258/24, - необґрунтованою.

Матеріали заяви передати для її вирішення іншому судді у порядку визначеному частиною першою статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя: Д.О. Покопцева