Решение № 124226035, 31.12.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/1042/24

Провадження №2-а/197/10/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

31 грудня 2024 року

адреса приміщення суду: вул. Соборна, 86, с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Геря О.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

позивача - Мельничука В.В.,

представниці відповідача - Давиденко О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та

в с т а н о в и в:

До Широківського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову Головного спеціаліста відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Дар`ї Ігорівни серії АА №00022308 від 04.09.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача у виді штрафу в розмірі 8 500 грн за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав, викладених в позові.

Предстаниця відповідача в судовому засіданні заперечувала проти вимог позивача, пославшись на підставі, викладенні у запереченнях проти позову.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 04.09.2024 Головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Д.І. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00022308 відносно позивача згідно з частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідно до постанови 31.08.2024 о 18 год 30 хв. за адресою Н-11, км 76+702 Дніпропетровська область, за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, зафіксовано транспортний засіб MAN TGХ 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.863% (2.345 тон.), при дозволені максимум фактичні масі 40 тон.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У зв`язку з викладеним суд зазначає про таке.

Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно,

- однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %,

- двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %,

- трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Згідно з приміткою до наведеної статті, підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).

Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, яка визначена для:

- вантажних автомобілів (двовісних, трьохвісних, чотирьохвісних, чотирьохвісних з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами);

- комбінованих транспортних засобів (двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра);

- автопоїздів (двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом).

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно із статтею 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, та чого не заперечено позивачем, транспортний засіб, який зафіксований в оскаржуваній постанові належить позивачеві, а відтак він є належним суб`єктом відповідальності за правопорушення згідно із частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що нею зафіксовано рух транспортного засобу MAN TGX 26.480 д.н.з НОМЕР_1 , який має п`ять вісей.

Суд звертає увагу на те, що ПДР не обмежують рух п`ятивіcних транспортних засобів у залежності від їх загальної маси. Таких приписів норма пункту 22.5 ПДР не містить.

Окрім того, наявність у транспортного засобу MAN TGX 26.480, номерний знак НОМЕР_1 п`яти війсей не відповідає дійсності, оскільки вказаний транспортний засіб цілком очевидно має три вісі.

До того ж, як вбачається із матеріалів фотофіксації спірного порушення транспортний засіб MAN TGX 26.480, номерний знак НОМЕР_1 рухався із причепом - спеціалізованим. Позивач наполягає на тому, що вказаний напівпричіп є контейнеровозом «BURG», DC 02 д.н.з. НОМЕР_2 - універсальна платформа, змінена конструкція. З урахуванням цього, згідно з приписами пункту 22.5 ПДР дозволена загальна маса вказаного комбінованого транспортного засобу на автомобільних дорогах державного значення є 44 тонни, а не 40 тонн як про це вказує відповідач.

Суд наголошує на тому, що виміряні вагові параметри транспортного засобу з урахуванням похибки (42 345 кг) відповідають дозволеним нормативним значенням ПДР.

Таким чином, відповідач невірно встановив параметри транспортного засобу позивача, застосувавши до нього обмеження, які не підлягали застосуванню. У зв`язку із цим висновок відповідача про порушення позивачем пункту 22.5 ПДР є необґрунтованим, а притягнення до відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП - неправомірним.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно із частинами першою, шостою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 9-11, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00022308 від 04.09.2024, закривши справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в Третьому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 грудня 2024 року.

С у д д я: О.Г. Геря