Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
03 січня 2025 р. Справа № 120/16335/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві у 5- денний строк усунути виявлені недоліки.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Як встановлено із матеріалів позовна заява від імені ОСОБА_1 подана через систему "Електронний суд" та підписана представником адвокатом Дубовиком А.О.
Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За нормами частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
В силу положень частини третьої вказаної статті Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно із частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7 статті 59 КАС України).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що ордер, виданий відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, і чинна редакція КАС України не вимагає приєднання до нього договору про надання правничої допомоги чи витягу з нього (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18, від 01 липня 2020 року у справі № 320/5420/18).
Водночас наведене загальне правило щодо порядку підтвердження повноважень адвоката не означає, що суд за певних обставин не може перевірити правомірність видання ордера, його чинність, або ж оцінити його форму й зміст.
Підписання та/або подання заяв по суті справи є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. За своєю правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень (зокрема закону, договору) виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків.
Вчинення процесуальних дій особою, яка у встановленому законом порядку не набула відповідних повноважень, КАС України не допускається і є підставою для настання відповідних процесуальних наслідків, що виключають провадження у справі: повернення позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги, або ж залишення позову без розгляду, закриття апеляційного чи касаційного проваджень, якщо відповідні обставини було з`ясовано після відкриття відповідного судового провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами першою, третьою статті 27 Закону № 5076-VI передбачено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 5076-VI договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.
Так, на підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у Вінницькому окружному адміністративному суді адвокатом Дубовиком Андрієм Олександровичем надано:
- ордер про надання правничої допомоги від 06.12.2024 серії № 1340296, виписаний на підставі Договору про надання правничої допомоги № 09-80 від 05.12.2024;
- копію Договору про надання правничої допомоги № 09-80 від 05.12.2024.
Так, з наданого Договору про надання правничої допомоги № 09-80 від 05.12.2024, вбачається, що відповідний договір укладено між адвокатом Дубовиком Андрієм Олександровичем, що діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5201, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області 03.09.2021, згідно із рішенням № 150 від 02.09.2021 (надалі - Адвокат) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 11.04.2017, Покровським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах свого чоловіка ОСОБА_1 , 1981 р.н., зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , в подальшому Клієнт, підзахисний.
За нормами п. 12.3 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, серед обов`язкових реквізитів ордера визначає посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.
Таким чином ордер про надання правничої допомоги виписується на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення.
В свою чергу вимоги до форми та змісту договору про надання правничої допомоги встановлює Закон № 5076-VI, з положень якого випливає, що сторонами договору про надання правничої допомоги є клієнт (фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність) та адвокат/адвокатське бюро/адвокатське об`єднання.
Як зазначалось вище суддею, частиною четвертою статті 27 Закону № 5076-VI визначено, що в інтересах клієнта договір про надання правничої допомоги може укладатися іншою особою, яка діє в його інтересах.
Положення частини четвертої статті 27 Закону №5076-VI деталізовані в Правилах адвокатської етики, що затверджені 09.06.2017 Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року (далі - ПАЕ), якими також визначені особи, від яких адвокат може прийняти доручення на надання професійної правничої (правової) допомоги та випадки і порядок забезпечення реальної згоди клієнта на надання йому допомоги певним адвокатом.
Так, статтею 15 ПАЕ передбачено, що договір про надання правової допомоги може укладатися клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов`язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому професійної правничої (правової) допомоги цим адвокатом виключно у випадку, якщо цього вимагає закон.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи із закріпленого у цій статті принципу свободи договору, суддя зауважує, що у випадку надання адвокатом допомоги клієнту за договором, укладеним з іншою особою в інтересах клієнта, згода клієнта на надання йому правничої допомоги має бути надана адвокатом до суду разом із доказами на підтвердження його повноважень як представника конкретної особи.
Відсутність такої згоди може бути підставою для висновку про те, що відповідна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Також слід наголосити, що звернення особи до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, під час реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи надавати професійну правничу допомогу. Такі докази мають усувати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник мусить демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема й стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Водночас адвокатом Дубовиком А.О. не надано до матеріалів справи жодних доказів згоди ОСОБА_1 на надання йому правничої допомоги Дубовиком А.О.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо підписана особою, яка не має права її підписувати.
Отже, з огляду на те, що Дубовиком А.О. при поданні до суду позовної заяви від імені ОСОБА_1. не надано визначених законом документів на підтвердження повноважень як представника позивача, суд вважає, що позовну заяву підписано особою, яка належно не підтвердила наявність у неї права на таке підписання, а тому останню належить повернути.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Дата постановлення цієї ухвали обумовлена перебуванням головуючого суді у відпустці у період часу з 23.12.2024 по 31.12.2024.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Судебное решение № 124214721, Вінницький окружний адміністративний суд было принято 03.01.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 120/16335/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: